Політологія у запитаннях і відповідях - С. С. Бульбенюк 2010
Тема 15. Політична свідомість
Ключові слова і поняття: політична свідомість, політичне мислення, громадська думка, масова політична свідомість, політична психологія, політична ідеологія.
Резюме: визначення специфіки політичної свідомості через з’ясування умов її виникнення, способів формування та форм вияву; вивчення таких рівнів функціонування політичної свідомості, як політична психологія та політична ідеологія; розгляд особливостей функцій політичної свідомості.
Знання та вміння: формування у студентів знань про політичну свідомість як один з ключових об’єктів політологічних досліджень; акцентування уваги студентів на особливостях політичної свідомості, формах її вияву в сучасній Україні; сприяння закріпленню в студентів уміння застосовувати базові принципи політичного мислення для оцінки актуальних соціально-політичних проблем.
Рекомендована література
Основна:
1. Мухаев Р. Т. Политология: Учебник для вузов / Р. Т. Мухаев. — Издание второе. — М.: Приориздат. — 2003. — 432 с.
2. Політологія: Підручник для студентів вищ. навч. закл. / За ред. А. Колодій, Л. Климанської, Я. Косміна, В. Харченко. — К., 2003.
3. Прикладна політологія: Навчальний посібник / За ред. В. П. Гор- батенка. — К.: Академія, 2008. — 472 с.
Додаткова:
1. Руденко Ю. П. Політична свідомість українського суспільства в трансформаційний період: чинники формування / Ю. П. Руденко. — X., 2003. — 356 с.
2. Поліщук І. Складові масової свідомості в контексті маніпулятивних технологій / І. Поліщук // Політика: історія і сучасність: Збірник наукових праць. — Випуск 2. — Миколаїв; Одеса: ТОВ «Від», 2004. — С. 196—204.
3. Ожеван М. Українська національна ідея та культурна політика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. — 2000. —№ 1—2. —С. 162—182.
4. Шахтемірова О. Ціннісні орієнтації та політична свідомість / О. Шахтемірова // Нова політика. — 1999. — № 4. — С. 24—27.
Що таке політична свідомість?
Характер функціонування владних інституцій, провідні вектори розвитку політичної системи, форми поведінки суб’єктів політики багато в чому залежать та формуються під впливом такого феномену, як політична свідомість. Політична свідомість — це сукупність чуттєвих і теоретичних, ціннісних і нормативних, раціональних та підсвідомих уявлень і переконань людини, які обумовлюють її ставлення до світу політики. Політична свідомість віддзеркалює усі неінституціональні компоненти політичного життя.
Основні підходи до розуміння сутності політичної свідомості
Біхевіоральний — політична свідомість як форма раціонального мислення особи;
як сукупність уявлень та переконань, які людина використовує для виконання своїх ролей та функцій у політиці.
Аксіологічний —політична свідомість як певний рівень соціального мислення;
як сукупність різноманітних повсякденних і спільних уявлень та цінностей людини порівняно з груповими інтересами і потребами.
Сутністю політичної свідомості є процес віддзеркалення, засвоєння політичної реальності особою або соціальною групою.
Зміст політичної свідомості утворюють політичні ідеї, теорії, погляди, інтереси, настрої, почуття, цінності та переконання.
Специфіка політичної свідомості полягає в її активному впливі на всі інші форми суспільної свідомості.
Які є умови виникнення, способи формування та форми вияву політичної свідомості?
Умови виникнення політичної свідомості визначають способи її формування, які за своєю сутністю надзвичайно складні і суперечливі. Тому способи формування політичної свідомості радше розглядати як передумови для формування в особи або соціальної групи здатності на власну політико-владну ідентифікацію.
Що таке форми вияву політичної свідомості?
Форми вияву політичної свідомості свідчать про сфери її практичної реалізації, адже у світі політичного життя політична свідомість не може обмежуватися лише «книжковою» цариною.
