УСІ УРОКИ ФІЗИКИ
11 КЛАС

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА


Електричне поле. Електричний струм

УРОК 5/5

Тема. Електричний струм. Сила струму


Мета уроку: поглибити знання учнів про електричний струм; нагадати про дії електричного струму.

Тип уроку: комбінований урок.

ПЛАН УРОКУ

Контроль знань

15 хв.

Самостійна робота № 2 «Потенціал електричного поля. Електроємність. Енергія електричного поля»

Демонстрації

4 хв.

1. Джерела електричного струму.

2. Дії електричного струму

Вивчення нового матеріалу

20 хв.

1. Електричний струм.

2. Джерела струму.

3. Сила струму.

4. Дії електричного струму

Закріплення вивченого матеріалу

6 хв.

1. Якісні питання.

2. Навчаємося розв’язувати задачі


ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Електричний струм

Відповідно до електронної теорії, у тілах є вільні електрони, рухом яких пояснюють різні електричні явища. Ці електрони хаотично рухаються, подібно до молекул газу.

Якщо до провідника прикладено зовнішнє електричне поле, то на безладний тепловий рух вільних електронів накладається напрямлений рух під дією сил електричного поля — так званий дрейф електронів, що й обумовлює електричний струм.

Напрямлений рух заряджених частинок називають електричним струмом.

За напрямок струму домовилися приймати напрямок, у якому рухаються позитивно заряджені частинки. Наприклад, позитивно заряджені іони рухаються в напрямку струму. У металах носіями заряду є негативно заряджені електрони, тому в металі напрямок струму протилежний до напрямку руху носіїв заряду. Електричний струм може бути отриманий тільки в речовині, у якій є вільні заряджені частинки. Щоб вони почали рухатися, потрібно створити в провіднику електричне поле.

Отже, для існування струму в провіднику необхідні такі умови:

1) наявність вільних заряджених частинок;

2) існування в провіднику електричного поля, що характеризується різницею потенціалів на кінцях провідника;

3) замкнуте електричне коло.

Якщо різниця потенціалів не змінюється з часом, то в провіднику встановлюється постійний електричний струм.

2. Джерела струму

Джерело струму — це пристрій, у якому відбувається перетворення певного виду енергії в електричну. У будь-якому джерелі струму відбувається робота з поділу позитивно й негативно заряджених частинок, які накопичуються на полюсах джерела.

Роботу цю виконують так звані сторонні сили. Такі сили не можуть мати електричне походження. У джерелах струму впродовж роботи з поділу заряджених частинок відбувається перетворення механічної, внутрішньої або якої-небудь іншої енергії в електричну.

3. Сила струму

У випадку постійного струму заряд, що проходить через поперечний переріз провідника, прямо пропорційний часу. Тому постійний струм характеризують відношенням заряду до проміжку часу, протягом якого було перенесено заряд.

Ø  Сила струму І дорівнює відношенню заряду Δq, перенесеного через поперечний переріз провідника за проміжок часу Δt, до цього проміжку часу:

У системі СІ силу струму вимірюють в амперах (А). Ампер є однією з основних одиниць системи СІ й визначають його за допомогою магнітної взаємодії струмів. За сили струму в 1 А через переріз провідника щомиті проходить заряд в 1 Кл (1 А = 1 Кл/с).

4. Дії електричного струму

Безпосередній рух частинок у провіднику ми побачити не можемо. Про наявність електричного струму можна судити за тими діями, які його супроводжують (теплова, магнітна, хімічна).

Теплова дія струму обумовлена тим, що в разі напрямленого руху заряджених частинок крізь речовину вони зіштовхуються з іонами, атомами й молекулами речовини, збільшуючи кінетичну енергію їх хаотичного «теплового» руху.

Магнітна дія струму обумовлена тим, що навколо рухомих зарядів існує магнітне поле, яке діє на заряди, що рухаються.

Магнітна дія струму цікава тим, що вона проявляється завжди, тоді як інші дії струму (хімічна і теплова) можуть і не проявлятися. Наприклад, хімічна дія струму відсутня під час проходження струму через метали, а теплова відсутня в разі проходження струму через надпровідники.

