Політологія у запитаннях і відповідях - С. С. Бульбенюк 2010
Тема 11. Групи тиску, лобі, їхня роль у політичному житті
Ключові слова і поняття: зацікавлені групи, групи тиску, групи інтересів, лобі, лобізм, лобіювання.
Резюме: у темі розкрито важливі питання щодо розуміння сутності політики, ролі і впливу на політичні рішення зацікавлених груп (груп інтересів, груп тиску, лобістських угруповань); з різних позицій запропоновано визначення різноманітних видів зацікавлених груп, груп тиску, лобістських угруповань, аналіз причин їхньої появи, наслідків і особливостей діяльності в політичному житті.
Знання та вміння: комплексні знання сутності політики, явних і прихованих причин прийняття політичних рішень, уміння розрізняти реальні, а не вдавані суб’єкти політики, їхні реальні, а не вдавані інтереси, справжні причини прийняття певних політичних рішень.
Рекомендована література
Основна:
1. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку / К. С. Гаджиев. — М., 2004.
2. Мухаев. Политология: Учебник для вузов / Мухаев. — Издание второе. — М.: Приор издат, 2003. — 432 с.
3. Политология: Учеб, пособие / Под ред. Тургаева, А. Е. Хренова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.
Додаткова:
1. Биковець. Лобізм в системі представництва інтересів / Биковець // Політичний менеджмент. — 2006. — № 5. — С. 44—52.
2. Сергеев В. Лобізм в Україні: можливості неурядових організацій / B. Сергеев // Політичний менеджмент. — 2007. — № 3. — С. 88—95.
3. Стрижакова Н. А. Роль лобізму: порівняльний аналіз західноєвропейських та перехідних політичних систем / Н. А. Стрижакова 11 Нова парадигма: ж-л наук, праць. — Вип. 76. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. — С. 112—120.
4. Цвих В. Сучасні підходи до визначення сутності та меж функціонування груп інтересів / В. Цвих // Людина і політика. — 2002. — № 1. — C. 41—53.
Що являють собою групи тиску, зацікавлені групи та лобі?
А. Бентлі у своїй книзі «Процес управління» (1908 р.) запропонував розглядати політику як взаємодію різноманітних зацікавлених суспільних груп, що мають свої інтереси і намагаються їх реалізувати. Головним центром владного розподілу ресурсів слугує держава. Тому групи, що конкурують між собою, шукають доступу до різних органів державної влади і їхніх представників щоб, домогтися найвигіднішого для себе розподілу ресурсів.
Для характеристики теорії зацікавлених груп використовують поняття група інтересів, група тиску, лобістські організації. У сучасній політології групами інтересів уважають такі об’єднання, які перебувають поза владою і суто політичною організацією та намагаються впливати на систему влади заради реалізації власних потреб. Це «об’єднання», «асоціації», «спілки», «організації», «клуби», «рухи», «комітети».
Групи тиску — це суспільне об’єднання, яке активно домагається задоволення власних інтересів за допомогою цілеспрямованого впливу на структури політичної влади і офіційних посадових осіб, щоб ті приймали рішення, які відповідають цілям таких груп.
Лобістські організації — це формально зареєстровані або тіньові об’єднання, спілки та контори (бюро), які допомагають певним групам інтересів та групам тиску розв’язувати їхні проблеми, використовуючи свої зв’язки, попередній чи набутий авторитет у «коридорах влади», професіоналізм своїх працівників.
Які причини появи лобізму?
Основні причини появи лобізму:
багатоманітність, рухомість соціальних інтересів потребує специфічних механізмів представництва і захисту приватних і групових інтересів і уподобань;
розширення доступу до влади на основі політичного плюралізму, що характерне для демократичних режимів;
політичний, ідеологічний плюралізм.
Які ознаки мають лобістські групи?
Ознаки лобістських груп:
• захист інтересів у найширшому значенні;
• діяльність поза офіційними структурами влади;
• вплив, тиск на політичні інституції для прийняття (або блокування) державними органами рішень;
• вплив на державні рішення не передбачає відповідальності за державну політику;
• вимоги груп відображають специфічні інтереси тієї чи тієї групи або об’єднання громадян;
• добровільність асоціації;
• колективний характер діяльності;
• без претензій на здобуття влади.
У чому виявляється специфічність конкретної групи інтересів?
По-перше, у тому, що конкретний інтерес відрізняє цю групу від решти суб’єктів певного виду діяльності.
По-друге, тим, що саме цей інтерес може не вписуватись в чинні норми, правила або навіть закони.
По-третє, тим, що ці групи повинні мати змогу висловити свої інтереси державним структурам.
Які підходи використовують для тлумачення сутності лобізму?
По-перше, заборонний, представники якого вважають лобізм кримінальною діяльністю, яку треба заборонити. У цьому значенні лобізм ототожнюють з «блатом», «протекціонізмом», «підкупом», «корупцією».
По-друге, регулятивно-правовий, який розрізняє легальні і нелегальні методи лобізму, намагається обмежити лобізм правовими рамками, виключити з політичної практики корупцію.
Яку типологію груп тиску запропонував Ж. Блондель?
