РІДНА МОВА 5 КЛАС
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 122
Тема. Аналіз контрольної роботи
Мета:
· навчальна: повторити й закріпити знання учнів з тем, що вивчалися протягом року, удосконалювати вміння школярів виконувати мовні й мовленнєві завдання, працювати самостійно;
· розвивальна: розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, навички самоконтролю, збагачувати словниковий запас;
· виховна: виховувати увагу до слова; пильність, наполегливість у навчанні.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: таблиці-схеми, картки.
Тип уроку: урок повторення (урок-гра «Брейн-ринг»).
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Давайте привітаємось,
Давайте посміхнемося,
Давайте в очі глянемо,
І нам тепліше стане.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
На уроці формують дві команди, учні обирають капітанів і дають назви своїм командам. Команди за ключовими словами визначають завдання останнього уроку з мови за рік.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Конкурс «Розминка»
· Що таке фонетика?
· Чим відрізняються голосні звуки від приголосних?
· Яка відмінність між глухими і дзвінкими приголосними? Назвіть пари.
· Які склади відкриті, а які — закриті?
· Які склади є наголошеними, а які — ненаголошеними?
· Які букви мають подвійне значення?
· Які букви, навпаки, означають один звук?
· Що таке лексика?
· Що таке лексикологія?
· Що таке лексичне значення слова?
· Які слова є однозначними?
· Які слова багатозначні?
· Розкажіть про пряме і переносне значення слова.
· Що таке омоніми?
· Що таке синоніми?
· Що таке антоніми?
· Назвіть значущі частини слова.
· Як відрізнити спільнокореневі слова й форми слова?
· Чим словосполучення відрізняється від речення?
· Назвіть види речень за метою висловлювання,
· Які розділові знаки ставлять у кінці речень?
· Назвіть головні й другорядні члени речення.
· Які члени речення називаються однорідними?
· Що таке звертання? Наведіть приклади.
· Назвіть найбільш уживані вставні слова.
· Чим складні речення відрізняються від простих?
· Які розділові знаки ставлять при прямій мові?
· Які розділові знаки ставлять при діалозі?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Конкурс «Поясни орфограму»
Варіант 1
Береги, легко, стаття, дистанція, предобрий, шістнадцять, торф’яний, дівчинці.
Варіант 2
Під’їхати, свято, проїзний, віддати, зелений, придорожній, дикція, неньці.
(Максимальна оцінка — 8 балів)
Конкурс «Юний письменник»
Напишіть за малюнком міні-твір, у якому використайте синоніми, антоніми.
(Оцінка — 5 балів)
Конкурс капітанів
► Зробіть повний фонетичний розбір слова.
1-ша команда — просьба.
2-га команда — земля.
Відповіді:
Прось\ба [проз'ба] — 7 б., 6 зв.
[п] — пр., тв., гл.
[р] — пр., тв., дзв.
[о] — гол, нагол.
[з] — пр., м’як., дзв.
[б] — пр., тв., дзв.
[а] — гол., ненагол.
1 — закр., наг.
2 — відкр., ненаг.
Зем\ля [зеимл'а] — 5 б., 5 зв.
[з] — пр., тв., дзв.
[еи] — гол., ненагол.
[м] — пр., тв., дзв.
[л] — пр., м’як., дзв.
[а] — гол., нагол.
1 — закр., ненаг.
2 — відкр., наг.
(Оцінка — 5 балів)
Гра «Хто швидше?»
Методика проведення: учні, які сидять за першими партами, отримують на папері зазначене слово, що є стрижневим словом синонімічного ряду. Дібравши свій один приклад синоніма до вказаного слова, фіксують його на аркуші і передають назад товаришам.
(За кожен дібраний синонім — 1 бал)
Ходити —
Говорити —
Гра «Коректор»
► Прочитайте, доведіть, що це текст. Уставте пропущені розділові знаки, поясніть пунктуацію. Продовжте текст двома-трьома реченнями.
Найкраща наша планета — в зеленому. Може тому що восени нам важко й печально прощатися з нею може тому що ми спрагло чекаємо тієї зелені крізь холодну зиму й лякливу весну А може й тому що саме влітку ми найгостріше відчуваємо землю Влітку на ній найзатишніше людству...
Може й тому...
(Оцінка — 5 балів.)
Відповідь
Найкраща наша планета — в зеленому. Може, тому, що восени нам важко й печально прощатися з нею, може, тому, що ми спрагло чекаємо тієї зелені крізь холодну зиму й лякливу весну? А, може, й тому, що саме влітку ми найгостріше відчуваємо землю? Влітку на ній найзатишніше людству... Може, й тому... (В. Яворівський)
Гра «Хто швидше?»:
► За 1 хвилину запишіть якомога більше назв кольорів.
(За кожне записане слово — 1 бал)
Творчий конкурс
► Прослухайте текст. Який висновок можна зробити з почутого? Складіть вірш або невеличке оповідання, у якому всі слова будуть починатися з літери прізвища капітана команди.
РІДНА МОВА
Було це давно, ще за старої Австрії 1916 року. В купе першого класу швидкого потягу Львів — Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмовляли на різні теми. Нарешті заговорили про мови: чия краща, котрій із них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць:
— Англія — країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова — мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
— Ні в якому разі,— гордовито заявив німець. — Німецька мова — це мова двох великих імперій — Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи... І тому, безперечно, німецька мова має світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив:
— Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова — це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен... Тому італійській мові належить бути провідною у світі.
Українець довго думав і нарешті промовив:
— Ви ж по суті нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов... Я на своїй мові можу укласти... вірш, де всі слова будуть починатися на «с». Якщо Ваша ласка, прошу послухати:
САМІТНІЙ САД
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад.
Сріблом стеляться сніжинки,
Спить самітній сонний сад...
Сипле, стеле сад самітній
Сірий смуток — срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
— Геніально! Незрівнянно!..
Потім усі замовкли.
— Говорити не було потреби
(За П. Столярчуком)
(Оцінка — 10 балів.)
V. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда
· 3 якими розділами мовознавчої науки ви ознайомились у 5 класі на уроках мови?
· Вивчення якого розділу викликало найбільші труднощі?
· Що найкраще запам’ятали?
· Що треба повторювати?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Доберіть цікаві факти про українську мову.
► Підготуйте опорний конспект із найскладнішої, на вашу думку, теми за 5-й клас.
Навчально-методичні матеріали до уроків
Додаток до уроку 90
► Виконайте тестові завдання, визначивши правильну відповідь.
1. Лексичне значення якого слова визначено неправильно?
А Дотепний — швидкий, вправний у роботі, діях.
Б Спасибі — уживається для висловлення вдячності за зроблене добро.
В Спраглий — який дуже хоче пити, відчуває спрагу.
Г Прославляти — звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь.
2. Яке з пропонованих слів є багатозначним?
А Філателіст;
Б стиль;
В пелюшка;
Г борг.
3. У якому реченні немає антонімів?
А Здоровий жебрак щасливіший за хворого багача.
Б Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
В Друг — боягуз гірший лютого ворога.
Г Лайкою та криком хати не побудуєш.
4. У якому варіанті наведені слова є синонімами?
А Цілісний, круглий;
Б нотатки, записи;
В бігти, шукати;
Г добрий, злий.
5. Яке із зазначених слів є однозначним?
А Сильний;
Б ядро;
В блискотіти;
Г художній.
6. Яке із зазначених слів є стилістично забарвленим?
А Тактовний;
Б указувати;
В сумнівний;
Г хатчина.
Правильні відповіді
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
А |
Б |
Г |
Б |
В |
Г |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.