Політологія у запитаннях і відповідях - С. С. Бульбенюк 2010
Тема 18. Теорія політичних конфліктів
Ключові слова і поняття: політичний конфлікт, конфліктологія, конфліктна ситуація, інцидент, ескалація.
Резюме: визначення сутності політичних конфліктів як особливого різновиду політичної взаємодії, розгляд впливу політичних конфліктів на суспільство, з’ясування значення сукупності різних факторів на специфіку виникнення, перебігу та можливі способи вирішення політичних конфліктів.
Знання та вміння: формування у студентів знань про сутність, зміст та механізми розгортання політичних конфліктів у сучасному суспільстві; сприяння формуванню у студентів умінь самостійно аналізувати перебіг політичних конфліктів як у світі загалом, так і в Україні зокрема; надання рекомендацій щодо запобігання ескалації конфліктів як на міжособистісному, так і на міжгруповому рівні.
Рекомендована література
Основна:
1. Прикладна політологія: Навчальний посібник / За ред. В. П. Горбатенка. — К.: Академія, 2008. — 472 с.
2. Іщенко М. П. Політологія: питання теорії і методики: Навчально- методичний посібник / М. П. Іщенко. — Черкаси: Черкаський університет ім. Б. Хмельницького, 2006. — 320 с.
Додаткова:
1. Іишуратов А. Т. Конфлікт і згода: Основи когнітивної теорії конфліктів: Навчальний посібник / А. Т. Ішмуратов. — К.: Наукова думка, 1996. — 191 с.
2. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Учебное пособие / А. Г. Здравомыслов. — М: Аспект Пресс, 1995. — 317 с.
3. Калакура О. Четверті Курасівські читання «Політичні конфлікти в сучасній Україні: сутність, витоки, шляхи подолання» / О. Калакура // Історичний журнал. — 2008. — № 6. — С. 120—123.
Що являє собою політичний конфлікт?
Політичний конфлікт — це різновид і результат конкурентної взаємодії двох і більше сторін (окремих осіб, соціальних груп, держав), які сперечаються з приводу отримання та реалізації владних повноважень і ресурсів.
Політичний конфлікт являє собою один з можливих варіантів взаємодії політичних суб’єктів. У сучасній політології політичні конфлікти розглядають передусім у рамках теорії конфліктології.
Які є базові виміри та елементи політичного конфлікту?
Основні виміри політичного конфлікту:
особа — група;
група — група;
група — держава;
держава — держава.
Політичний конфлікт — це завжди конкурентна взаємодія сторін. Конфлікт може виявлятися у відкритій формі або у латентному (прихованому) протистоянні.
Які типи політичних конфліктів можна виокремити?
Типологія політичних конфліктів за різними критеріями
За ступенем і характером нормативної регуляції (Л. Козер) — інституціалізовані (здатні підпорядковуватися діючим чинним політичної гри) та неінституціалізовані (відбуваються поза межами встановлених правил).
За глибиною суперечностей і ступенем протистояння (К. Маркс) — антагоністичні (вирішення конфлікту пов’язане зі знищенням однієї з сторін конфлікту) та неантагоністичні (вирішення конфлікту передбачає збереження сторін конфлікту).
За ступенем інтенсивності — ескаловані (конфлікти екскалації, наприклад, із застосуванням збройної сили) та конфлікти низької інтенсивності (затяжний характер, менш виражений ступінь протистояння сторін).
За темпоральними (часовими) характеристиками — довготривалі (мають затяжний характер, можуть відбуватися впродовж життя кількох поколінь) та короткотривалі (відбуваються швидко, вирішуються протягом украй короткого часу).
За специфікою побудови й організації — вертикальні (характеризують взаємини суб’єктів, що належать до різних рівнів влади) та горизонтальні (розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів політики).
У чому полягає специфіка причин політичних конфліктів?
