РІДНА МОВА 6 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

І СЕМЕСТР


ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО


Урок № 4

Тема: Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання


Мета: повторити  вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту й милосердя; розвивати логічне й образне  мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять, з,агачувати та уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.


ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда.

·       Як пов’язані мова та мовлення?

·       Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

·       Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

·       Які існують види мовленнєвої діяльності?

·       До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?


ІІІ. Виконання вправ на застосувавання  узагальнених знань.

Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв.  До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?

Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає такі види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо. За науковими даними, час, що його людина витрачає на мовленнєву діяльність, розподіляється так:

·              аудіювання – 45%

·              говоріння – 30%

·              читання – 6%

·              письмо – 9%

Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім  акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання  - це сприймання й розуміння людського мовлення.

Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Проведення навчального аудіювання.

Текст для аудіювання

У лісі

Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда.  Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося  на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві  історія  з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві  дядько Панас і прив»язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи -  шукай вітра в полі!  Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт  наближався. Це навіть не стукіт – це клацання.  Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

- Стій, Ігоре, - сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов  до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало  зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

- Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев»яне бовкало теліпалося в нього на шиї.  Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на «вовка», Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті  його обличчя скривилося від болю й переляку.

- Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

- Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

-  Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

-  Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

-  Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

- Ти знав?

- Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання  і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О. Донченком; 605 сл.


На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Перед дітьми стежкою пробігала:

   А перепілка

ü Б трясогузка

   В малинівка

   Г ворона

2. Кущі були схожі на:

   А круглі м’ячі

   Б дитячі голови

   В зелені снопи

ü Г зелені макітри

3. Хлопці, не змовляючись, пішли від гнізда геть, тому що

   А вони поспішали

   Б гніздо їх не зацікавило

ü В боялися зашкодити пташці

   Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4. Вовченя у лігві знайшов

   А дід Іван

   Б дядько Себастьян

   В дядько Петро

ü Г дядько Панас

5. Василько виламав гілляку з куща

   А калини

   Б малини

ü В ліщини

   Г ожини

6. Ігор узяв ломаку з собою, щоб

   А похизуватися перед хлопцями

ü Б підтвердити сміливість товариша

   В переконати у зустрічі з вовком

   Г на згадку про подію

7. Василько поліз у дупло, щоб

   А спіймати білку

   Б  видрати білченят

   В  покуштувати бджолиного меду

ü Г  дістати горіхи

8. Василько гукну Ігореві:

   А «Рятуй мене!»

   Б  «Тримай мене!»

   В  «Стривай!»

ü Г  «Тікай!»

9. Ігор повернувся до дерева з дуплом, щоб

   А дізнатися, що трапилося з Васильком

ü Б рятувати Василька

   В забрати кинутий кошик

   Г спитати дорогу

10. Накривши собою товариша, Ігор переживав, щоб

   А шершні не закусали його до смерті

ü Б не боліло товаришу

   В шершні не залізли під кошив

   Г шершні не зіпсували кошик

11. Василько зізнався, що бачив теля, тому що

   А із вдячності за допомогу

ü Б через докори сумління

   В  було дуже страшно

   Г треба ж про щось говорити

12. Випадок із шершнями

   А покладе край дружбі хлопчиків

ü Б ще більше зміцнить їхню дружбу

   В не вплине на їхні стосунки

   Г викличе в них взаємну відразу


VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).


VІІ. Підбиття підсумків уроку.


VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 11.