Типологія Ж. Блонд еля базується на критерії взаємовідносин між зацікавленими групами і владними структурами.
—Групи захисту — намагаються обстоювати інтереси своїх прибічників (асоціації фінансистів та банківських службовців, товариства захисту прав споживачів, профспілки тощо);
—Групи підтримки — зорієнтовані на певні суспільні цілі (екологічні та антивоєнні рухи, правозахисні групи тощо);
—Інституціональні групи — базуються на формальних організаціях, що діють усередині державного апарату. Це виконавча бюрократія, чиновники законодавчої влади, силові структури.
—Звичаєві групи — виникають на базі кастових, кланових та етнічних спільнот.
Якими способами громадські організації впливають на державну політику?
Основні способи впливу:
1. Безпосередній вплив — розв’язання актуальних проблемних питань, які не може вирішити держава. Цей вплив має короткостроковий ефект, якщо не комбінується з одночасним впливом на зміну політики держави щодо цього питання.
2. Консультативний — спрямування державної політики у правильне русло. Громадські організації шукають способи представлення інтересів та проблем недостатньо репрезентованих груп через переговори з владними структурами.
3. Інноваційний — розроблення та демонстрація нових способів вирішення проблем.
4. Наглядовий — контроль за правильним виконанням державної політики.
Чому груповий інтерес виявляється переваж- но як економічний інтерес?
Цілі лобістської діяльності — переважно економічні;
доволі часто суб’єктами лобіювання стають фінансово- промислові групи.
Яку структуру має група економічних інтересів як найбільш поширений вид груп тиску?
• Підприємство (група підприємств);
• інформаційно-аналітичний центр, що готує обґрунтування, оформлення конкретного інтересу, програму дій для його реалізації;
• громадська організація, що надає конкретному питанню статус загальної проблеми і тим самим сприяє винесенню інтересу в різні сфери суспільної думки та організації;
• зв’язки і можливості винесення інтересу групи підприємств на обговорення структур, що ухвалюють рішення;
• зв’язки у ЗМІ, які використовують для створення суспільної підтримки і посилення впливу на організації, що ухвалюють рішення;
• засоби, які можуть бути спрямовані на фінансування аналітичних центрів, підтримку громадських організацій, оплату послуг ЗМІ тощо.
Які є види лобізму?
Основні різновиди лобізму
Види лобізму |
Критерії класифікації |
Законодавчий, виконавчий судовий |
Залежно від того, у якій з гілок влади «вирішують питання» |
Правотворчий Правозастосувальний Правоінтерпретаційний |
Залежно від того, у якому управлінському рішенні досягають цілей лобіювання |
Політичний, економічний, соціальний, промисловий, аграрний, фінансовий, військовий тощо |
Залежно від характеру інтересу, який просувають |
Одноразовий, постійний |
Залежно від часу дії |
Федеральний, місцевий |
Залежно від рівня державної влади |
Лобізм суспільних організацій, рухів, міністерств, відомств тощо |
Залежно від суб’єктів |
Плюралістичний, корпоративний Некорпоративний, патронажно-клієнтальний |
Залежно від взаємовідносин суб’єкта і об’єкта лобіювання |
Які цілі мають лобісти?
Основні цілі:
поліпшення відносин з відповідальними представниками державних установ та організацій;
слідкують за роботою законодавчих та виконавчих органів міністерств, відомств у тих сферах і з тих питань, які впливають на життя людей певного виборчого округу;
активізують участь виборців у справах державного керування на всіх рівнях;
вплив на суспільну думку, прагнення мати підтримку з боку суспільства.
заздалегіть інформують законодавців, щоб досягти розуміння з їхнього боку.
просувають спільними зусиллями корпоративні інтереси.
Що найчастіше слугує об'єктом впливу груп тиску?
—Умови господарської діяльності;
—власність і право розпоряджатись нею;
—право на заняття конкретною діяльністю;
—податки, квоти, ліцензії тощо;
—державні замовлення;
—бюджетні питання; боротьба за шматок «бюджетного пирога».
—рішення органів виконавчої влади;
—законодавчі процеси;
—судові вердикти.
Які функції виконують групи тиску?
Артикуляція, тобто вираз, формулювання інтересів груп, спільнот до осіб, що ухвалюють рішення;
агрегування, упорядкування, узгодження інтересів груп, спільнот;
висування вимог груп, спільнот у сферу політики;
забезпечення повної інформації з конкретних питань;
сприяння щодо інтеграції суспільних інтересів;
забезпечення згоди зацікавлених груп з рішеннями політичного керівництва;
здійснення тиску на суб’єктів ухвалення політичних рішень (органи влади, партії, громадську думку).
Які ресурси використовують у лобістській практиці для успішного вирішення завдань?
Адміністративно-управлінський ресурс — наявність зв’язків у владних структурах, що дають змогу донести до державних органів свої погляди і проштовхнути потрібні рішення.
Фінансовий ресурс — кошти, які компанії, громадські організації і будь-які зацікавлені групи можуть виділити на проведення і реалізацію потрібних рішень.
Ресурси, потрібні на якісні експертизу, аналіз, пошук, опрацювання рішень, могутній PR, а також подальші інвестиції власне в проект.