Основні форми вияву політичної свідомості
Форми вияву політичної свідомості характеризують усі ідеали, нормативні взірці, цінності, переконання та погляди особи, на які вона орієнтується та які використовує для адаптації (пристосування) до механізмів влади. Форми вияву політичної свідомості допомагають особі виконувати в політиці визначені функції, відігравати певні соціополітичні ролі.
У чому полягає специфіка структури політичної свідомості?
Політична свідомість, взаємодіючи з різноманітними видами політичної діяльності, структурується та поділяється на складові елементи й утворення.
Кожен з наведених структурних елементів зумовлює особливий розгляд рівнів політичної свідомості.
Відповідно до специфіки гносеологічної (когнітивної) структури виділяють такі рівні політичної свідомості:
емпірична політична свідомість — фіксує практичний досвід політичного суб’єкта;
буденна політична свідомість — являє собою сукупність ідей, уявлень, поглядів, переконань, які безпосередньо виникають з повсякденної політичної практики тієї чи тієї соціальної групи;
теоретична політична свідомість — ґрунтується на сукупності ідей, поглядів, знань, які виокремлюються та функціонують на базі наукових досліджень політичних відносин та політичних процесів, закономірностей політичного розвитку;
політична ідеологія — це частина духовного життя суспільства, яка охоплює такі три групи цінностей: цінності національної безпеки та незалежності; цінності економічного розвитку і добробуту; цінності свободи, прав людини та конституційного порядку.
Відповідно до специфіки аксіологічної структури, розрізняють такі рівні політичної свідомості:
політичні ідеї — система засобів духовного впливу на людей, яка має специфічну змістову основу;
політичні ідеали — ціннісно-світоглядні відображення соціально-політичних реалій у вигляді мети, образів, уявлень про майбутнє, моделі бажаного розвитку політичного життя окремої країни або світу загалом;
політичні цінності — об’єкти, явища, процеси політичного життя та їх властивості, до яких людина ставиться як до таких, що задовольняють її потреби, забезпечують реалізацію її інтересів та вимог;
політичні символи — знакові системи, які прямо або опосередковано беруть участь у політичному процесі, впливаючи на політичне життя;
політичні стереотипи — спрощені, схематизовані, емоційно забарвлені уявлення про конкретні об’єкти, суб’єкти, явища та процеси політичного життя;
політичні міфи — стійкі духовні витвори зі штучно створеним уявленням про реальні події й явища політичного життя, прикрашені вигадками та фантазією.
Відповідно до специфіки соціологічної (функціональної) структури виділяють такі рівні політичної свідомості:
за суб’єктами політичної свідомості — політична свідомість суспільства, нації, соціальної групи та особистості;
за ставленням до влади — демократична й автократична політична свідомість;
за функціональним принципом — політико-психологічний (почуття, настрої, мотиви, наміри, установки, переконання), політико- ідеологічний (цінність, ідеал, ідея, доктрина, концепція, теорія) та політико-дійовий (консервативна, ліберальна, націоналістична, радикальна, соціалістична свідомість) аспекти політичної свідомості;
за сферами вияву — масова, групова та індивідуальна політична свідомість.
Що являють собою масова та індивідуальна політична свідомість
Осмислення особливостей масової та політичної свідомості суттєво для будь-якого суспільства, адже воно дає змогу пояснювати ті чи ті процеси й явища політичного життя, прогнозувати його подальший розвиток.
Порівняльна характеристика масової та індивідуальної політичної свідомості
Характеристики |
Масова політична свідомість |
Індивідуальна політична свідомість |
Визначення |
Притаманний значній кількості людей (масам) особливий тип політичної свідомості, який утворюється з різноманітних ідей, норм, звичаїв, що відображають ті чи ті сторони політичного життя суспільства |
Притаманний кожній конкретній людині як суб’єктові й об’єктові політики комплекс ідей, поглядів, переконань, цінностей, який формує її особливий тип політичної свідомості |
Вияви |
Громадська думка, яка відображає ставлення народу або окремої його частини до влади, до подій та явищ політичного життя суспільства |
1. Політичні знання. 2. Політичні оцінки. 3. Політичні настанови |
Які функції покликана виконувати політична свідомість?
