Українська мова 4 клас І семестр (за підручником М.Д. Захарійчук) - 2015 рік
ПРИКМЕТНИК
Урок 64. УРОК РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ЗАПРОШЕННЯ
Мета: формувати в учнів уміння складати й оформляти запрошення з орієнтацією на читача; закріплювати навички вживання звертань; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати уважне ставлення до людей, культуру спілкування.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Гра «Шифрувальник»
Ця буква стоїть в алфавіті між буквами «ер» і «те». (С)
Перша буква у слові вінок. (В)
Остання буква алфавіту. (Я)
Що стоїть посередині Полтави? (Т)
Буква ця, неначе бублик,
мов обручик,— хоч котись!
Здогадався? Посміхнись,
називай, не помились. (О)
2. Складання «Асоціативного куща»
— Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово свято?

— Яке ж свято наближається? (Новий рік)
3. Робота довідкового бюро (розповіді учнів) (див. додатковий матеріал до уроку на с. 146)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
— У святкові дні люди запрошують одне одного на гостину, щоб поділитися своєю радістю, вітають одне одного листівками, телеграмами.
— Кому можна написати запрошення? (Рідним, друзям, знайомим)
— Сьогодні на уроці ви будете вчитися правильно писати запрошення.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з поняттям «запрошення»
✵ Запрошення є символічним вираженням особливої уваги до їхнього одержувача.
✵ Запрошення можуть адресуватися конкретній особі, кільком особам або цілому колективу.
✵ Запрошення містять пропозицію взяти участь у певному заході.
✵ Чим багатолюдніші прийоми ви збираєтеся зробити, тим раніше слід запрошувати на нього гостей: за 10 днів або за тиждень.
2. Виставка-огляд різних видів запрошень
Доцільно звернути увагу учнів на те, що запрошення — важливий атрибут підготовки до торжества. Люди, що одержали запрошення, у першу чергу звертають увагу на оформлення й прикраси запрошувальної листівки.
3. Робота за малюнками до вправи 232 (с. 102)
— Розгляньте малюнки, вміщені у підручнику.
— За допомогою чого можна запрошувати гостей на певну подію? (Запрошувати гостей можна по телефону, особисто, письмово, за допомогою електронної пошти.)
4. Ознайомлення зі структурою написання запрошення

5. Робота з мовним матеріалом
Стандартні вирази запрошень
✵ Запрошуємо Вас; тебе;
✵ маємо честь запросити Вас на;
✵ дозвольте запросити Вас;
✵ будемо вдячні Вам за участь;
✵ ми були би вдячні Вам, якби Ви змогли відвідати;
✵ прийміть наше запрошення;
✵ просимо взяти участь...
Матеріал для написання запрошення
✵ На вже готових листівках з готовим текстом запрошення і в конвертах. Такі листівки купують у магазині.
✵ На готових листівках без готового тексту. Туди потрібно вписувати текст власноруч, індивідуально.
✵ На листівках чи оригінальних запрошеннях з паперу, тканини або пергаменту.
Такий вид запрошень найдорожчий, ексклюзивний.
✵ На простому або спеціальному білому папері або папері іншого кольору із віддрукованим або особисто намальованим візерунком і картинками або без них.
6. Ознайомлення зі зразком запрошення
— Прочитайте запрошення, яке склав брат Іван для своєї сестрички, на с. 102 підручника.
— Чи дотримався він структури підписання запрошення?
7. Робота в «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
8. Фізкультхвилинка
9. Самостійна робота учнів
Учні складають запрошення та записують його в зошит.
10. Колективне слухання та редагування кількох учнівських робіт
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити?
— Які правила складання запрошень запам’ятали?
— Що вдалося? Що особливо сподобалося?
— Яких труднощів зазнали під час уроку?
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.