Українська мова 4 (за підручником Л.О. Варзацька) - 2015 рік

І СЕМЕСТР

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ЧАСТИНИ МОВИ

ІМЕННИК

УРОК 30 Розрізнення відмінків іменників. Відмінність родового і знахідного відмінків

Тема. Розрізнення відмінків іменників. Відмінність родового і знахідного відмінків. (Вправи 120-125).

Мета. Формувати уміння та навички розрізнення відмінків іменників: різниця у значенні та питаннях родового та знахідного відмінків. Розвивати спостережливість і вміння на основі спостережень робити самостійні висновки.

Виховувати патріотичні почуття на матеріалі текстів вправ. Обладнання: таблиця закінчень іменників родового і знахідного відмінків, диск до підручника, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

— Прочитайте слова, в яких були пропущені закінчення, визначте, у якому відмінку їх вжито.

— Назвіть тему тексту. Що цікавого ви дізнались?

— Які питання підібрали?

III. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з епіграфом.

— Прочитайте епіграф до уроку, а потім поезію Оксани Пахльовської. Чим славилось українське козацтво?

— Зверніть увагу на незнайомі слова. Визначте їх значення за тлумачним словником.

Матеріал для вчителя.

Литаври — ударний музичний інструмент азійського походження, являє собою систему з двох або декількох латунних котлів, відкрита сторона яких затягнута шкірою (на зразок барабанів).

Тулумбас — ударний інструмент, який використовували козаки Запорізької Січі. У походах невеликий тулумбас прив’язували до сідла, звук видобували рукояткою канчука, щоб подати сигнал. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік. їх називали ще набатом і тримали лише в Запорізькій Січі. Є свідчення, що гучні, як гарматні постріли, поодинокі звуки набату разом із гулом тулумбасів та пронизливою тріскотнею бубнів сіяли паніку у ворожому війську.

Цимбали — старовинний струнний ударний інструмент. Складається з дерев’яного корпуса, прямокутної форми з натягнутими над ним струнами, на яких грають, вдаряючи дерев’яними паличками.

Дуда — архаїчний народний музичний духовий інструмент, подібний до волинки, що є міхом із козячої, баранячої або телячої шкіри з вставленими у нього трубкою для нагнітання повітря, басовими трубками і трубкою з отворами (як у сопілки), на якій грають мелодію; входила до оркестру Запорізького війська.

— Випишіть з тексту іменники, які вживаються тільки у множині.

4. Каліграфічна хвилинка (вправа 122).

— Прочитайте назви ще трьох музичних інструментів і запишіть їх у зошит разом з образним висловом Юрія Рибчинського «Скрипка грає, серце крає».

— Яке слово вжито у переносному значенні?

— Яке враження цим створюється?

— У якому відмінку вжито іменники?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Виконання вправи 123 під керівництвом учителя.

— Прочитайте текст. Про кого та про що в ньому розповідається?

— Знайдіть слово бандурист. За допомогою таблиці визначте, в якому відмінку воно вжито.

2. Проблемна ситуація.

— Як розрізняти іменники родового та знахідного відмінків? (Учні висловлюють свої пропозиції.)

— Прочитайте уважно матеріал таблиці (с. 62), порівняйте значення і питання родового та знахідного відмінків — назви істот. Зробіть висновок, чим відрізняються питання до родового та знахідного відмінків (істот та неістот).

— Зробіть висновок, як розрізняти ці відмінки іменників.

V. Словникова робота.

— Запишіть до словничка слово гвинтівка.

— Прочитайте це слово та запам’ятайте його правопис. Складіть і запишіть з цим словом речення про козаків.

VI. Фізкультхвилинка.

Щось повісили носи.

Із-за парт не вийшли всі.

Вгору добре потяглись

і навшпиньки піднялись.

Опустились легко вниз —

і подув в обличчя бриз.

Як дерева покачало:

вправо-вліво, вліво-вправо.

Біля парти всі присіли,

потім встали й полетіли.

Руки в боки узяли,

на всі боки повели.

Руки вниз всі опустили

і за парти тихо сіли.

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Самостійна робота за вправою 124.

I варіант читає та списує текст, учні підкреслюють слова, вжиті у родовому та знахідному відмінку.

II варіант читає текст та за допомогою опорних слів складає та записує продовження легенди.

2. Перевірка виконання самостійної роботи.

Учні І в. називають слова, вжиті у родовому і знахідному відмінках, доводять, чому вони так вирішили, опираючись на матеріал таблиці.

Учні II в. зачитують продовження легенди. Клас обговорює створений твір, вчитель доповнює його (за потреби).

VIII. Підсумок уроку.

— Що ви засвоїли сьогодні на уроці?

— Чого навчились?

— Що цікавого дізнались?

IX. Домашнє завдання.

1. Вправа 125 (записати кінцівку легенди про кобзу, встановити зв’язок слів у виділеному реченні, визначити відмінок іменників).

2. Для тих, хто хоче знати більше: послухати аудіозапис народних пісень у виконанні капели бандуристів України (на диску до підручника).

Розповісти, які учні знають види народних пісень.