Українська мова 8 клас - розробки уроків до підручника М. І. Пентилюк - 2016 рік
ПОВТОРЕННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО (3 ГОД)
Урок 2. Лексикологія. Фразеологія.
Мета: повторити, поглибити знання учнів про основні відомості з лексикології, фразеології; удосконалити знання, уміння й навички щодо практичного використання знань із лексикології та фразеології в усному й писемному мовленні; поглибити вміння користуватися різними видами словників, розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне, конкретне й абстрактне мислення; сприяти відродженню українських звичаїв і традицій.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ü Перевірка домашнього завдання.
ü Читання тексту.
З'ясування стильової приналежності. Аналіз слів за походженням, розпізнавання власне українських слів; порівняння активної та пасивної лексики; лексичний розбір слів (вправа 8).
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Слово вчителя.
Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 років уже використовує близько 5000 слів, а в 14 років — до 10 000; обсяг словника конкретної людини залежить від роду її занять, освіченості та здібностей.
Словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних — понад 10 000.
Лексичне значення слова хоч і стійке, але не залишається незмінним. Наприклад, запозичене слово білет первісно означало «водяна бульбашка», «брунька», «золота капсула з амулетом», із часом набуло нового значення — «записка з печаткою», пізніше — «Картка з екзаменаційними питаннями»; розмовне — те саме, що квиток.
ü Завдання учням.
1. Висловте власну точку зору за поданим реченням.
Справді, слово не відображає предмет безпосередньо, воно тільки позначає його умовним символом. (В. Колесов)
2. Дайте відповідь на запитання.
— Скільки слів, на ваш погляд, потрібно людині для повноцінної комунікації?
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ü Лексична робота.
Розпізнавання синонімів та антонімів; тлумачення значення фразеологізмів; робота з фразеологічним словником (вправа 10).
ü Робота зі словником.
Розпізнавання слів іншомовного походження та їхнього тлумачення; робота зі словником іншомовних слів (вправа 11).
ü Комунікативний практикум.
Робота за зображенням на с. 14; створення монологічного висловлювання на запропоновану тему (вправа 15).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Лексичний практикум.
З'ясуйте лексичне значення слів.
Абонемент, аерограф, акванавтика, азотизація, айлант, байдак, базальний, багнет, бакай, букса, гранд, бонус, данець, дина, етюдник.
— Чи можна вважати ці слова як загальновживаними? Чому?
— Складання з кожним із цих слів речення.
ü Редагування.
Виправте недоліки, допущені у наступних реченнях. Обґрунтуйте відповіді. Багато сот кілометрів пройшов він з офіцерами і солдатами, які згодом стали героями військових творів. Воєнний поїзд мчав вглиб гір.
Завдання можна раздрукувати з електронного додатка.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виконати вправу 16.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Бесіда.
— Що вивчає лексикологія?
— Які групи слів за походженням ви знаєте? Наведіть приклади.
— На які групи поділяють лексику залежно від стилістичного використання?
— Як ви розумієте поняття активна і пасивна лексика? Наведіть приклади.
— Що таке фразеологія?
— Які різновиди фразеологізмів вам відомі? Наведіть приклади.
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.