Українська мова 8 клас - Розробки уроків - 2016 рік

Урок 54. PM № 13. Конспект, тематичні виписки, особливості їх будови.

Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки

Мета: сформувати в учнів поняття про конспект як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з його видами, алгоритмом роботи над складанням конспекту науково-навчаль-. ного тексту; розвивати вміння критично осмислювати прочитане, виділяти в ньому головне, ділити висловлювання на логіко-смислові частини, складати план, використовувати різні способи конспектування; формувати в учнів поняття про тематичні виписки; виховувати любов і повагу до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: роздавальний матеріал, книжка А. Коваль «Слово про слово» (К. : Радянська школа, 1986), схема «Види конспектів», пам’ятка «Як працювати над тематичними виписками» (їх зміст — у конспекті уроку).

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять.

Бесіда за питаннями.

— Пригадайте, що таке конспект. (Конспект — це різновид стислого письмового переказу, тобто коротко записаний виклад змісту певного тексту).

— Що таке конспектування? (Конспектування — важлива форма запам’ятовування потрібної

інформації, яку ми сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспектування використовують тематичні виписки).

— Що таке тематичні виписки? (Тематичні виписки — це дослівно переказаний уривок тексту, що стосується конкретної теми, з посиланням (прізвище, ініціали автора, назва книги, видавництво, рік і місто видання, кількість сторінок).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

Конспектування сприйманого на слух тексту — це письмове детальне відтворення його змісту з обов’язковою вказівкою джерела інформації, тобто зазначення прізвища автора і теми повідомлення.

Процес конспектування потребує застосування скорочених слів, зворотів тощо. На форму, кількість скорочень впливає темп повідомлення. У конспектуванні сприйманого на слух тексту використовують коротко сформульовані висловлювання — тези.

Конспекти розрізняються мірою повноти і стислості.

Зручність користування конспектом залежить від чітко виділених абзаців, застосованих у створюваному тексті позначок, підкреслень важливої думки тощо.

Правила конспектування прочитаного науково-навчального тексту передбачають:

■ вдумливе прочитання тексту;

■ визначення теми і головної думки висловлювання;

■ складання плану;

■ визначення тематичних речень;

■ стислий запис змісту тексту;

■ виділення в конспекті важливої інформації (підкреслення, позначки на полях, виділення кольором тощо);

■ точне відтворення чужих слів — цитування.

Складний план тексту — це детальний план його змісту з виокремленням вступу (зачину), основної частини і кінцівки (висновку).

— Порівняйте визначення понять «тези», «конспект», «складний план». Обґрунтуйте, чим відрізняється конспектування від складання тез і складного плану.

Колективне створення пам’ятки.

— Об’єднавшись у міні-групи, спробуйте скласти власний алгоритм роботи над написанням конспекту.

Робота зі схемою «Види конспектів».

— Розгляньте схему. Назвіть основні види конспекту. Сформулюйте визначення основних видів конспекту.

Прочитайте початок статті А. Коваль «Слово і час» (із кн. «Слово про слово»). Визначте основну думку та стиль мовлення.

— Порівняйте уривок статті з конспектованим його викладом. Який з видів конспекту (текстуальний, вільний чи змішаний) тут використаний?

— Зверніть увагу на різницю викладу кожного з абзаців.

V. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань.

Робота з текстом.

— Прочитайте уважно текст. Доведіть належність висловлювання до науково-навчального підстилю мовлення.

Мистецтво витинанки

З давніх-давен для простих селян витинанка була способом прикрасити свою хату. Люди вирізали ажурні прикраси на вікна, фантазували з паперовими квітами, якими можна було оздобити піч. Причому йдеться не лише про українських селян. Це мистецтво було поширене в Польщі, Білорусі, взагалі в Західній Європі — і не тільки в селах, а подекуди і в містах. Небагатьом відомо, приміром, що знаменитий казкар Ганс Крістіан Андерсен робив витинанки власноруч. Свого часу була видана книжка його казок, оформлена зображеннями авторських витинанок: будиночки, люди — і все в деталях...

