УКРАЇНСЬКА МОВА - Конспекти уроків 7 клас Посібник для вчителя - 2015 рік
НЕ І НІ З ПРИСЛІВНИКАМИ. И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ
Мета: пояснити правила написання не, ні з прислівниками; формувати вміння визначати у словах орфограму «Не, ні з прислівниками» та обґрунтовувати свій вибір написання; розвивати увагу, уяву, спостережливість, пам’ять; виховувати смак до влучного й образного слова.
Тип уроку: сприймання і засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
Картка № 1. Спишіть речення, вставляючи на місці крапок н або нн. В останньому реченні підкресліть усі члени речення.
Спотворе..о тоді пісні мої бриніли, оті нові, неспівані пісні. Стурбовано думки крилами тріпотіли, мов над огнем метелики нічні (Леся Українка). Спить у блакитній льолі наша земля дити..о (Б. Олійник). Це за стіною стише..о, розмірено годинник б’є (П. Тичина). Стоїть мій кінь на тихому припоні і втомле..о дожовує овес (Б. Олійник). Підкажи найлагідніше слово, я його слухня..о повторю (Л. Костенко). Джмелями літаки собі гудуть, і джміль до них гуде собі спросо..я (І. Драч).
Картка № 2. Витлумачте значення фразеологізмів. Поясніть написання прислівників. Уведіть фразеологізми до самостійно складених речень.
Говорити (казати, діяти) навмання. Верзти як спросоння. Блукати попідтинню.
Перевірка виконання домашнього завдання.
II. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
III. Сприймання і засвоєння нових знань.
Який прислівник із перелічених пишеться разом із не? Прислівник, що пишеться із не разом, уведіть у речення.
а) згодом, невдовзі, негайно;
б) не досить, не завжди, не по-братньому;
в) не високо, а низько; не чисто, а брудно.
Пояснення вчителя.
Префікс не- вживається:
— у прислівниках (як і в іменниках, прикметниках, займенниках), які разом з не- виражають одне поняття; таке слово можна замінити близьким до нього за значенням (напр.: невесело — сумно; недалеко — близько);
— у прислівниках, утворених від прикметників дієприкметникового походження, що мають наголошені суфікси -анн-, -янн-, -енн- (напр.: незрівнянно, несказанно);
— як частина префікса недо- у прислівниках, що означають вияв неповної якості (напр.: недоречно, недоцільно, недостатньо).
Ні у прислівниках є, як правило, префіксом і тому пишеться разом (напр.: нізащо, нітрохи). У фразеологічних зворотах ні здебільшого виступає часткою (напр.: ні сіло ні впало; ні в сих ні в тих).
Прочитайте речення. До виділених слів усно доберіть синоніми. Поясніть написання не з прислівниками.
Серед скель і долин бачив чистих джерел я немало (Д. Луценко). Скоро казку повідати, та нескоро путь верстати (Н. Забіла). Самій недовго збитися з путі, та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). Живописець вмілою рукою у годину теплу і ясну переніс на аркуші весну із недавно скреслою рікою (П. Воронько). Вечір м’яко й нечутно вимикає опуклу люстру сонця (Б. Олійник).
Прочитайте речення. Вкажіть слова, які без не не вживаються. Якими частинами мови вони є?
Стрічалися ми рідко, ненароком. Дзвін був невимовно ласкавий (П. Воронько). Щось і вдома, й на роботі справ невперевід (Т. Майдановий). Незабаром музеї можуть стати музейною рідкістю (М. Левицький). Нестерпно до крику, коли ти бездарний. Нестерпніше, тяжче, коли ти з талантом (І. Драч). Самохідним комбайном зберем урожай негайно (Нар. тв.).
Спишіть речення. Підкресліть у кожному члени речення. Якими членами речення є прислівники? Поясніть написання прислівників з не.
Без солі — не смачно. Без хліба — не ситно. Дурному не скучно й самому (Нар. тв).
Спишіть, знімаючи риску. Позначте у словах орфограму «Не з прислівниками». Розберіть виділені слова за будовою.
Грамоти вчиться — не/одмінно знадобиться. Коли грибно, то не/хлібно. Лінощі йдуть попереду, бідність — не/відступно за ними. Лінощі не/швидко йдуть, злидні їх наздоженуть. Що поспішно, те не/доладно. Із золотом, як з вогнем, тепло й не/безпечно. He/тяжко псові в зуби дати, тяжко з зубів виривати. Головою працювати не/лепне, ніж лопатою махати. Криві дрова горять не/гірше від рівних. Добрий приклад і повторити не/соромно. Не/солено їсти — що з немилим цілуватися. Тепер не/модно жити прохолодно. Смирне щеня, та не/надовго. То не/складно, що не/ ладно (Нар. тв.).
Пояснювальний диктант. Позначте у словах орфограму «Не з прислівниками».
I. І нечутно лине довга ніч зимова (В. Сосюра). Он несподівано упала зірка (П. Тичина). Криниця в зимових полях несхибно дивиться на шлях (І. Драч). Незнані води незабаром перед очима заблищать (М. Рильський). Я раз невчасно звела собі веснянку (Леся Українка). Спада на думку вже несамохіть, що осінь у мені заговорила (М. Самійленко). Немилосердно гне зневіра (В. Забаштанський). Сонце ніби знехотя йшло на відпочинок, дерева стояли неворушно (І. Нечуй-Левицький).
II. Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та не високо плив в руці слабій (І. Франко). В генах нащадкам перейде незнищено пам’ять (Б. Олійник). Скільки нам ще треба підіймати! А себе непросто як здіймати! (І. Драч.) А найближчі друзі ненароком заглядають в душу добрим оком (Д. Павличко). Не завтра добрим словом, а сьогодні озватись би хоч пошепки до вас! Не завтра, а сьогодні насінину посіяти в душі і засвітить! (М. Самійленко). Додому прийдем, сядем за столом, усім полком своїм, не поодинці (А. Малишко). Ступа неквапно сивочолий кінь (С. Реп’ях). Все несподівано на світі (Л. Глібов). Нечутно кріт продрібцював і зник в торішнім листі (М. Самійленко).
Словник
Ген — елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, зберігання й передавання інформації в ряді поколінь.
Диктант з коментуванням
I. Прийдешні покоління недаремно усіх нас разом зватимуть «народ» (Т. Майдановий). Хочеш вік прожить немарно ти? Вищої шукай собі мети (Б. Грінченко). Душе моя! Мов гілка з пнем предивно, так ти зрослась зо мною нерозривно (І. Франко). Надзвичайна широчінь несамохіть зворушила високі почування в серці (І. Нечуй-Левицький). У тім’ї, у скроні натруджена думка б’є вперто, невпинно (П. Воронько).
II. Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе (Б. Грінченко). Коли недбало робиться переклад, то це гербарій, кожна квітка — мертва (Т. Майданович). Новаторство і мода — з давнини дві незрівнянно різні величини (Д. Луценко). Душі усе незатишніш стає (М. Самійленко). Не бачив я зорі, але вона живе в мені, як сяйва дивина, що ллється в душу невідомо звідки (Д. Павличко). Виглядай мене в віконечко! Незабаром я прийду. Принесу я серце — сонечко (О. Олесь). Я іду, і в’ються спогади незримо (В. Сосюра).
Спишіть прислів’я, па місці крапок уставляючи пропущені прислівники.
Нога, що поспішає, ... спіткнеться. ... заробити хліба трудом, ганьба — стидом. Найняв куцого без хвоста ... . З гнилого лісу хата не ... . Бідняк живе обачно: раз на день їсть та й то не ... ... смішний початок сльозами закінчується (Нар. тв.).
Для довідок. Неодмінно. Не соромно. Неспроста. Не надовго. Не смачно. Нерідко.
Попереджувальний диктант. Позначте у словах орфограму «Ні з прислівниками».
I. Не приймав я підлості нітрохи. Я волошка, споконвік волошка, я не заздрю іншим анітрошки. Школярських днів нам не забуть ніколи, не проказати їх, не проспівати (А. Малишко). Вже очерет скосили на льоду. І гай нінащо звівся на виду (О. Довгий). І того, що втрачено колись, вже нізащо в світі не вернути (її. Дмитерко). Про померлих говорять або гарно, або ніяк (Ант. вираз).
II. Кмітливому потрібен тільки натяк, а нерозторопному — все ніяк. Дірок багато, а вилізти нікуди. Ніколи не пізно до праці. Робити є де, заробити ніде. Мельник ніколи не миється, а все білий. Нікуди не дів, хіба вовк з’їв. З гори далеко, на гору високо, то краще ніяк. Ніколи й носа витерти. Осла хоч як гнуздай, коня з нього ніколи не вийде. Сказавши «так», не кажи «ніяк». Очі б їли і пили, а губи аніруш (Нар. тв.).
Спишіть речення, знявши риску та вставляючи пропущені букви.
I. Я самотністю ні/коли власну душу не/сушив (П. Тичина). Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й ні/куди не/пр..йшли (Л. Костенко). Ми з вами мов та буря на воді, що хвилю все вперед жене, спокою ні/де й ні/в/чому їй не/даючи (П. Тичина).
II. Народ ні/як не/стане няньчитись з таким, який йому чужий. Hi/коли, як з огнем, з ідеями не/грайся (П. Тичина). Hi/гніту прес, ні/лесті муть ні/коли уст не розімкнуть, доки над краєм дзвонять пута (П. Усенко). Hi/де не/має літа. Лиш там, де лось л..жав, з..мля була зігріта. (Л. Костенко).
IV. Підсумок уроку.
Подані фразеологізми введіть до самостійно складених речень. У яких фразеологізмах не, ні є частками, у яких — префіксами? У яких виразах ні - ні є сполучниками?
Дихнути ніколи. Подітися нікуди. Ніде голки встромити (оком зачепитись). На Миколи та й ніколи. Ні багато ні мало. Ні взад ні вперед. Не складно, та ладно. Правду кажи вчасно і невчасно. Неждано й негадано. Не сьогодні — завтра. Недовго ряст топтати. Не щоднини, а щогодини. Плюнути нікуди.
Оцінювання рівня навчальних досягнень.
V. Пояснення домашнього завдання.
Скласти міні-твір «На самоті», вказати використані прислівники.