Музичне мистецтво 2 клас
Конспекти уроків

Урок 9.
Музика виражає та зображує

Мета уроку: підвести учнів до усвідомлення виражальності та зображальності в музиці, пояснити різницю між двома поняттями. Розвивати в школярів емоційну сферу, художньо-образне мислення, уяву, творчі здібності, збагачувати слуховий досвід. Виховувати любов до мистецтва, здатність відчувати емоційну виразність музики, розуміти її особливості.

Очікувані результати: учні розрізняють поняття «виражальність» та «зображальність» в музиці, наводять приклади музичних творів, у яких виражені різні почуття і настрої, визначають засоби виразності, які допомагають виразити їх, передають пластичними рухами характер музики, ритмічно рухаються під музику, виразно співають.

Обладнання: _________________________________________

Тип уроку: урок уведення в тему.

Домінанти уроку: виражальність та зображальність в музиці.

1. Організаційний етап

1.1. Вхід до класу під музику.

1.2. Перевірка присутності учнів:

кількість за списком ___,

кількість присутніх на уроці ___,

відсутніх ___.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.


2. Орієнтовний план уроку

2.1. Вхід до класу під звучання «Танцю з кубками» П. Чайковського.

2.2. Розспівування. Поспівки «Дзвінкий дзвінок» і «Знову дзвінок».

2.3. Бесіда за темою уроку.

2.4. Слухання п’єси Л. Бетховена «Весела. Сумна».

2.5. Розучування пісні А. Мігай «Колискова».

2.6. Виконання в русі пісень «Лісові барабанщики» (муз. К. Мяскова), «Ой заграйте, дударики» (муз. А. Філіпенка), української народної пісні «Дощик» та ін. Музикування.

2.7. Узагальнення матеріалу.

2.8. Вихід із класу під музику «Веселої» з п’єси Л. Бетховена «Весела. Сумна» (або за вибором учителя).


3. Актуалізація опорних знань

3.1. Розспівування.

3.2. Виконання в русі вивчених пісень.

3.3. Музикування.


4. Мотивація навчальної діяльності

4.1. Повідомлення теми уроку.

4.2. Мотиваційна співбесіда з учнями.

Розкриття даної теми допоможе учням усвідомити, що джерелом музичного мистецтва є життя і як музика своїми засобами виражає внутрішній світ людини і передає красу природи та життя. Завдяки вмінню розрізняти виражальне та зображальне в музиці учні краще відчуватимуть емоційну виразність музики, розмаїття музичної мови, яскравість, музичність образів.


5. Етап засвоєння нових знань

5.1. Поспівки «Дзвінкий дзвінок» і «Знову дзвінок».

5.2. Бесіда з учнями за темою уроку.

5.3. Слухання п’єси Л. Бетховена «Весела. Сумна».

Творче завдання: придумати танець до цієї п’єси або виразити різні настрої пластичними рухами.

5.4. Розучування пісні А. Мігай «Колискова».


6. Узагальнення та закріплення знань

6.1. Що нового дізналися учні про музику?

6.2. Що музика виражає, а що — зображує?

6.3. Які музичні твори і яких композиторів прозвучали на уроці?

6.4. Які два різні настрої виразила музика Л. Бетховена?

6.5. У яких кольорах можна передати ці настрої?

Музика виражає почуття, характери і настрої людини, а зображує різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу. Але головним в музиці є вираження стану людської душі, її почуттів і настроїв.

6.6. За бажанням — завдання в «Робочому зошиті з музичного мистецтва».


7. Підбиття підсумків уроку

Головне, що прагне передати композитор,— це настрої, почуття, думки людини. Музика вчить нас думати і відчувати. Завдяки їй ми стаємо більш чуйними і людяними


8. Вихід із класу

Під музику «Веселої» (з п’єси Л. Бетховена «Весела. Сумна») (або за вибором учителя).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.