Українська мова. 4 клас. І семестр за підручником М. С. Вашуленка - розробки уроків
РЕЧЕННЯ
Урок 14. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ.
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ІНТОНАЦІЄЮ
Мета: продовжити формувати поняття про речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та інтонацією (неокличні, окличні); виробляти вміння знаходити їх у тексті і складати самостійно; розвивати зв'язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 26)
— Чим відрізняється речення від слова?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви будете вчитися визначати види речень за метою висловлювання та інтонацією, правильно їх записувати і читати, а також складати самостійно. А допоможе вам оволодіти цими вміннями і навичками тема «Речення».
— Прочитайте (с. 28), що цікавого ви дізнаєтеся з цього розділу.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 50 (с. 29)
— Прочитайте текст вправи з урахуванням розділових знаків.
✵ Упізнавання речень за метою висловлювання.
✵ Виписування учнями речення зі звертанням.
— Поясніть правопис розділових знаків в останньому реченні.
2. Робота за таблицею. Вправа 51 (с.29)
— Які бувають речення за метою висловлювання?
— Наведіть приклади.
— Який розділовий знак ставимо в кінці розповідного речення?
— Що таке розповідне речення?
— У кінці якого речення ставимо знак питання?
— Яке речення називають питальним?
—. Наведіть приклади.
— Які речення називають спонукальними? Що вони виражають?
— Який розділовий знак ставимо в кінці спонукального речення?
— Що вам відомо про окличні речення?
3. Спостереження за інтонацією речень, різних за метою висловлювання
1) Настала журлива пора прощання з красним літечком.
![]()
— Зробіть висновок про інтонацію розповідного речення.
2) Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
![]()
Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
![]()
Сьогодні ми вирушаємо до лісу?
— Які особливості має інтонація питального речення?
— Як ми виділяємо в питальному реченні те слово, яке показує, про кого або про що запитується в реченні?
1) Будьте уважними до своїх друзів.
Терпляче вислуховуйте того, хто говорить.
Перестаньте порушувати дисципліну!
— Які це речення за метою висловлювання?
— Порівняйте інтонацію 1-го, 2-го речень і 3-го речення.
— Який висновок можна зробити?
2) Любіть Україну, як сонце, любіть! (В. Сосюра)
![]()
— Зробіть висновок про речення з окличною інтонацією.
1. Вибіркове списування. Вправа 52 (с. 29-30)
Мовчазне читання тексту учнями
— Що цікавого дізналися з тексту?
— Який заголовок можна дібрати до тексту?
— Прокоментуйте, які розділові знаки стоять у кінці кожного речення.
— Чому деякі слова в тексті написані з великої букви?
— Запишіть у зошити третій абзац тексту.
— Назвіть виділені слова.
— Випишіть їх з тексту та виконайте звуко-буквений аналіз цих слів.
2. Фізкультхвилинка
I. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Вправа «Будівельники»
— Перебудуйте розповідні речення на спонукальні.
Ми любимо свою землю.
Перед уживанням їжі треба мити руки.
За партою слід сидіти рівно.
Кожна людина повинна берегти рідну природу.
2. Письмо з пам'яті
— Запишіть вірш з пам’яті. Визначте тип речень.
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
і дорожче в час недолі?!
Олександр Олесь
II. ПІДСУМОК УРОКУ
Вправа «Незакінчене речення»
✵ На сьогоднішньому уроці я вдосконалив (ла) свої знання про...
✵ На сьогоднішньому уроці я навчився (лася)...
✵ Мені було цікаво, коли...
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 53, с. 30.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.