Основні причини політичних конфліктів:
соціальна нерівність;
дефіцит життєвих благ;
боротьба за кращі позиції у суспільстві;
розбіжність цінностей індивідів та суспільства;
несумісність інтересів людей;
егоїстичні інтереси окремих осіб або соціальних груп;
погана інформованість і непорозуміння;
недосконалість людської психіки.
Що таке джерела політичних конфліктів?
Які функції виконують політичні конфлікти?
Основні функції політичних конфліктів
Позитивні функції |
Негативні функції |
Виявляють назрілі проблеми суспільства. Стимулюють виправлення вад. Слугують оновленню суспільства (модернізація соціального простору). Знімають напругу у суспільстві. Слугують об’єднанню людей. Утверджують нову систему розподілу ресурсів суспільства. Знімають суперечностей між соціальними суб’єктами |
Можуть створювати стресові ситуації. Можуть дезорганізувати життя людей. Можуть руйнувати соціальні зв’язки. Можуть спричинити розкол суспільства. Можуть каталізувати агресивність усередині суспільства. Формують вороже ставлення до переможених |
Які стратегії використовують для керування конфліктами?
Основні стадії керування конфліктами:
ініціація конфлікту — перманентне загострення суспільних суперечностей, посилення ескалації конфліктів;
рутинізація конфлікту — свідома підтримка напруженості у відносинах сторін конфлікту для використання її у своїх інтересах;
запобігання конфліктові — недопущення переходу конфлікту у відкриту фазу протиборства;
врегулювання конфлікту — зняття (повне або часткове) гостроти протиборства сторін;
вирішення конфлікту — ліквідація причини конфлікту, вичерпання предмета суперечки;
витіснення конфлікту — перенесення відповідальності за різноманітні способи завершення конфлікту на інший рівень політичної системи.
Як назрівають і як розгортаються політичні конфлікти?
Основні стадії розвитку політичного конфлікту
Мотиваційні основи |
Стадії розгортання конфлікту |
Стадії ескалації конфлікту |
Стадії вирішення конфлікту |
|||
Політичні інтереси сторін конфлікту |
Формування сторін, які протистоять одна одній |
Практичні дії сторін конфлікту |
Пошуки способів розв’язання |
|||
Політичні цілі сторін конфлікту |
Актуалізація політичних інтересів |
Демонстрація сили, загроза її використати |
Тимчасове розв’язання (компроміс) |
|||
Виокремлення пріоритетних цілей |
||||||
Економічні, політичні, соціальні та інші суперечності |
Розробка стратегії і тактики, визначення методів та засобів боротьби |
Застосування сили | Остаточне розв’язання | |||
Пошук союзників |
Збройне насилля |
Які основні елементи характеризують розвиток політичного конфлікту?
Складові розвитку політичного конфлікту.
Конфліктна ситуація — нагромадження суперечностей, пов’язане з діяльністю суб’єктів соціально-політичної взаємодії, що об’єктивно створює підґрунтя для розгортання реального протиборства між ними.
Інцидент — активізація діяльності однієї зі сторін конфлікту, яка утискує інтереси інших суб’єктів соціально-політичної взаємодії.
Неподільність об’єкта конфлікту — це те, на що претендує кожна із сторін конфлікту і що спричиняє їхню протидію.
Предмет конфлікту — об’єктивна проблема, яка потребує вирішення і є причиною розбрату сторін конфлікту.
Розгортання безпосередньо конфлікту — може характеризуватися як етапами посилення агресії сторін, так і відступами та уникненням конфлікту.
Вирішення конфлікту — завершення інциденту. Ліквідація об’єкта і предмета конфлікту.
Післяконфліктна стадія — остаточне усунення суперечностей сторін конфлікту.
Що являють собою параметри політичного конфлікту?
Які умови розв'язання політичних конфліктів можна назвати?
Якими способами можна досягти завершення політичного конфлікту?
Завершення конфлікту у формі примирення сторін можна досягти двома способами.