Ступінь повноти та характер реалізації тих чи тих функцій політичної свідомості постійно змінюються, вони залежать від специфіки політичної системи, від політичних традицій конкретного суспільства, від національного менталітету та багатьох інших факторів.
Основні функції політичної свідомості
Когнітивна — віддзеркалення потреб суспільства в результаті постійного оновлення знань для виконання і модифікації функцій політичних суб’єктів.
Оцінювальна — сприяння орієнтації конкретної особи, соціальної групи або суспільства загалом у політичному житті, виробленню оцінок щодо тих чи тих політичних подій та явищ.
Регулятивна — забезпечення спрямованості, активності й інтенсивності діяльності суб’єктів політики, формування орієнтирів щодо участі в політичному житті.
Інтегруюча — згуртування людей у межах соціуму на основі спільних поглядів, переконань, цінностей, ідеалів, норм, настанов.
Комунікативна — забезпечення усвідомленої взаємодії суб’єктів політики один з одним та з інституціями влади.
Ідейна — усвідомлення зацікавленості політичних суб’єктів у набутті та популяризації власного бачення політичного життя суспільства.
Прогностична — створення основи для передбачення змісту і характеру розвитку політичного життя суспільства.
Моделююча — визначення способів, методів, форм змін у політичній системі суспільства.
Нормативна — створення загальноприйнятного для суспільства загалом або певних соціальних груп образу майбутнього.
Компенсаторна — заміна бажаного, але нереального в політичному житті політичного явища.
Репрезентативна — відображення й узагальнення представництва певних політичних інтересів, настанов, очікувань і потреб.
Поміркуйте!
1. До сьогодні залишається відкритим питання щодо співвідношення та взаємозв’язку понять «політична свідомість» та «політична культура». Авторитетний російський політолог К. Гаджиев, узагальнюючи це питання, наголошує, що «політична свідомість ... функціонує і самовідтворюється у певному політико-культурному середовищі. Разом з тим вона є й умовою і водночас засобом відтворення політичної культури». Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням? Прокоментуйте його.
2. Охарактеризуйте зміни у масовій свідомості українців, які відбулися в останні десять-п’ятнадцять років. Визначте фактори, які істотно вплинули на такі зміни.
3. Проаналізуйте, як формується громадська думка в сучасній Україні. Визначте основні механізми її формування.
4. Наведіть приклади того, як функціонує в Україні буденна та теоретична політична свідомість.
5. Прокоментуйте, аналізуючи стан політичної свідомості українців, афористичний вислів Козьми Пруткова: «Деякі люди подібні до ковбас: чим їх начинять, те вони в собі й носять». Де, як і чим «начиняють» людей у вітчизняному соціумі?
6. Українське суспільство перебуває сьогодні у стані переходу від однієї моделі розвитку до іншої. Це пов’язано зі змінами як об’єктивних умов, так і цінностей та орієнтацій, що позначається на особливостях формування політичної свідомості та політичної культури. У чому полягають ці особливості? Охарактеризуйте їх.
Які чинники, на вашу думку, полегшили б руйнування попередніх політичних стереотипів і сприяли б формуванню нової системи цінностей?
7. Заповніть таблицю.
Особливості розвитку в сучасній Україні |
Масова політична свідомість |
Групова політична свідомість |
Індивідуальна політична свідомість |
1. Наявність демократичних тенденцій |
|||
2. Наявність автократичних тенденцій |
|||
3. Політико-психологічні характеристики |
|||
4. Політико-ідеологічні характеристики |
Запитання до теми:
1. Що таке політична свідомість?
2. Охарактеризуйте умови виникнення політичної свідомості.
3. Які є основні способи формування політичної свідомості?
4. Назвіть основні форми вияву політичної свідомості.
5. Які структури політичної свідомості вирізняють у сучасній політології? За якими критеріями їх визначають?
6. Порівняйте основні структури політичної свідомості.
7. Назвіть рівні функціонування політичної свідомості.
8. Які функції виконує політична свідомість?
9. Охарактеризуйте поняття «громадська думка» та «масова політична свідомість».