Фізика 8 клас - розробки уроків до підручника за ред. В. Г. Бар’яхтара - 2016
РОЗДІЛ 1. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА
Частина II. ЗМІНА АГРЕГАТНОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
Урок 21. Розв'язування задач
Мета: закріпити знання з теми «Випаровування та конденсація»; продовжити формування навичок та умінь учнів розв'язувати фізичні задачі, застосовуючи набуті знання.
Очікувані результати: учні повинні вміти розв'язувати якісні задачі на застосування явищ випаровування та конденсації.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: підручник, фотографії до методу «Ключові слова», фотографія (плакат) «Кругообіг води в природі», картки для рефлексії «Цінність роботи на уроці» — на кожного учня.
Хід уроку
Фізика — це наука розуміти природу.
Е. Роджерс
І. Організаційний етап
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель повідомляє учням, що на уроці вони розв’язуватимуть задачі на випаровування й конденсацію. Це допоможе усвідомити значимість набутих знань про ці явища у природі та продемонструє сфери їх практичного застосування.
III. Актуалізація опорних знань
ü Методи «Ключові слова», «Мистецтво ставити запитання»
На дошці написано слова і словосполучення: пароутворення, кипіння та випаровування, випаровування, за будь-якої температури, рідина холоне, рід рідини, температура, площа поверхні, наявність вітру, конденсація, енергія поглинається, енергія виділяється.
Учитель пропонує учням сформулювати запитання таким чином, щоб наведені слова і словосполучення стали відповідями на них.
IV. Застосування набутих знань
На попередньому уроці групи учнів виконували дослідницькі завдання (див. домашнє завдання до уроку 20). Один учень від кожної групи звітує щодо його виконання. Числові результати дослідів записують на дошці.
Аналіз результатів проводиться для кожного досліду за таким планом:
1) чи є результати ймовірними; 2) чи не суперечать результати теорії; 3) пояснення результатів досліду з точки зору МКТ.
ü Метод «Ключові слова в рисунках»
Учитель пропонує учням розглянути фотографії, знайти зайву й обґрунтувати відповідь. (Відповідь. Зайвим є фото 3, оскільки на решті фото представлено явище, яке є проявом конденсації.)

Учні пояснюють з точки зору фізики зміст таких прислів’їв:
1) узимку сонце так сміється, що вікна плачуть;
2) без хмари дощ не приходить;
3) з великої хмари — малий дощ;
4) літні тумани — на ясну погоду.
ü Розв'язування задач на картці

Блок «Медицина» |
1. Навіщо хворому з підвищеною температурою прикладають до лоба вологий компрес із розчином оцту? 2. Навіщо місце травми в спортсменів «заморожують», поливаючи його рідиною, що легко випаровується? 3. Чому лікарі не радять використовувати дезодоранти-антиперспіранти, які блокують виділення поту? |
Блок «Побут» |
1.Чому дмухають на гарячий чай? 2. Чому чай іноді наливають у блюдце? 3. Чому в спеку слід пити гарячий зелений чай? 4. У фінській сауні можна витримати температуру 100-120 °С, а в російський лазні лише 80 °С. Чому? 5. Як у душовій кімнаті розпізнати трубу з холодною водою? |
На цьому етапі уроку можна скористатися також посібником [5].
V. Підбиття підсумків уроку
Учитель пропонує учням прокоментувати вислів видатного фізика Еріка Роджерса «Фізика — це наука розуміти природу».
ü Рефлексія за методом «Цінність роботи на уроці»
Учитель користується додатком 2.9.
VI. Домашнє завдання
1. [2]: § 13 — повторити; експериментальне завдання (с. 65) — письмово на окремому аркуші.
2. Провести спостереження: налити в прозору або сріблясту каструлю воду й довести її до кипіння. Спостерігати, що відбувається з водою з початку нагрівання до кипіння.
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.