Природознавство 5 клас - розробки уроків

ДОДАТКИ

До уроку 15

ДОДАТОК 1

Походження назв деяких сузір’їв

1. Подивившись на зоряне небо, ми бачимо незліченну кількість зір, хаотично розсіяних у просторі. Насправді ж тільки близько 6 тисяч зір на небесній сфері можна побачити неозброєним оком, а з будь-якої точки земної поверхні в якийсь конкретний момент — тільки половину з них.

Ще за кілька тисячоліть до нашої ери ті області зоряного неба, де яскравіші зорі утворювали характерні фігури, були розділені на окремі сузір’я.

За даними, що дійшли до нас, розмежування зодіакальних сузір’їв і більшої частини сузір’їв північної небесної півсфери сталося в Єгипті близько 2500 р. до н.е. Але єгипетські назви сузір’їв нам не відомі. Давні греки сприйняли єгипетське розмежування сузір’їв, але дали їм нові назви. Ніхто не може сказати, коли це сталося. Відзначимо, що, описуючи в «Іліаді» знаменитий щит Ахілла, Гомер називає зображені на щиті богом Гефестом сузір’я Великої Ведмедиці, Волопаса, Оріона, скупчення зір у сузір’ї Тельця — Плеяди, Гіади — так само, як їх називають і зараз.

Рішенням Міжнародного астрономічного союзу прийнято, що число сузір’їв на всій небесній сфері становить 88, з них 47 були надані імена близько 4500 років тому. Це Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Дракон, Волопас, Телець, Водолій, Козеріг, Стрілець, Терези, Діва, Скорпіон, Близнюки, Рак, Лев, Овен, Риби.

2. У 1603 р. німецький астроном Йоганн Байєр опублікував свій зоряний атлас, у якому до давніх сузір’їв додав ще 11 нових (Павлин, Тукан, Журавель, Фенікс, Летюча Риба, Південна Гідра, Золота Риба, Хамелеон, Райський Птах, Південний Трикутник й Індіанець). Назви цих сузір’їв не пов’язані з міфологією (за винятком Фенікса). Більшість із них має імена реальних і фантастичних тварин і птахів, що є відображенням часу Великих географічних відкриттів, коли європейським народам стали відомі не знайомі доти острова й країни з їхньою екзотичною природою, які завдяки бурхливій фантазії мандрівників поставали як щось незвичайне та фантастичне.

3. Близько 300 найяскравіших зір мають і власні імена, більша частина яких дана арабами. Цікаво, що араби давали назви зорі залежно від того, яке положення вона займає в алегоричному або міфологічному зображенні сузір’я. Так, наприклад, α Тельця одержала ім’я Альдебаран («Око тельця»), α Оріона називається Бетельгейзе («Плече гіганта»), α Лева — Денебола («Хвіст лева») та ін. Деяким зорям греки давали назви за іншими ознаками. Зокрема, зоря Сиріус названа так через її сильний блиск (від грецьк. «сиріос» — блискучий).

4. А тепер звернімося до найпомітніших та найцікавіших об’єктів зоряного неба. Сузір’я Оріона можна спостерігати в обох півкулях неба. У лівому кутку сузір’я розташована зоря Бетельгейзе, що за розмірами в 600 разів перевищує Сонце. У цьому ж сузір’ї розташовується одна з найяскравіших зір — Рігель.

Найяскравішою зорею південного нічного неба є Сиріус, що входить до сузір’я Великого Пса. Наша найближча «сусідка» — зоря Проксима Центав- ра — знаходиться в сузір’ї Центавра.

Найменше сузір’я — Південний Хрест — має таку назву через те, що його довша «поперечка» майже точно вказує на південь.

ДОДАТОК 2

Де б не опинилася людина внаслідок аварійної ситуації (на суходолі або в океані, у джунглях чи в пустелі): вирішила залишитися на місці, чи зібралася вирушити в путь,— вона в першу чергу має зорієнтуватися, визначити своє місцезнаходження.

За компасом визначити сторони світу нескладно, але за його відсутності можна вдатися до допомоги сонця, зір, рослин і т. ін. Напрям на північ у північній півкулі визначають, ставши опівдні спиною до сонця. Тінь, відкинута тілом, немов стрілка, укаже на північ.

При цьому захід буде ліворуч, а схід — праворуч. У південній півкулі все навпаки: тінь ляже на південь, а захід і схід будуть відповідно праворуч і ліворуч.

Якщо покласти годинники на горизонтальну поверхню й повертати їх доти, поки годинна стрілка не буде спрямована у бік сонця, а потім через центр циферблата на цифру 1 (13 годин) подумки провести пряму лінію (А), то бісектриса кута, утвореного нею й годинною стрілкою, пройде з півночі на південь. При цьому до 12 години дня південь буде перебувати праворуч від сонця, а після дванадцяти — ліворуч.

За Місяцем

Для приблизного орієнтування потрібно знати, що влітку першої чверті Місяць о 20 годині перебуває на півдні, о 2 годині ночі — на заході, останної чверті о 2 годині ночі — на сході, о 8 годині ранку — на півдні. Під час повні вночі сторони горизонту визначаються так само, як за Сонцем і годинником, причому Місяць приймається за Сонце.