Інформаційні ресурси — можливість отримати потрібну для ухвалення рішень оперативну і достовірну інформацію, володіння технологіями поширення відомостей для підтримки власних позицій.
Важливим ресурсом впливу, що визначає потенційну впливовість групи є її, легітимність.
Ресурс впливу являє собою також значущість конкретної акції груп інтересів з погляду суспільних інтересів, її вплив на політичну соціальну, економічну стабільність.
Ресурс впливу становлять також кількість, мобілізаційна здатність і активність групи тиску.
Які методи використовують у своїй діяльності групи тиску?
Серед найбільш загальних методів виокремлюють:
—інформування;
—консультування, яке може мати як разовий, так і постійний характер;
—фінансування;
—підкуп;
—загрозу.
Окрім того, є ще й інші методи груп тиску, а саме:
—виступи в комітетах і комісіях парламенту;
—залучення фахівців до розроблення законопроектів і вироблення нормативних документів;
—особисті зустрічі, контакти, переговори з представниками влади;
—організація компаній «тиску» з місць;
—цілеспрямовані дії «своїх людей» в органах влади;
—контроль за виборчим процесом;
—шантаж, погрози, підкуп.
Які є техніки політичного лобіювання?
Базові техніки:
—контроль за виборчими процесами;
— «інвестування» власного політичного лобі у законодавчі органи влади;
— створення та діяльність груп тиску;
—формування громадської думки та мобілізація тиску з боку населення задля ухвалення законодавчих актів.
Які моделі захисту інтересів і групової політики найпоширеніші?
Основні моделі.
—плюралістична — тиск певних груп населення для реалізації своїх інтересів;
—корпоративна — прихована згода влади з певною групою, що розраховує отримати лояльність і гарантію сприяння від державних органів в обмін на привілеї;
— некорпоративна — це демократична система представництва й узгодження різноманітних організацій, асоціацій, фірм, де вирішальна роль належить трьом партнерам — державі, підприємцям та профспілкам.
—патронажно-клієнтельна — базується на обміні благами між суб’єктами з неоднаковими суспільними статусами і силою впливу: сильний або патрон пропонує захист (протекцію) і доступ до дефіцитних ресурсів клієнтові в обмін на підтримку чи послуги патронові.
Від яких можливостей групи залежить імовірність реалізації її інтересу?
• Близькість до особи або організації, що ухвалює рішення;
• наявність засобів, достатніх для всього комплексу дій, що забезпечують реалізацію інтересу (незалежно від ступеня легітимності цих дій);
• можливість чинити політичний тиск у найширшому сенсі;
• можливість економічного тиску;
• інформаційні можливості для формування суспільної думки;
• наявність спеціалістів, консультантів, експертів для представлення інтересів різних організацій у процесі формування державної політики;
• доцільність, продуманість та узгодженість дій окремих елементів структури групи.
Від яких чинників залежить успішність тиску?
• Наявність однорідних організацій, які зможуть створити чітку платформу для тиску;
• продумана мета, чітка програма;
• ефективна структура групи; щільність і узгодженість окремих елементів структури;
• неформальні зв’язки з лідерами державних структур;
• солідне фінансування;
• наявність компетентних досвідчених фахівців;
• приховані канали впливу.
За яких умов лобізм дає користь усьому суспільству?
• Реальна дієвість демократичних інститутів і норм;
• економічна і політична стабільність;
• свобода ЗМІ;
• стійке громадянське суспільство;
• чітке і несуперечливе правове регулювання.
Поміркуйте!
1. Які цілі мають групи тиску, або лобістські угруповання? Обґрунтуйте свої варіанти відповіді.
а) стійкий контакт із структурами влади;
б) прихід до влади;
в) опонування щодо політики правлячої партії;
г) дії на захист групового інтересу.
2. Визначте відповідний тип груп тиску на основі нижче наведених ознак. Заповніть таблицю.
Ознаки |
Тип груп інтересів |
Групи, що прагнуть захищати інтереси своїх прибічників |
|
Добре групи організовані, які мають раціональні інтереси |
|
Групи, що виникли на основі кастових, кланових зв’язків |
|
Добровільні групи, які мають специфічні інтереси |
|
Групи, які базуються на формальних організаціях у середині державного апарату |
|
Групи, що виникають спонтанно, погано організовані, нетривалі |
3. Розгляньте лобізм на прикладі США, ФРН, Великобританії. Які особливості має лобізм у цих країнах?
4. Проблема лобізму в українській політичній практиці.
5. Схарактеризуйте найбільш впливові лобістські утрушування в Україні.
6. Яке положення про законодавче регулювання лобізму варто було б запозичити Україні із досвіду демократичних держав?
Запитання до теми:
1. Чим відрізняються групи тиску від політичних партій?
2. Сформулюйте основні ознаки зацікавлених груп.
3. Назвіть критерії типології зацікавлених груп.
4. Які функції виконують групи тиску?
5. За допомогою яких методів впливу реалізують свої інтереси зацікавлені групи?
6. У чому полягають позитивні і негативні характеристики лобізму?