Уроки музики 5-8 класи

5 КЛАС


Тема 1. Музика і мистецтво слова.


Урок 8

Тема уроку. Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею ”Веселкова пісня”. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)


Мета уроку: закріпити   з учнями музично-теоретичні поняття на ритмічних та мелодичних вправах; розвивати співацькі навички, формувати у дітей музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики, тісно пов’язані з літературою.

Тип уроку: підсумковий.

Обладнання: музичний інструмент; магнітофон, аудіо-записи портрет П. Чайковського

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.


II. Розспівування.

1. Спів з закритим рогом довгих звуків.

2. Вправа на плавне голосоведення.

3. Вправа на дикцію-імпровізацію.

Їхав пан через лан,

Бричка гуркотіла.

А як Ганя сіла в бричку,

Бричка загуділа.

На заданий текст створити мелодію або ритмічний супровід.

— Якщо створили ритмічний рисунок, то запишемо його на дошці.



— А тепер створимо ще й ритмічний супровід.



Відтак ділю клас на дві групи, одна з яких виконує основний ритмічний рисунок, а друга — супровід. (Діти виконують).

— То що ж таке ритм?

— А тепер погляньте на вправу, що написана на дошці.



— Я вам виконаю цю вправу, а ви прослідкуйте, чи правильно? (співаю без репризи).                              

— Отже, діти, чи правильно я виконую вправу?

— Ні, а чому. (Друга фраза не повторена двічі).

— А для чого її повторювати?

(Тому що ми бачимо знак повторення, який називається репризою).

— Давайте виконаємо вправу разом. Послухайте настройку (до, мі соль).

— Хто хоче виконати вправу сам? (Діти виконують).


III. Повторення пісень можна здійснити таким способом:

— Що таке пісня?

— Що лежить в основі пісні?

(Літературний текст).

— Чи існують пісні без літературного тексту?

(Так).

— Давайте повторимо «Оду пісні» О. Антоняка. (Діти виконують пісню стоячи). Чим характерні українські народні пісні?

(Тим, що їх склав народ, або їхній автор невідомий).

— То ж давайте заспіваємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». (Діти виконують «вролях»). А який твір пов’язаний з темою цієї пісні?

(Варіації). То ж давайте відпочинемо і послухаємо їх. (Діти слухають варіації на тему пісні «Їхав козак за Дунай»).

— А що пов’язувало М. Лисенка з творчістю Т. Шевченка?

(Він написав музику до «Кобзаря»).

— Яке основне слово лежить в основі V частини кантат «Радуйся, ниво неполитая»?

— «Оживуть». (Діти слухають уривок — V частину кантати).

— Яку народну пісню використав М. Лисенко у вступі (увертюрі) до опери «Тарас Бульба»?

(«Засвіт встали козаченьки»). (Діти слухають).

— Давайте виконаємо її хором. (Звертаю увагу на чистоту двоголосся).

— Діти, а чим балет відрізняється від опери?

— У чому їх схожість?

— Назвіть опери, які ви чули.


IV. — Сьогодні ми познайомимось із симфонією, тобто продовжимо знайомство. Згадаємо, який оркестр виконує симфонію?

Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру.

Композитори, які писали симфонічні твори, виражали у ній свої почуття, переживання, думки, ідеї. І це все здійснювали засобами музичної виразності.

— Російський композитор П. Чайковський написав кілька симфоній, але ми сьогодні послухаємо фрагмент Другої, в якій він використав тему української народної пісні «Журавель».

— Поки ви будете слухати музичний твір, гляньте на цю таблицю, де показано розміщення інструментів симфонічного оркестру. Згадайте їх назви та групи. (Діти слухають).


V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.