Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 63. Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях. Підготовка до контрольного диктанту

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Розділові знаки в простому і складному реченнях», структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати пунктуаційні вміння і навички учнів; формувати культуру усного і писемного мовлення; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; виховувати повагу й любов до рідної мови.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь та навичок.

Засоби навчання: підручник, таблиця «Групи розділових знаків за їхньою функцією» (її зміст —у конспекті уроку), тестові завдання.

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Повідомлення теми, цілей та завдань уроку. Мотивація уміння.

III. Відтворення й узагальнення учнями понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

Ознайомлення з таблицею «Групи розділових знаків за їхньою функцією».

Групи розділових знаків за їхньою функцією

Групи розділових знаків, що вживаються

Для чого використовуються

Приклади

Для розділення:

✵ крапка, знак оклику, знак питання, три крапки

✵ для оформлення окремого речення як закінченого; для відділення кожного речення від наступного в тексті

1. Стояла люта зима. Ще такої холодної та сніжної не знали люди (Панас Мирний).

2. Де ж слава ваша?

На словах! (Т. Шевченко).

✵ кома, крапка з комою, тире, двокрапка

✵ для позначення межі:

а) між однорідними членами в простому реченні

б) між простими реченнями у складному

3. Нехай в’януть червоні, рожеві, білі й жовті троянди (Леся Українка).

4. За перший раз, як за той рік, будеш ти такою; а за другий — серед степу тупне кінь ногою (Г. Шевченко).

Для виділення: кома, тире, знак оклику, дужки, двокрапка, двокрапка і тире, лапки

для виділення:

а) смислових відрізків, що ускладнюють просте речення (звертань, вставних слів, сполучень слів, речень; відокремлених другорядних членів)

б) груп однорідних членів з узагальнювальними словами

в) прямої мови

1. Гарно, нічого й казати, вмієш ти слова складати

(І. Франко).

2. Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу (М. Старицький).

3. Ти взяла мене, маленького, за руку і в школу хлопця одвела до п’яного дяка в науку (Т. Шевченко).

4.У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський).

5.І тихо-тихенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль!..» (Леся Українка).

Бесіда за питаннями.

— Які розділові знаки можуть бути між підметом і присудком?

— Чим можуть ускладнюватись прості речення?

— Які розділові знаки можуть ставитись у простому ускладненому реченні?

— Коли у складному реченні кома не вживається?

— За яких умов у простому і складному реченнях вживається двокрапка?

  1. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей(компетентність саморозвитку і самоосвіти).

Пояснювальний диктант.

— Запишіть речення, поясніть, чому в поданих реченнях кома не ставиться.

  1. Знову настала весна і пишно зацвіли сади.
  2. Бачу, що сонце вже почало спускатися до виднокругу і час вертати додому.
  3. Коли настав вечір, в небі засвітились зорі й виплив з-за обрію місяць.
  4. Спека й тиша. Вітряно й холодно.
  5. Коли відбулися збори і що на них обговорювали?
  6. Хай буде мир на всій землі й щасливі будуть люди!
  7. Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють.

Пунктуаційний практикум.

— Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть.

  1. Вік прожити не ниву пройти гомінливу(А. Малишко).
  2. Гаї шумлять я слухаю (П.Тичина).
  3. Далеко десь на сході йде війна а тут глибока світла тишина(І. Світличний).
  4. Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою(М. Коцюбинський).
  5. Як досвідчений мисливець Хома добре знав витівки вовка(Р. Пускач).
  6. В кутку десь в сутіні вечірній ми сидимо удвох одні(Олександр Олесь).
  7. Оце що від мене лишилося то власне уже не я(Л. Костенко).
  8. Ти сивий лісе в сутіні прозорій і ви гаї в зелених льолях літ нічого так не треба як в підзор’ї мені ваш голос чуть і стежить ваш політ(М. Вінграновський).
  9. Так смолоскипно виграйнуло сонце тривожним гроном форм і кольорів і зачаровано між травами побрів маленький сад пашіючи долоньками(І. Жиленко).
  10. А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає щебече і свистить і тьохкає і торохтить(Л. Глібов).

Творче конструювання.

— Перебудуйте подані речення так (або доповніть, поширте їх), щоб у них можна було поставити тире. Перероблені речення запишіть.

  1. Хороша-таки штука життя(А. Головко).
  2. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й усякими іншими домашніми речами(С. Васильченко).
  3. Польова доріжка стелилася між високими хлібами(О. Гончар).
  4. А весна гомоніла: «Послухай мене!»(Леся Українка).
  5. Язавжди беру приклад з мого брата.
  6. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки плаче хата(Нар. тв.).

Тестовий контроль-взаємоперевірка.

  1. Прочитайте речення.

Можна (1) наприклад (2) з’ясувати (3) як з’явилося нове слово (4) звідки воно прийшло (5) чи як утворилося.

Кому треба поставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5

  1. Укажіть речення, у якому ставиться тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущено)

А Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Б Руки дівчини зробилися як лід.

В Червона рожа над усі квіти гожа.

Г Тільки труд життя основа краса всевладного життя.

Д Слово не горобець вилетить не впіймаєш.

  1. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

А Іде гроза дзвінка і кучерява садам зомлілим руки цілувать.

Б Місяць закоханий в ніч чарівну сяє щасливий і світить.

В Волохатий лісовий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над блакитними купами чебрецю.

Г Низенька чорнява заквітчана польовими квітками вона й трохи не схожа була на селянок.

Д Побризкані росою трави стояли тихі принишклі.

  1. Правильно розставлені розділові знаки в реченні

А Жінка схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

Б Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

В Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї.

Г Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо, спідлоба дивилось на неї.

Д Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею, а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї.

  1. Установіть відповідність

Відокремлений член речення

1 означення

2 обставина

3 додаток

4 прикладка

(різновид означення)

Приклад

А А за ним, за сином праведним своїм, і ти пішла.

Б Він не відпочивав, а, примруживши очі, думав.

В Молодиця, коло тридцяти літ, в білій сорочці з червоними застіжками, сиділа на лаві під вікном.

Г Крізь тонкі високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

Д Опріч цього руху, помічався ще й другий рух.

  1. Установіть відповідність

Пропущений розділовий знак

1 двокрапка

2 кома

3 крапка з комою

4 тире

Речення

А Там де зорі сяють з-за гори над водою гнуться явори.

Б Вона кинула оком на діл хата була заметена.

В Не можеш чогось знайти створи сам.

Г Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця.

Д А тепер спустіли береги та й озера висихають.

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

— Я добре засвоїв(-ла)...

— Мені ще треба повторити...

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Повторити теоретичний матеріал.
  • Підготуватись до контрольного диктанту.




Перша публікація: 01/01/2017

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.