1. Мирним урегулюванням конфлікту в результаті:
досягнення компромісу на основі збереження вихідних позицій сторін конфлікту;
укладання асиметричної угоди, яка передбачає нерівні поступки сторін;
виснаження ресурсів сторін конфлікту;
досягнення взаємоповаги між сторонами конфлікту;
віднайдення принципово нового рішення.
2. Примиренням на основі примусу через:
явну перевагу сил і ресурсів однієї із сторін конфлікту;
ізоляцію однієї зі сторін конфлікту;
знищення однієї із сторін конфлікту.
Поміркуйте!
1. Згідно з визначенням відомого німецького соціолога Г. Зіммеля, «певний рівень конфлікту не обов’язково дисфункціональний, але є суттєвою складовою як процесу становлення групи, так і її стійкого існування». У чому полягають «групотвірні функції» конфлікту? Чи можливо розглядати в такому розумінні політичні конфлікти у сучасній Україні?
2. За словами продовжувача зіммілівської традиції Л. Козера, «безконфліктність не можна розглядати як показник міцності та стабільності відносин. Для стабільних відносин може бути характерна саме конфліктна поведінка». Як пояснити такий парадокс? Наведіть приклади зі світової або вітчизняної політики.
3. Багато представників конфліктології помічають, суспільстві «перекрещиваются расколы», які можуть стати «засобом зміцнення і підтримки почуття спільності». Як можна пояснити такий ефект політичних конфліктів? Які подібні розколи в Україні ви можете назвати? Проаналізуйте їх.
4. За визначенням Г. Зіммеля, «найефективніша передумова запобігання конфліктові — точне знання порівняльної сили обох сторін — найчастіше вона виявляється тільки у ході реального конфлікту». «Розшифруйте» сенс зазначеного парадоксу. Як він виявляється у поточному політичному житті сучасної України?
5. На інтенсивність конфліктів, за словами авторитетного німецького конфліктолога Р. Дарендорфа, впливає ступінь того, що можна визначити як «нашарування або розподіл соціальних структурних сфер», у яких ці конфлікти розгортаються. Як ви розумієте зазначений висновок. Наведіть приклади.
6. За словами авторитетного французького дослідника А. Турена, сила демократичних інституцій — у їхній здатності трансформувати соціальні конфлікти в інституціональні правила. Які механізми такого «трансформування» ви можете назвати? Чи розвинені вони у сучасній Україні?
7. На думку відомого ліберального мислителя І. Берліна, навіть у найбільш гідному суспільстві політичні зіткнення будуть повторюватися, адже «сам конфлікт позитивних цінностей робить це неминучим». Проаналізуйте наведене твердження, ви- словіть власні міркування з цього приводу.
8. Розглядаючи засади варіабельності соціально-політичних конфліктів, Р. Дарендорф виокремив як «особливо важливі» дві змінні — інтенсивність та насилля. Проаналізуйте взаємозалежність цих змінних на прикладі політичних конфліктів в Україні та в будь-якій іншій країні світу.
9. Заповніть таблицю.
Тип політичного режиму |
Характеристика типового політичного конфлікту |
Динаміка конфлікту |
Основні варіанти розгортання конфлікту |
Основні способи розв’язання конфлікту |
Демократичний |
||||
Авторитарний |
||||
Тоталітарний |
Запитання до теми:
1. Дайте визначення політичного конфлікту.
2. Які причини розгортання політичних конфліктів ви можете назвати?
3. Що таке джерела політичних конфліктів? Охарактеризуйте їх.
4. Назвіть механізми розгортання політичного конфлікту.
5. Які стадії політичного конфлікту виокремлюють у сучасній політології?
6. Які типи політичних конфліктів ви знаєте?
7. Які функції політичних конфліктів ви можете назвати?
8. У чому полягає специфіка розгортання політичних конфліктів?
9. Які умови розв’язання політичних конфліктів ви знаєте?
10. Які наслідки політичних конфліктів можна назвати?