Українська мова 4 клас І семестр (за підручником М.Д. Захарійчук) - 2015 рік
ПРИКМЕТНИК
Урок 59. ВИМОВА ТА НАПИСАННЯ ЗАКІНЧЕННЯ -ій У ПРИКМЕТНИКАХ ЖІНОЧОГО РОДУ В ДАВАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ
Мета: вчити учнів утворювати форми давального і місцевого відмінків прикметників жіночого роду в однині, розрізняти їх, правильно вимовляти й писати; закріплювати навички визначення відмінка прикметників; розвивати мовленнєві вміння школярів; виховувати організованість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Холодно зараз в лісах і лугах.
Холодно зайчикам, лискам, птахам.
Затишно, тепло в класі у нас.
Друзі мої, я вітаю всіх вас!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 131)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми поспостерігаємо за формами прикметників жіночого роду однини у давальному і місцевому відмінках, з’ясуємо, чи залежать закінчення прикметників у цих відмінках від кінцевого приголосного основи.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 212 (с. 95)
Ознайомлення учнів з таблицею
— Як вимовляється кінцевий приголосний основи прикметників у називному, давальному. місцевому відмінках однини?
2. Пояснення вчителя
— Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають закінчення -ій. Закінчення прикметників жіночого роду в цих відмінках не залежить від групи. Кінцевий приголосний основи перед закінченням -ій вимовляється пом’якшено.
3. Первинне закріплення
— Спишіть речення, вставляючи пропущені закінчення.
— Визначте відмінок прикметників.
Голодн... курці просо сниться.
Всюди добре, а в рідн... хаті найкраще.
Кохан... матусі я квіти дарую, співаю найкращі пісні.
У музичн... школі виступали юні таланти.
На харківськ... бисквітн... фабриці виготовляють смачне печиво.
— Як розрізнити форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду? (За наявністю прийменників у місцевому відмінку та їх відсутністю у давальному відмінку.)
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Творча робота за вправою 213 (с. 95)
— Назвіть предмети, які зображені на с. 95 підручника.
— Які ознаки ви можете дібрати до кожного з них?
— Утворіть словосполучення і запишіть їх у зошит.
— Змініть записані словосполучення за відмінками так, як це показано у таблиці вправи 212.
2. Робота за вправою 214 (с. 95)
✵ Ознайомлення учнів з текстом, з’ясування значення невідомих слів.
✵ Редагування тексту учнями.
✵ Коментоване письмо.
Учні по черзі диктують речення, пояснюючи правопис закінчень прикметників, а весь клас записує. Якщо хтось не погоджується із правописом закінчення прикметника, він промовляє «Стоп!» і пропонує власну версію написання даного слова.
3. Гра «Галявина загадок»
— Відгадайте загадки та знайдіть у них прикметники жіночого роду однини в місцевому відмінку.
✵ В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі. (Морква)
✵ У білій одежині,
В хустині зелененькій
Сумує край стежини
Тонесенька Оленка. (Берізка)
✵ Розумний Іванко
В дерев’яній сорочці —
Де носом поведе,
Там і слід покладе. (Олівець).
✵ У зеленім кожушку,
В костяній сорочечці.
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Горіх)
✵ Маленький хлопчина
У сірій свитині
По дворах стрибає,
Крихти збирає. (Горобець)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Як визначити відмінок прикметника?
— Яке закінчення мають прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини?
— У вас на столах лежать кольорові кульки. Вони означають ваш настрій після уроку.
|
Синя кулька |
Я СОБОЮ ЗАДОВОЛЕНИЙ |
|
Жовта кулька |
Я ЗАСМУЧЕНИЙ |
|
Зелена кулька |
СЕРЕДИНКА |
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 215 (с. 96).
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.