Усі уроки природознавства. 4 клас - Основа 2015 рік
ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА
УРОК 3 СОНЯЧНА СИСТЕМА, ЇЇ СКЛАД
Мета: розширити уявлення учнів про тіла, що входять до складу Сонячної системи; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бліцопитування
□ Які рухи здійснює наша планета Земля?
□ Хто побував першим у космосі з людей? (Ю. О. Гагарін, 12 квітня 1961 р.)
□ Як називався його корабель? («Восток»)
□ Хто першим вийшов у відкритий космос? (О. А. Леонов)
□ Перший собака-космонавт. (Лайка)
□ Хто побудував перший космічний корабель? (С. П. Корольов)
2. Робота над анаграмою
— Діти, розшифруйте анаграму — і тоді ви дізнаєтеся тему нашого уроку.
ЯАНЧНОС АМЕТСИС
(Сонячна система)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про Сонячну систему та її склад.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
— Людина завжди прагне осягнути світ, у якому вона живе, відповісти на запитання: «Що таке Всесвіт? З чого складається Космос?». А ви як уважаєте? (Всесвіт — це космос, весь світ, планети і зірки)
— У кожного із вас — своє бачення Всесвіту. Давайте звернемося до її Величності Астрономії. (Слово відкривається на дошці.) Що це за наука? (Це наука про космічні тіла, про Всесвіт, планети, зірки)
— Назва науки «астрономія» пішла від двох грецьких слів: «астрон» — зірка і «номос» — закон. Астрономія — найдревніша з наук. Перших астрономів називали звіздарями. (Звездочётами)
— Відомо, що навіть печерні люди спостерігали зоряне небо, оскільки на стінах печер, де вони мешкали, знайдені малюнки зірок, сузір'їв. (Учитель переодягається) Хто я? (Звіздар, астроном)
— Астрономи — люди, які вивчають планети і зірки, Всесвіт, Космос.
Тисячі років підряд людина, дивлячись у нічне небо, пізнавала простір і його закони: чому Сонце схоже на вогнище, що вічно горить, як воно переміщається по небу; чому зірки сходять в одному і тому самому місці горизонта, а ось Місяць міняє свої точки сходу і заходу. Закони неба пізнавали в різні століття мореплавці і землероби, скотарі і мисливці. Астрологи за зірками визначали долю людини і цілих держав. Кожен примічав для себе щось своє, розвиваючи власний розум і уяву. Адже недарма говорять: хто нічого не знає, повірить в усе. Щоб цього з вами не сталося, дайте відповідь на одне запитання: яка найбільша сила на Землі? (Знання)
— Людей завжди хвилювало питання: чи одні ми у Всесвіті? Що винайшли люди для пізнання Всесвіту? (Телескоп)
— Для спостереження неба в 1609 році італійський учений Галілео Галілей (на дошці портрет і малюнок телескопа) створив перший телескоп. Телескоп, створений Галілеєм, давав дуже нечітке зображення і збільшував усього в 30 разів. Але і цього було досить, щоб зробити безліч відкриттів. Насамперед Галілей побачив безліч зірок, які ніхто не міг побачити неозброєним оком. Планети в телескоп виглядали не зірочками, а маленькими кружечками. Зате Місяць виглядав не як диск, а як куля, і одна половина його була в тіні. Галілей навіть розрізнив на Місяці гори — кратери. За розміром тіней від місячних гір він зумів обчислити їх висоту. Це був переворот у науці про Всесвіт.
— Пригадайте, чи доводилося вам спостерігати за нічним небом? Що ви бачили на небі? Що вас вразило? Які запитання виникли?
Зорі
На нічному небі, ніби маленькі вогники, поблискують зорі. Зорі — космічні тіла. Кожна зоря — це велетенська розпечена куля. Температура на їх поверхні різна. Від температури поверхні залежить колір зорі.
Зорі розташовані групами, які називаються сузір'ями. Ще в давнину люди дали назви сузір'ям за їх подібністю до різних предметів. Наприклад, є сузір'я Великий Віз, Малий Віз, Стрілець, Риби та ін.
Зорі здаються нам малесенькими тому, що знаходяться дуже далеко від Землі. Найближча до Землі зірка — Сонце. Відстань від Землі до Сонця — 150 млн км, а до іншої найближчої зорі — у 270 тисяч разів далі.
Зорі різняться між собою за розмірами. Сонце — зоря середньої величини. Його діаметр — 1 млн 392 тис. км. Інші зорі у мільярди разів більші за Сонце або значно менші від нього.
