Математика. Ґрунтовна підготовка до ЗНО
ГЕОМЕТРІЯ
Частина перша. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Розділ І. ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ ЗА ПРОГРАМОЮ З ГЕОМЕТРІЇ 7-9 КЛАСІВ
Тема 2. КУТИ ТА ЇХ ВИДИ. ВЕЛИЧИНА КУТА ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ. СУМІЖНІ І ВЕРТИКАЛЬНІ КУТИ
Кут
Кутом називається фігура, яка складається з точки, вершини кута, і двох променів, що виходять із цієї точки (промені називаються сторонами кута). Кут позначається знаком ∠. На рис. 1 зображено кут із вершиною О і сторонами ОА і О В. Цей кут позначається так: ∠AOB (літера, яка позначає вершину, завжди ставиться всередині) або ∠O. Нерідко кут позначається цифрою: ∠1. Кут називається розгорнутим, якщо кожна його сторона є продовженням іншої сторони (рис. 2). Два кути називаються рівними, якщо їх можна сумістити накладанням. Наприклад: на рис. 3 ∠1 = ∠2.
![]()
Рис. 1
![]()
Рис. 2
![]()
Рис. 3
Величина кут а та її властивості
Основні властивості вимірювання кутів виражаються аксіомами.
Аксіома вимірювання кутів
Кожний кут має певну градусну міру, більшу за нуль. Розгорнутий кут дорівнює 180°. Градусна міра кута дорівнює сумі градусних мір кутів, на які він розбивається будь-яким променем, що проходить між його сторонами, тобто якщо промінь ОС проходить між сторонами кута АОВ то ∠AOB = ∠AOC + ∠COB (рис. 4).
За одиницю вимірювання кутів приймається градус (позначається — 1°) — кут, який дорівнює
частині розгорнутого кута. Меншими одиницями вимірювання кутів є мінута (позначається знаком ') і секунда (позначається знаком "): 1° = 60', 1' = 60".
Додатне число, яке показує скільки разів градус і його частини вкладуються в даному куті, називається градусною мірою кута.
Рівні кути мають рівні градусні міри і навпаки: якщо кути мають рівні градусні міри, то кути рівні. Кут називається прямим, якщо він дорівнює 90° (рис. 5); гостріш, якщо він менше 90° (рис. 6); тупим, якщо він більше 90°, але менше 180° (рис. 7).

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Рис. 7

Рис. 8
Бісектрисою кута називається промінь, який виходиш із вершини кута і поділяє його на два рівних кути. На рис. 8 промінь ОС — бісектриса кута АОВ, оскільки ∠AOC = ∠СОВ (рівні кути на рисунках позначають однаковими дужками).
Основна властивість відкладання кутів виражається аксіомою.
Аксіома відкладання кутів
Від будь-якої півпрямої в задану півплощину можна відкласти кут із даною градусного мірою, меншою за 180°, причому тільки один.
Суміжні і вертикальні кути та їх властивості
Оточення. Суміжними називаються два кута, у яких одна сторона спільна, а дві інші є продовженням одна одної.
На рис. 9 кута АОВ і ВОС — суміжні.
Суміжні кута мають таку властивість.
Теореми. Сума суміжних кутів дорівнює 180°.
∠AOB + ∠BOC = 180° (рис. 9), оскільки ∠AOB і ∠BОC — суміжні.
Оточення. Вертикальними називаються два кута, у яких сторони одного кута є продовженням сторін другого.
На рис. 10 вертикальними кутами будуть ∠AOB і ∠COD; ∠AOC і ∠BOD.
Вертикальні кути мають таку властивість.
Теореми. Вертикальні кута рівні.
∠AOB = ∠COD, ∠AOC = ∠BOD (рис. 10), оскільки ∠AOB і ∠COD; ∠AOC і ∠BOD— вертикальні.

Рис. 9

Рис. 10
Виконайте тест
Завдання 1—8 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її у бланку А.
1. Визначте кількість гострих кутів, зображених на рисунку.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
3 |
5 |
6 |
7 |
8 |

2. Який кут утворюють стрілки годинника, коли показують 3 год?
А |
Б |
В |
Г |
Д |
гострий |
прямий |
тупий |
розгорнутий |
визначити неможливо |
3. Визначте величину кута, утвореного бісектрисами двох суміжних кутів.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
30° |
90° |
120° |
180° |
135° |
4. Який кут є суміжним із кутом COD?
А |
Б |
В |
Г |
Д |
СОВ |
ВОА |
СОА |
BOD |
DOA |

5. Якщо один із суміжних кутів у 3 рази більше другого, то чому дорівнює більший кут?
А |
Б |
В |
Г |
Д |
45° |
180° |
135° |
90° |
120° |
6. Один із кутів, утворених при перетині двох прямих, удвічі менший суми трьох інших. Чому дорівнює найменший із цих кутів?
А |
Б |
В |
Г |
Д |
30° |
45° |
60° |
90° |
120° |
7. Бісектриса кута, величина якого 110°, з продовженням однієї з його сторін утворює кут. Визначте його градусну міру.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
110° |
70° |
55° |
125° |
135° |
8. Різниця величин суміжних кутів дорівнює 20°. Визначте величину меншого кута.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
30° |
70° |
80° |
90° |
60° |
У завданні 9 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, виберіть один правильний, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицю відповідей до завдань на перегині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви).
9. Установіть відповідність між указаними кутами (1—4) та їх величинами (А—Д).
1 |
Кут між бісектрисами двох суміжних кутів |
А |
45° |
2 |
Кут між бісектрисами двох вертикальних кутів |
Б |
60° |
3 |
Кут між бісектрисою прямого кута і стороною цього кута |
В |
90° |
4 |
Кут між бісектрисою прямого кута і продовженням однією стороною цього кута |
Г |
135° |
Д |
180° |

Розв’яжіть завдання 10—12. Одержані відповіді запишіть у бланку А.
10. Кут між бісектрисою кута і продовженням однієї з його сторін дорівнює 135°. Знайдіть величину даного кута
11. Величина кута АВС дорівнює 140°. Промінь BD лежить між сторонами кута АВС. Знайдіть величину ∠ABD (у градусах), якщо ∠ABD: ∠DBC = 2 : 5.
12. Від прямої АВ в різних півплощинах відкладено ∠BAC = 30° і ∠BAD = 70°. Знайдіть ∠CAD.
Бланк відповідей А
У завданнях 1-9 правильну відповідь позначайте тільки так: ![]()

У завданнях 10-12 відповідь записуйте тільки десятковим дробом, враховуючи положення коми, по одній цифрі в кожній клітинці.
![]()

Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.