Природознавство для 1 класу - Розробки конспектів уроків з навчального предмета 2013 рік
4. Конспекти уроків
«СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ»
Урок 3. Жива і нежива природа
Н. В. Діптан, А. А. Назаренко
Мета: продовжити формувати уявлення про природу, дати поняття про живу і неживу природу, розкрити взаємозв’язок живої і неживої природи; розвивати вміння групувати предмети за певними ознаками, порівнювати предмети живої і неживої природи, доводити свою думку; виховувати дбайливе ставлення до довкілля.
Обладнання: предметні малюнки із зображенням об’єктів живої і неживої природи, таблички зі словами для схеми, сигнальні картки (кружечки зеленого і синього кольорів).
Хід уроку
I. Організація класу. Перевірка знань і вмінь
1. Фронтальне усне опитування
- Який предмет ми з вами почали вивчати на попередньому уроці?
- Хто з вас запам’ятав, що означає назва предмета - природознавство?
- Із чим познайомить нас цей предмет?
- Що таке природа?
- Наведіть приклади предметів, що належать до природи.
- Яке значення має природа в житті людини?
- Наведіть приклади того, що дає природа людині.
2. Індивідуальне усне опитування
На дошці ілюстрації із зображенням різних природних об’єктів: сонця, хмаринки з дощем, дерева, квітки, яблука, колоска пшениці, кози, курки тощо. До дошки виходить учень і описує на вибір природний об’єкт, розповідає, яку користь він приносить людині. Учитель доповнює відповідь, решта учнів також можуть доповнити.
- Які запитання ви хотіли б поставити природі?
- З кожним уроком ви будете все більше й більше дізнаватися про навколишню природу і ми обов’язково знайдемо відповіді на всі ваші запитання.
II. Актуалізація опорних знань
Відгадування загадок.
Під осоку на пісок,
Срібний кинули пасок.
І лежить - та не підняти,
І біжить - та не впіймати.
(Струмок)
Тече, тече - не витече,
біжить, біжить - не вибіжить.
(Річка)
Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса,
Я усіх-усіх боюся.
(Заєць)
Хто на зиму роздягається,
а на літо одягається?
(Дерево)
(Учитель вивішує на дошці малюнки-відгадки.)
- Чи можна всі ці предмети об’єднати в одну групу? Яку?
- Усі природні об’єкти можна розділити на дві групи.
III. Повідомлення теми й мети уроку
Ви вже переконалися, що навколишній світ різноманітний. Порівняйте маленький камінчик і кленовий листочок, яскраву квіточку й крапельку роси. Одні предмети можуть змінюватися, а інші залишаються весь час однаковими. Природа буває жива і нежива.
Сьогодні ми з вами довідаємося, чим жива природа відрізняється від неживої.
IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
Знайомство із живою і неживою природою.
У ході пояснення вчитель заповнює на дошці заздалегідь підготовлену таблицю. Для її заповнення можна використати предметні малюнки або таблички зі словами, якщо в класі є діти, які зможуть їх прочитати.
Природа
Нежива
Жива
Сонце, Місяць, зірки,
вода, повітря, ґрунт
Рослини, тварини, люди
Природа буває нежива і жива. Сонце, місяць, зірки, вода, повітря, ґрунт, камені - це нежива природа. Людина, тварини, рослини, гриби й мікроби - це жива природа.
Чим же відрізняється живе від неживого? Предмети живої природи можуть рухатися, принаймні частково, можуть рости, дихати, харчуватися, розмножуватися, залишаючи потомство, умирати.
Між живою і неживою природою існує тісний зв’язок. Людина, рослини, тварини не можуть жити без неживої природи. Для їхнього життя необхідні повітря, вода, ґрунт і Сонце, що дає світло й тепло. Але й жива природа впливає на неживу. Наприклад, рослини очищають повітря від шкідливих речовин. Рослини й тварини також пов’язані між собою. Для багатьох тварин рослини є основною їжею. Багато тварин поширюють плоди й насіння рослини.
Ми, люди, теж належимо до живої природи. Природа - наш спільний будинок. Тому ми повинні берегти все, що нас оточує: деревце, травичку, квітку, кожну пташку, комаху, тваринку. Без усього цього буде порожньо на землі, і нас також не буде.
- Розгляньте схему, подану на дошці. Наведіть свої приклади представників неживої і живої природи.
V. Закріплення й осмислення знань
1. Робота з підручником
2. Дидактична гра «Живе - неживе»
Мета гри - установлення відмінностей між предметами живої і неживої природи. Серед карток із предметними малюнками діти мають вибрати предмети живої і неживої природи та пояснити, чому цей предмет належить до тієї чи іншої групи. Уточнюючи відповіді, учитель ще раз підкреслює, що характерними ознаками живого є те, що воно народжується, харчується, росте, дихає, розвивається, розмножується й відмирає.
VI. Узагальнення й систематизація знань
1. Виконання завдання на с. 2 зошита
- Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на першому малюнку; на другому.
- Як усі ці предмети можна назвати одним словом?
- У які дві групи можна об’єднати природні об’єкти?
- Назвіть, що належить до живої природи, а що - до неживої.
- На першому малюнку потрібно розфарбувати предмети живої природи. Назвіть, що ви будете розфарбовувати.
- Поясніть, чому ви вибрали саме ці предмети.
- Уважно розгляньте другий малюнок. На ньому потрібно розфарбувати предмети неживої природи. Назвіть, що на ньому належить до неживої природи.
- Якби вам треба було домалювати ще кілька предметів живої і неживої природи, що б ви додали?
- Розфарбуйте потрібні предмети.
2. Бліц-опитування
Учитель називає або показує предметний малюнок із зображенням об’єкта живої або неживої природи. Діти сигнальними картками показують, до якої природи належить цей об’єкт. (Зелений кружечок - жива природа, синій кружечок - нежива природа.)
VII. Підсумок уроку
Підсумкова бесіда.
- Яку тему вивчали на уроці?
- Про що довідалися?
- Чого навчилися?
- Для чого треба берегти природу?
- Що людина одержує від природи?
- Який зв’язок існує між живою і неживою природою?
- Чим ми вже сьогодні можемо допомогти природі?
Перша публікація: 01/01/2013
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.