РІДНА МОВА 6 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

І СЕМЕСТР


ПРИКМЕТНИК


Уроки № 42, 43

Тема: Зв’язне мовлення. Твір-опис природи за картиною


Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, відчуття прекрасного; зацікавити вітчизняним образотворчим мистецтвом, зокрема пейзажним живописом.

Обладнання: підручник, репродукції картин.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

Робота з підручником.  Виконання вправи 232.


ІІ.  Підготовка до роботи над твором за картиною.

Демонстрація репродукцій картин.

Розповідь  учителя.

Сергій Іванович Васильківський (1854 - 1917) – один з найвідоміших українських художників кінця ХІХ – початку ХХ ст.  Творча спадщина митця становить  більше як  три тисячі  полотен.

Народився на Харківщині (м. Ізюм). Професійну освіту здобув у Петербурзькій академії мистецтв. Виїхавши у пенсіонерське відрядження за кордон, удосконалював живописну майстерність. Подорожував Францією, Італією, Північною Африкою. Багато працюючи на планері, намагався передати колорит зображуваної місцевості, домогтися правдивості та емоційності. Після повернення на батьківщину поселяється в Харкові й повністю віддається розробленню української тематики. Картини С.Васильківського зображують привільний  український степ,  тихі річки й ставки, краєвиди сіл та хуторів, розливи Дніпра та Дніпровських плавнів, затишних полян і левад. Відомий передусім як тонкий лірик, співець неповторної краси рідного краю.  Зображував природу в її перехідних, мінливих станах. С.Васильківський не прагнув до розроблення в пейзажах соціальних мотивів, проте його картини сповнені такої чарівної краси й поезії, відзначаються такою витонченістю письма, що сміливо можуть змагатися з найдовершенішими зразками пейзажного живопису  в світовому мистецтві.

За А. Жаборюком. 2

Демонстрація репродукції картини «Козача левада».

Бесіда.

·       До якого жанру живопису слід віднести картину?

·       Пояснити лексичне значення слова левада (затишний куточок рівнини біля ставу чи річки з луками та деревами).

·       Чому саме цей куточок  обрав для змалювання художник? Що міг вбачати С.Васильківський у таких левадах? 

·       Яка пора року зображена на полотні?  Який час доби? З чого це видно?

·       Що зображено на передньому плані картини? на задньому плані? 

·       Чим приваблює колорит полотна? Який настрій навіває картина?

·       До яких роздумів спонукає?

Коментар  учителя.

Левадою в Україні звуть затишний зелений куточок рівнини  побіля водойми. Колись у таких місцях охоче спинялися на перепочинок козаки  та чумаки: тут можна було напоїти та попасти коней та волів. Часом поблизу левад  люди оселялися назавжди.

Для С.Васильківського такі місця мали велику вагу. Він вбачав у левадах, як сам казав, «людські гнізда», образ України. 

Композицію (побудову) картини художникові підказав вигляд реальної левади, яких багато колись було поблизу Харкова. Писав художник з натури, навіть уже готовий твір виносив на луки, щоб ще раз перевірити окремі деталі. Працював без підмальовка, виключно кольором, що є ознакою найвищої майстерності. Писав картину протягом шести років. 1

Робота біля дошки. Вписати в таблицю (див. далі) назви предметів, детально виписаних художником на передньому плані полотна, а також назви явищ природи, які необхідно згадати, описуючи картину («відоме»).

Левада, воли, озерце, трава, каміння (валуни).

Сонце, небо, туман, вітерець.

Записати назви предметів, зображених художником на задньому плані («відоме»)

Дерева,  двоє селян, дерево, ліс.

Дібравши до «відомого»  «нове» (ознаки), заповнити таблицю.

Записи на дошці  наберуть такого вигляду:


«відоме»

«нове»

Левада

Воли

Озерце

Вода

Трава

Каміння

Сонце

Небо

Туман

Вітер

Дерева

Селяни

Затишна, зелена, оточена могутніми деревами

Круторогі, покійні, ліниві, вайлуваті, трохи сонні

Невелике, неглибоке, заросле лепехою, наче око

Прохолодна, свіжа, лагідна, смачна, солодка

Зелена, соковита, свіжа, запашна, духмяна

Важке, сіре, незрушне, вгрузле в землю

Ясне, гаряче, золоте, щедре, розкішне

Блакитне, високе, бездонне, глибоке, безмежне

Ранковий, легкий, мерехтливий, лагідний, як молоко

Легенький, свіжий, ранковий, пестливий, грайливий

Крислаті, розложисті, столітні, могутні, міцні

Розважливі, спокійні, балакучі.


Колективне складання плану творчої роботи.

Орієнтовний план твору-опису природи за картиною

1)       Левада – затишний куточок рівнини біля озерця.

2)       Зображені на полотні пора року та доба.

3)       Соковита запашна трава.

4)       Воли біля невеличкого озерця.

5)       Трава випинається з-під сірого каміння.

6)       Селяни під деревом на другому плані картини.

7)       Зелена стіна лісу на обрії.

8)       «Козача левада» – портрет ясноокої України.

Складання усного твору за планом з використанням дібраного робочого матеріалу.


ІV. Самостійна письмова робота учнів на чернетках.


V. Підбиття підсумків уроку.


V. Домашнє завдання. Закінчити твір, відредагувати чорновий варіант тексту, переписати твір до зошитів.

Зразок твору.

Простяглась, розпросторилась затишна левада, розкинулась навколо невеликого озеречка. Середина гарячого літа. Легкий ранковий туманець молоком стелиться над розкішною духмяною травою.

Біля зарослого лепехою озерця – круторогі вайлуваті воли.  На якусь мить  відірвались вони  від соковитої травиці й тягнуть сонні морди  до прохолодної свіжої води. Некліпним блакитним оком вдивляється озерце у безмежне небо.

Повгрузало в землю важенне каміння. Та й з-під нього випинається розкішна зелена трава, буяє, нестримно тягнеться до сонця.

Трохи віддалік, у затінку  високих крислатих дерев спочивають двоє селян.  Спокійно  й розважливо вони гомонять про щось між собою.

Зеленою стіною стоїть на обрії ліс. Ледь вимальовуються на темному його тлі обриси могутніх дерев.

А  над усім цим – високе, бездонне в своїй глибині блакитне небо та щедре золоте сонце України.

«Козача левада» Сергія Васильківського – ніби краплина свіжої роси. Це затишний куточок рідної, такої прекрасної землі.