УСІ УРОКИ ФІЗИКИ
11 КЛАС

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА


2-й семестр


Коливання й хвилі

УРОК 5/27

Тема. Лабораторна робота № 4 «Виготовлення маятника й визначення періоду його коливань»


Мета уроку: досліджувати залежність періоду коливань нитяного маятника від довжини нитки.

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань.

Обладнання: штатив із муфтою й кільцем, кулька з отвором, нитка, годинники із секундною стрілкою, вимірювальна стрічка, лінійка з міліметровими поділками.

 

ХІД РОБОТИ

З’ясуйте експериментально, як залежить період коливань нитяного маятника від довжини нитки. Для цього:

1. Підвісьте вантаж до нитки завдовжки 10 см.

2. Відхиліть маятник від положення рівноваги на невеликий кут (не більше 15°) і відпустіть його.

3. Виміряйте час t, протягом якого відбудеться N повних коливань.

4. Обчисліть період коливань.

5. Повторіть виміри й обчислення ще 6 разів, щоразу збільшуючи довжину нитки на 10 см.

6. Результати вимірів і обчислень запишіть у таблицю в зошиті для лабораторних робіт.

7. За отриманими даними побудуйте в зошиті графік залежності періоду коливань від довжини нитки.



Додаткове завдання

1. Установіть штатив на краю стола й закріпіть біля верхнього кінця штатива за допомогою муфти кільце. Підвісьте до нього кульку на нитці, підібравши довжину нитки так, щоб кулька висіла на відстані декількох сантиметрів від підлоги.



2. Виміряйте час t, протягом якого відбудеться N повних коливань.

3. Обчисліть значення

4. Порівняйте отримане вами значення geкcп зі значенням g = 9,8 м/с2.

5. Оцініть відносну похибку експерименту за формулою:

image122

6. Запишіть висновок: що було виміряне і який отримано результат?





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.