Українська мова - Книжка для вчителя календарне планування та розробки уроків 4 клас - 2015 рік
II СЕМЕСТР
ДІЄСЛОВО
УРОК 100 Урок розвитку писемного мовлення. Написання тексту-опису за колективно складеним планом з опорою на допоміжні матеріали
Тема уроку. Урок розвитку писемного мовлення. Написання тексту-опису за колективно складеним планом з опорою на допоміжні матеріали
Мета: розвивати вміння будувати текст-опис за репродукцією картини І. Гончара «У полі», використовувати засоби виразності, образні слова та словосполучення; виховувати любов і повагу до традицій українського народу, до прекрасного, зацікавленість життям славетних українців.
Обладнання: зошити з розвитку писемного мовлення; додаткові матеріали; кольорові олівці; репродукції картин І. Гончара.
ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ
І. Підготовчий етап.
Матеріал для слухання-аудіювання
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку клала.
Ой та чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
Як піду я ввечері на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Бери, мій соколику, і не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.
М. Сом
II. Повідомлення теми уроку.
Учитель. Про що йдеться у вірші М. Сома? Для кого вишивала дівчина вишиванку? Якими нитками вона вишивала? Що означає їх колір?
Вишивка — це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Вишиванка є елементом українського національного одягу. Національний одяг — це святиня кожного народу. Повага до одягу — це повага до свого роду й народу. Вишиті сорочка, рушник, хустка — здавна вважаються найсвятішим подарунком для людини, яка вирушає в далеку дорогу. Сорочка була й залишається головним одягом українців, про що свідчить давня приповідка: «Щасливий, бо в сорочці родився». Уважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка в чоловіків і жінок мала символічне значення оберегу від злих сил і недоброго ока. Український національний одяг оспівували у віршах, піснях і легендах. Яскравість і вишуканість національного одягу притягувала художників, скульпторів, дизайнерів в усі часи. Серед шанувальників національного одягу вирізняється народний художник України І. Гончар.
На сьогоднішньому уроці ми будемо вчитися описувати український національний одяг і допоможе нам у цій роботі репродукція картини І. Гончара «У полі».
III. Опрацювання додаткових матеріалів.
1. Робота в зошиті з розвитку писемного мовлення. Читання тексту про І. Гончара (с. 50).
✵ Змістовий аналіз тексту.
— Хто такий І. Гончар? Де народився видатний український художник? Яким ріс малий Іванко? Як він проявив себе в школі? Де вчився майбутній художник? Що створив І. Гончар у своєму будинку? Скільки експонатів налічує колекція музею нині? Як держава оцінила талант художника?
2. Робота в підручнику. Розгляд репродукції картини І. Гончара «У полі» (с. 158).
3. Робота в зошиті з розвитку писемного мовлення. Словникова робота, читання тексту про український національний одяг (с. 50-52).
4. Робота в підручнику. Аналіз репродукції картини І. Гончара «У полі» за запропонованим планом.
5. Складання плану тексту-опису національного одягу української дівчини, яку зобразив І. Гончар.
6. Складання й запис тексту-опису з опорою на план, опорні слова та репродукцію картини І. Гончара.
7. Робота в зошиті з розвитку писемного мовлення. Розфарбовування окремих елементів національного українського одягу (с. 54).
IV. Підсумок уроку.
— У кого з вас є вишиванка? Коли ви її одягаєте? Хто вам її вишив (подарував).
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.