Тому магнітну дію струму використовують для вимірювання сили струму (і, зокрема, для визначення одиниці виміру сили струму), а також для створення точних електровимірювальних приладів.

Хімічну дію струму почав вивчати ще сам Вольт, але найбільш повно його досліджував на початку XIX століття Фарадей, що встановив кількісні закони електролізу.

Хімічну дію струму можна спостерігати, пропускаючи електричний струм через розчин мідного купоросу CuSO4. Учні повинні знати, що під час взаємодії речовини з розчинником молекули речовини розпадаються на позитивні й негативні іони. Ці іони починають рухатися в електричному полі. Позитивні іони рухаються до негативно зарядженого електрода (катода), а негативні іони — до позитивно зарядженого електрода (анода).

 

ПИТАННЯ ДО УЧНІВ У ХОДІ ВИКЛАДУ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перший рівень

1. Що являє собою електричний струм?

2. Як визначають напрямок струму?

3. За яких умов існує струм у замкнутому електричному колі?

4. Чи збігається напрямок струму в металевих провідниках із напрямком руху електронів?

5. Навіщо в електричному колі потрібне джерело струму?

Другий рівень

1. Чи рухаються заряджені частинки в провіднику, коли по ньому не йде струм?

2. Чи виникає електричний струм під час заземлення зарядженої металевої кульки?

3. Обидва кінці провідника мають однаковий потенціал. Чи проходить струм по цьому провіднику?

4. Чи у всьому колі електричний струм тече від позитивного до негативного полюса джерела струму?

 

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1). Якісні питання

1. Як визначити, не розриваючи коло, чи йде через провід струм?

2. Який напрямок електричного струму електронного променя в кінескопі телевізора: до екрана чи від нього?

3. Дві різнойменно заряджених металевих кульки з’єднують проводом. У яку сторону піде струм через провід?

4. Трамвайна лінія, на відміну від тролейбусної, має тільки один електричний провід. Як у цьому випадку створюється замкнуте коло?

2). Навчаємося розв'язувати задачі

1. Який заряд пройшов через спіраль праски, якщо нею прасували 1,5 год., а сила струму в спіралі 3 А?

2. Скільки електронів пройде за 2 с через поперечний переріз спирали лампи, якщо сила струму в спіралі дорівнює 0,32 А?

Розв'язання

З визначення сили струму I = q/t, випливає , що q = It. Знаючи величину заряду електрона qe, можна знайти число електронів N, які пройшли через поперечний переріз спирали лампи:

Перевіримо одиниці величин:

Виконуємо обчислення:

image37

Відповідь: за 2 с через поперечний переріз спирали пройде 4·1018 електронів.

3. За який час через поперечний переріз провідника за сили струму 200 мА пройде заряд 60 Кл?

4. Для живлення лампи фотоспалаху використовують конденсатор ємністю 800 мкФ, заряджений до напруги 300 В. Який середній струм розряджання конденсатора, якщо тривалість спалаху становить 20 мс? (Відповідь: 12 А)

 

ЩО МИ ДІЗНАЛИСЯ НА УРОЦІ

·       Електричний струм — це напрямлений рух заряджених частинок. За напрямок струму приймають напрямок руху позитивно заряджених частинок.

·       Дії електричного струму: світлова, теплова, хімічна, магнітна.

·       Фізичну величину І, що дорівнює відношенню заряду q, перенесеного через поперечний переріз провідника за проміжок часу t, до цього проміжку часу, називають силою струму:

·       1 Кл — це заряд, що проходить через поперечний переріз провідника протягом 1 с за сили струму 1 А.

1 Кл = 1 А · 1 с.

 

Домашнє завдання

1. Підр.: § 5.

2. 3б.:

Рів1 № 4.3; 4.2; 4.11; 4.14.

Рів2 № 4.27; 4.31; 4.32, 4.33.

Рів3 № 4.38, 4.39; 4.50; 4.51.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.