Розробки уроків - Українська мова 2 клас II семестр за підручником М. С. Вашуленка - 2014 рік

СЛОВО

Урок 75. РОЗПІЗНАВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ПИТАННЯМИ ХТО? ЩО? СКЛАДАННЯ РЕЧЕНЬ

Мета: закріплювати знання учнів про іменник як частину мови; вчити ставити питання, розподіляти слова на групи за значенням, розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? і що?; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до хліба.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над загадкою

• Є твердий, а є м’який,

Є важкий, а є легкий.

Ми на ньому сидимо,

І вчимося, і їмо. (Диван)

— Запишіть каліграфічно слово-відгадку. Складіть і запишіть з цим словом речення.

2. Каліграфічна хвилинка

Ди ван диван

3. Перевірка домашнього завдання (с. 109, вправа 282)

— Прочитайте слова, які відповідають на питання хто?, потім — що?.

III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПРО СЛОВА — НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ

1. Робота за підручником (с. 110, вправа 283)

— Прочитайте і відгадайте загадку.

— Перевірте, чи правильно ви відгадали загадку. (Прочитайте перші букви у словах кожного рядка.)

— Назвіть питання, на яке відповідає слово-відгадка.

2. Бесіда про цінність хліба

Сонечко, як завжди, прокинулось раненько!

Росою прозорою вмилося гарненько.

Промінчики срібні свої розчесало...

Добридень, колосся! — привітно сказало.

— Хто з вас був на срібному полі? Хто з вас відчув запах хоч одного колосочка, що зріс на ньому? Хто тримав у маленьких долоньках золотисті гладенькі зернинки, які в майбутньому перетворюються на запашні булочки та духмяний коровай?

Це незабутні відчуття! І людина, яка відчула це хоч раз у своєму житті, ніколи не зможе бути злою, ніколи не зможе чинити щось погане.

Чи дзвонять у теплому небі голубі дзвоники весни, чи осипає серпень хліборобів дарами — свято хлібороба завжди з тими, хто вранці починає день у полі та закінчує його ввечері. Це ті, хто першими спілкуються з весняною нивою й останніми — з осінньою пашнею.

За всіх часів і в усіх народів було Найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко він доставався в давнину.

Батьки ніколи не залишали в полі хліба, не викидали його, несли додому як святиню, своїм дітям.

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з книшем, дорогих гостей також зустрічали хлібом — сіллю. Без хліба наш народ не уявляв свого життя. Навіть діти шанобливо називали його «папа». Він був потрібний людині, як батько в сім’ї.

А ще хліб уподібнюють до сонця.

І дійсно, рум’яна й кругла українська паляниця чимось подібна до сонячного світила.

Поруч з хлібом народ завжди ставив сіль, бо без солі він теж не уявляв свого життя... Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважалися дорогим набутком і завжди шанувалися в народі.

Хліб — це праця людська, це надія на майбутнє. Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, коровая — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

— Розкажіть, який шлях долає хліб, перш ніж потрапити до нашого столу.

3. Фізкультхвилинка

4. Продовження роботи за підручником (с. 110-111)

Вправа 284

— Розгляньте малюнки і назвіть кулінарні вироби. Поставте до слів питання.

— Прочитайте слова. Випишіть назви виробів із борошна.

— Розкажіть, які з названих виробів печуть, а які — варять.

Вправа 295

— Прочитайте текст.

— Спишіть заголовок. Яке це речення? До чого воно вас спонукає?

Пояснення вчителя. Заучування правила

Гра «Угадай предмет»

✵ Цей іменник означає предмет для зрізання злаків і трави.

Прочитаєш ззаду наперед —

Будь-що тисни ним чи сік дави. (Серп — прес)

Д. Білоус

Вправа 286

— Прочитайте назви міст та їх мешканців. Усно поставте до слів питання хто? що?. Спишіть.

— Утворіть назви мешканців від назв інших відомих міст.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?

— Що найбільше запам’яталося?

— Які завдання викликали труднощі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 111, вправа 287; вивчити правило (с. 111).