Українська мова 4 клас І семестр (за підручником М.Д. Захарійчук) - 2015 рік
РЕЧЕННЯ
Урок 33. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО Й ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ -а, -я В ОДНИНІ
Мета: закріпити знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до вивчення мови.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Знов день почався, діти.
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам поспішати —
Кличе в подорож дзвінок!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 58)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми розглянемо відмінювання іменників жіночого й чоловічого роду із закінченням -а, -я в однині.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 119 (с. 57)
Учні розглядають таблицю із зразками відмінювання іменників відповідно до норм української літературної мови.
— Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в називному відмінку?
— Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в родовому, знахідному, орудному відмінках?
— Від чого це залежить? (Від кінцевого приголосного основи)
— У яких відмінках іменники жіночого та чоловічого роду мають однакові закінчення? (У давальному та місцевому)
— Як розрізнити ці відмінки?
— Прочитайте, як пишуться іменники жіночого і чоловічого роду в кличному відмінку.
2. Відмінювання поданих іменників за таблицею (вправа 118, с. 56)
Учні виконують завдання з коментуванням біля дошки.
3. Розподільний диктант
— Запишіть в одну колонку словосполучення з іменниками у давальному відмінку, а в другу — у місцевому.
Подарувала Микиті, шапка на Микиті;
дали листоноші, форма на листоноші;
шерсть на кішці, дала кішці;
маленькій руці, годинник на руці;
хата при дорозі, каміння на дорозі.
Висновок. Іменники, що мають однакові закінчення в давальному і місцевому відмінках однини, розрізняються за значенням і питаннями. Іменники в давальному відмінку частіше вказують на особу, якій щось дають. Іменники в місцевому відмінку найчастіше вказують на місце (шапка на Микиті). У місцевому відмінку іменники завжди вживаються з прийменниками, а в давальному — майже завжди без прийменників.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота за вправою 120 (с. 57)
✵ Ознайомлення з текстом, з’ясування значення невідомих слів.
✵ Списування тексту з граматичним завданням.
Зразок виконання. Тетянка з однокласником
заходилися ліпити снігову ![]()
— Назвіть іменники жіночого роду в початковій формі. (Зима, Тетянка, бабуся, морква, гілка, хурделиця, голова)
— Назвіть синоніми до слів хурделиця, невдовзі.
Гра «Шосте "зайве"»
хурделиця |
невдовзі |
хуртовина |
довго |
віхола |
скоро |
завірюха |
швидко |
мете |
незабаром |
завія |
хутко |
сніговиця |
згодом |
2. Самостійна робота
— Поставте подані у дужках іменники у знахідному відмінку однини.
— Складіть речення з утвореними словосполученнями.
Варіант 1
Побачити (зозуля).
Любити (матуся).
Захищати (Україна).
Варіант 2
Читати про (природа).
Збирати (пшениця).
Задивитися на (калина).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що вчилися робити на уроці?
— Як відрізнити відмінки іменників, закінчення яких збігаються?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 121 (с. 58).
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.