Навколо Сонця також рухаються астероїди, комети й метеори.
Сонце і космічні тіла — планети, їх природні супутники, астероїди, комети, метеори, які рухаються навколо Сонця,— утворюють Сонячну систему.
А що таке «Чорна діра»? (Отвір у Всесвіті, Космосі)
— Це область простору часу, жоден об'єкт не може вибратися з неї. Але якщо ми розв'яжемо космічні завдання, можливо, нам це вдасться.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Цікаво знати!
□ Наш Усесвіт засмічений кам'яними крижаними уламками. Комети та астероїди обертаються по орбіті навколо Сонця. Метеори — космічне сміття, що згорає в атмосфері.
□ Метеорити — кам'яні або залізні уламки космічного сміття, які падають на поверхню Землі. Більшість метеоритів руйнуються в результаті ударів об Землю, але після падіння великих метеоритів утворюються кратери, що дозволяють оцінити їх розміри.
□ Комети схожі на кулі, дуже великі. Складаються з каменів і часток пилу, скріпленого льодом.
□ Існує комета, яка часто підходить до Сонця і стає видимою із Землі,— комета Галлея.
□ Астероїди, або «маленькі планети», є кам'яними або металевими небесними тілами. Падаючи в земну атмосферу, космічні частки природного походження згорають. Ми бачимо тонку яскраву смужку на небі — «зірку, що падає». Пил з хвоста комет викликає метеорні дощі.
□ Уважають, що людина стала людиною, коли поглянула на зоряне небо і здивувалася...
□ Зірки бувають самі різні: велетні і ліліпути, блакитні і жовті, дуже гарячі і холодніші. Блакитні і білі зірки найгарячіші. Жовті зірки — теплі. А помаранчеві і червоні — найбільш холодні. Але навіть найхолодніші зірки гарячіші за будь-який розжарений метал.
2. Вікторина
· Наука про космічні тіла. (Астрономія)
· Прилад для вивчення Всесвіту. (Телескоп)
· Найгарячіші зірки за кольором. (Білі)
· Якого кольору зірка Сонце? (Жовта)
· Одяг для космонавтів. (Скафандр)
· Газова оболонка, що оточує Землю. (Атмосфера)
3. Робота в парах
— Позначте правильну відповідь.
1. Сонячна система у космосі:
а) єдина;
б) не єдина, існують безліч таких систем.
2. У центрі Сонячної системи знаходиться:
а) Сонце;
б) Земля;
в) Місяць.
3. Нижче подані тіла, що входять до складу Сонячної системи. Позначте «зайве».
а) Сонце;
б) великі планети та їх супутники;
в) астероїди;
г) комети;
д) метеорити;
е) орбіти; є) метеори.
4. Робота над віршами
СОНЯЧНА СИСТЕМА
Я не знав, що Сонце —
Це велика зірка.
І здаля нам сяє
Вона так привітно.
І навколо неї
Крутяться постійно,
Марс, Земля, Венера
І Меркурій швидкий.
Не забудь Юпітер
І Сатурн з Ураном,
А Нептун з Плутоном
Теж їм друзі славні.
Сонце, зірку нашу,
І планет цих дев'ять,
Разом називають —
Сонячна система.
КОМЕТА
Космічні дороги всі знаю,
Орбіту хвостом вогняним позначаю.
Мандруючи, я пригоди ловлю,
Естафету яскравим зіркам віддаю.
Та не спіймає мене і ракета,
А звати мене — барвиста... (комета).
КОСМОС
Комети, планети чи метеори
Орбіту свою зможуть легко знайти.
Сузір'я чудові, мов сни кольорові,
Могутні галактики — цілі світи.
Оселю всього: неживого, живого
— Словом одним ти скоріше назви.
5. Гра «П'ять речень»
Учні у п'яти реченнях формулюють засвоєні знання про Сонячну систему та її склад.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— Що таке зорі?
— Чим зорі різняться між собою?
— Чому зорі здаються нам дуже маленькими?
— Які небесні тіла входять до Сонячної системи? (Сонячна система — Сонце, Земля разом із планетами та їх супутниками, астероїди, комети, метеорні тіла)
— Навіщо ми вивчаємо Сонячну систему?
— Як ви вважаєте, чи все ми дізналися про Сонячну систему на уроці?
— Яке призначення телескопа?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати цікаву інформацію про Сонячну систему.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.