Основи філософських знань
Розділ перший - ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ
ГЛАВА ДРУГА - РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ В УКРАЇНІ - 2. Філософська культура України в XV — XVII ст.
Релігійна філософія.
У XVII ст. філософія в Україні тісно зв'язана з релігією та заражена схоластикою. Основним у схоластичній філософії є ідея про те, що всіляке знання має два рівні: неприродне знання, що дається у відвертості, та природне, отримане людським розумом. До нормативного тексту першого рівня належить Біблія, а до другого ж — твори видатного митця Стародавньої Греції Аристотеля. Вважалось, що потенційно в тих та інших нормативних текстах вже дана вічна істина. Щоб ситуалізувати її, необхідно вивести з текстів повноту їх логічних наслідків за допомогою ланцюга правильно збудованих висновків. Звідси ясно те, що в XVII ст. у філософії велике значення мав арістотелізм. Освіта, з її прагненням відкривати істину через аналіз досвіду та наукових фактів, виступає як антипод схоластиці. Передові вчені Києво-Могилянської академії та інших шкіл намагаються звільнити філософію від схоластики, створити передумови для формування у студентів здібності робити самостійні філософські викладки. Першим в такому напрямку став працювати Йосип Кононович-Горбацький, який у своїх творах посилається не стільки на церковні авторитети, скільки на античні джерела та гуманістів епохи Відродження. На початку XVIII ст. деякі викладачі починають висловлювати ідеї Коперніка, Галілея, Декарта. В академії вводиться розширений курс фізики, здійснюється звільнення від авторитету схоластично-інтерпретованого Аристотеля. Отже, тенденція відділення філософії від релігії тоді характерна в освіті.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.