Українська мова 4 клас І семестр (за підручником М.Д. Захарійчук) - 2015 рік
РЕЧЕННЯ
Урок 25. БУДОВА СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА. ФОРМИ СЛОВА
Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння знаходити основу та закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах, корінь у ряду поданих спільнокореневих слів; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 32)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо подорож країною Слова, але навідаємося до міста під назвою Будова слова. Повторимо, з яких частин може складатися слово, як називаються ці частини, будемо знаходити і визначати їх у словах; навчимося розрізняти спільнокореневі слова і форми одного й того самого слова.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 88 (с. 44)
✵ Ознайомлення із текстом скоромовки.
✵ Списування тексту з граматичним завданням.
✵ Знаходження спільнокореневих слів.
![]()
2. Робота за вправою 89 (с. 44)
✵ Читання і переказ казки учнями.
✵ Розвиток мовлення.
Складання кінцівки за поданими прислів’ями.
✵ Списування виділених слів із завданням.
Спільнокореневі слова: кістку, кісточку.
Форми слова: кістку, кістки.
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 44)
4. Зупинка для допитливих
— Чи всі колонки слів можна назвати спільнокореневими? Чому? Доведіть свою думку.
Сад |
Вода |
Літак |
садок |
водичка |
літака |
садівник |
водяний |
літаком |
насадка |
підводний |
у літаку |
(У першій колонці не всі слова об’єднані за основним лексичним значенням: «зайве» слово «насадка»;
у другій колонці всі слова є спільнокореневими;
у третій колонці ми спостерігаємо тільки зміну форми одного й того самого слова; ці слова не є спільнокореневими.)
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Коментоване виконання вправи 90 (с. 45)
✵ Читання слів «ланцюжком».
✵ Розподіл слів за групами, поданим у другому завданні вправи.
✵ Розбір за будовою спільнокореневих слів.
— Яка частина є обов’язковою в основі?
— Доведіть, що за допомогою префіксів і суфіксів творяться нові слова.
ПАМ’ЯТКА «РОЗБІР СЛОВА ЗА БУДОВОЮ»
1. Прочитайте слово. До якої частини мови воно належить, що означає?
2. Змініть слово за відмінками і визначте у ньому закінчення.
3. Визначте основу слова (це частина слова без закінчення).
4. Доберіть до слова 2-3 споріднених слова і визначте корінь.
5. Назвіть префікс, суфікс, якщо вони є.
2. Робота за вправою 91 (с. 45)
✵ Мовчазне читання тексту учнями.
✵ Списування із завданням.
— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.
— Як ви розумієте значення слова пуд?
✵ Складання графічних схем підкреслених речень.
Трудяться вони тут і мед носять пудами.
Ходить дядько серед вуликів і щось намовляє бджолярам.
— Назвіть однорідні члени в цих реченнях.
— Якою частиною мови вони виражені? Чим з’єднані в реченні?
✵ Виписування споріднених слів, позначення в дужках форм цих слів. Бджолята (бджолятам), бджіл (бджоли), бджолину (бджолиної), бджоляній.
3. Гра «Хто швидше?»
— Запишіть по два слова, які відповідають поданим схемам.
![]()
4. Перевірка виконаної роботи
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яких частин складається слово?
— Як визначити в слові закінчення й основу?
— Що називається коренем? Як його знайти?
— За допомогою чого утворюються нові слова?
— Чи будуть спільнокореневими слова дуб, дубом, на дубі?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 92 (с. 46).
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.