І в китайському образотворчому мистецтві бачимо витинанки — там вони зовсім інші, можливо, дещо незвичні для нашого слов’янського ока... Отже, жанр цей не суто сільський і не суто український, а, можна сказати, космополітичний. Що ж до архаїчності... На Новий рік люди залюбки вирізають з блискучого паперу сніжинки, щоб наклеїти їх на віконні шибки. Чим не витинанки?.. Є чимало митців, які створюють картини, застосовуючи техніку витинання. Це — мистецтво аплікації, коли виготовляють картини, наклеюючи клаптики тканини, паперу на певне тло.

Роботи молодої української художниці Ярослави Галькун викликають спочатку захоплення, а потім — здивування. Чому такий традиційний об’єкт — витинанка — привернув увагу майстрині, яка вільно володіє всією палітрою художніх стилів минулого?

Вдивляючись у силуетні роботи художниці, зауважуєш цілу низку знакових явищ світової візуальної культури: трипільський орнамент — українська витинанка — силуети Георгія Нарбута — декори Моріца Ешера — декупажі Анрі Матісса — «Чорний квадрат» Казимира Малевича.

Що спільного в цьому зображальному ряді? По-перше, яскраво виражена кольоровість робіт.

Чорне — це колір, який має різну інтенсивність залежно від кількісного співвідношення чорного й білого (фону та силуету), а також від ступеня контрасту між чорною лінією і чорною плямою в єдиному композиційному просторі. І по-друге, усі ці явища світової візуальної культури об’єднує мінімалізм зображальних засобів у поєднанні зі стриманою експресією форми.

Художниця вільно володіє графічним матеріалом, формуючи власний творчий стиль. Цікаво простежити за «інтелектуальними іграми» з простором, якими захоплюється художниця. Традиційно об’ємну писанку вона перетворює на плаский силует, а традиційно силуетну витинанку — на об’ємно-просторову композицію.

До традиційних у народному мистецтві ножиць художниця долучає сучасні технічні засоби, використовує комп’ютерні технології, що дає їй змогу маніпулювати різномасштабними повторами однієї графічної теми, перетворювати чорне на біле і навпаки.

— Визначте тему й основну думку прочитаного тексту. З’ясуйте, що виражає заголовок.

— Виділіть мікротеми висловлювання. Складіть план. Стисло перекажіть кожен пункт плану.

— Самостійно складіть конспект науково-навчального тексту.

Бесіда.

— Якими видами запису прочитаного вам доводиться користуватися під час підготовки до уроків?

— Які труднощі виникали у вас під час опрацювання змісту наукової, науково-популярної літератури?

— Які вміння потрібні людині для оволодіння культурою читання?

— З якою метою використовують тематичні виписки?

Колективне опрацювання пам’ятки «Як працювати над тематичними виписками».

ПАМ’ЯТКА

«Як працювати над тематичними виписками»

Виберіть з тексту необхідний матеріал і запишіть його у вигляді цитати в такій послідовності:

■ цитата;

■ прізвище та ініціали автора твору;

■ назва твору;

■ назва видавництва;

■ рік і місце видання;

■ розділ книги чи том;

■ сторінка.

Зразок 1

Поетичний світ В. Симоненка

«З усіх щедрот В. Симоненко обирав неспокій, труд душі, боління серця. Він поспішав висловити своє ставлення до світу, ...категорично проголосити своє «за» і «проти», піднести і заперечити, олюднити створюваний світ, бо олюднення — це насамперед визначення позиції, етична оцінка життєвих явищ».

Моренець В. На відстані серця. Літературно-критичні статті, нариси, есе. — К. : Радянський письменник, 1986. — С. 90.

Зразок 2

«Рівність українського слова серед світових мов виборювали видатні культурні діячі, письменники, які добре розуміли, що без мови немає народу».

Культура української мови. Довідник / за ред. В. Русанівського. — К. : Либідь, 1990. — С. 21.

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Підготувати усний стислий переказ науково-навчального тексту, опрацьованого на уроці.