Українська мова. 4 клас. І семестр за підручником М. С. Вашуленка - розробки уроків
Урок 49. ВПРАВИ НА ВИЗНАЧЕННЯ РОДУ І ЧИСЛА ПРИКМЕТНИКІВ
ЗА ІМЕННИКАМИ
Мета: вчити учнів визначати рід і число прикметника за родом пов'язаного з ним іменника та за характерним закінченням; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідної землі.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 56)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати з прикметниками, будемо вчитися визначати рід і число прикметників; розглянемо, що спільного і відмінного між прикметниками та іменниками.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 . Робота над віршем. Вправа 168 (с. 87)
✵ Виразне читання вірша учнями.
— Про що ви дізналися з тексту вірша?
— Яка його головна думка?
— Доберіть синонім до слова отчий. (Рідний, батьківський)
✵ Вибіркове списування за другим завданням до вправи на с. 87.
✵ Визначення роду прикметників.
Отчий (ч.р.) дім, у високім (с.р.) житі, рідна (ж.р.) хата.
— Як ми визначаємо рід прикметників?
2. Робота над граматичною казкою. Вправа 169 (с. 87-88)
Виразне читання казки учнями
— Чому іменник не зрозумів пропозиції прикметника?
Висновок. Прикметники можуть змінюватися за відмінками і числами, а в однині — і за родами.
Іменники теж змінюються за відмінками та числами, але за родами вони не змінюються.
Кожен іменник, що вживається в однині, належить до одного з родів — чоловічого, жіночого, середнього.
Наприклад:
ліс (ч. р.), зима (ж. р.), село (с. р.); зелений (ч.р.), зелена (ж.р.), зелене (с.р.)
3. Ознайомлення з правилом (с. 88)
4. Творча робота
— Від виділених іменників утворіть прикметники.
— Виділіть закінчення прикметників.
— Визначте число і рід прикметників.
1-й ряд |
2-й ряд |
3-й ряд |
Горщик із глини |
будинок з каменю |
стіл з дерева |
сопілка з калини |
хустина з шовку |
каша з гречки |
поле з пшениці |
колесо з гуми |
озеро в горах |
— Який висновок про закінчення прикметників можна зробити?

5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Складання розповіді за планом. Вправа 170 (с. 89)
Роботу можна організувати в парах (питання — відповідь); «ланцюжком» (один учень починає розповідь, другий продовжує і т. п.).
2. Коментоване письмо
— Допишіть закінчення у словах.
— Підкресліть прикметники, визначте їх число і рід.
Як тільки встає сонечко, прокидається і маленьк.. кульбабка. Відкриває вона жовт.. личко. Але надходить час, коли голівки перетворюються на біл.. пухнаст.. парашутики. їх розносить сильн.. вітер по землі.
3. Гра «Побудуй місток»
Учитель називає три іменники, а учні знаходять прикметник — «місток», який їх об’єднує.
Сталь, дружба, знання |
(міцні) |
Думка, постріл, слово |
(влучні) |
Воля, злива, почуття |
(сильні) |
Листя, клімат, білизна |
(сухі) |
Воля, вантаж, завдання |
(важкі) |
Час, скеля, річка |
(стрімкі) |
Яма, річка, рана |
(глибокі) |
Вата, котик, хмара |
(пухнасті) |
Досвід, сльози, перець |
(гіркі) |
— Утворіть словосполучення з другою групою слів. (Влучні думки, влучні постріли, влучні слова)
— Поставте ці словосполучення в однину. (Влучна думка, влучний постріл, влучне слово)
— Змініть форму слів. Закінчіть словосполучення: влучної... ; влучного... ; влучного...
— Спробуйте змінити наші словосполучення за родами.
— Чому у вас нічого не вийшло? (Прикметники змінюються за родами в однині, а іменники мають рід, але за родами не змінюються. Тому нам і не вдається змінити ці словосполучення за родами.)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?
Швидкість, цікавість, увага, творчість, знання...
— Якими прикметниками?
Повчальний, цікавий, неповторний...
— Як визначити число прикметників?
— Коли ви можете визначити рід прикметників? (Тільки в однині)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 171 (2), с. 89.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.