Українська мова 2 клас II семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік
РЕЧЕННЯ
Урок 100. УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ РОЗПОВІДІ «ПОДОРОЖ У КАРПАТИ» ЗА МАЛЮНКОМ ТА ОПОРНИМИ СЛОВАМИ
Мета: навчати учнів складати розповідь, використовуючи вивчені частини мови; розвивати зв'язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; вчити грамотно, логічно і послідовно оформлювати думки і (поєднувати їх у зв'язному викладі; вчити учнів бачити, відчувати красу природи; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
— У якій країні ми живемо?
— Які моря омивають Україну?
— Які гори є на території нашої країни?
— Як ви гадаєте, до яких гір ми здійснимо нашу подорож?
— А допоможе нам у цьому вірш Г. Малик.
У Карпатах навіть взимку
ручаї дзюркочуть дзвінко.
У Карпатах навіть влітку
білий сніг на горах видко.
У Карпатах навіть хмари
навесні, немов отари.
У Карпатах навіть діти
вміють грати у трембіти!
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми складатимемо розповідь про гори Карпати, використовуючи вивчені частини мови, а також службові слова.
IV. ФОРМУВАННЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Розповідь учителя
— Чи знаєте ви, звідки виникла назва цих гір?
— Існує легенда про Карпати.
Було це дуже-дуже давно. Не було гір, а було море безкрає і глибоке. Цар моря мав вродливу доньку Карію. Леліяв її, оберігав, тішився, що росте вона розумницею. Виросла дівчина. А тут і слуга Царя Пате почав заглядатися на молоду царівну. Закохалася Карія у Пате. Зустрічалися вони таємно, під водою.
Але, як то кажуть, немає нічого таємного, що б не стало явним. Дізнався про це батько дівчини. Що тільки він не робив, щоб розлучити молодих.
Одного разу в пориві гніву крикнув на все море: «А щоб ти горою стала!»
І виросла серед води гора. Пате плавав і кликав свою кохану: «Каріє! Каріє! Каріє!»
І тільки встиг гукнути втретє, як гора відповіла грудним голосом: «Пате...!»
Приходили сюди молоді, клялися у коханні. І так ці гори й назвали: Карпатами.
2. Робота за малюнком підручника (с. 746)
— Розгляньте малюнок.
— Яких тварин ви бачите на малюнку?
— Які рослини ростуть у горах?
3. Каліграфічна хвилинка
Я я яя яс ял яв вя ля ясен
— Запишіть каліграфічно.
Дуб, ялина, береза, ясен — це дерева.
— Виконайте звуко-буквений аналіз слова ясен.
4. Робота над мовним матеріалом (с. 746)
— Зачитайте іменники.
— Випишіть назви тварин, рослин.
— Поясніть, як ви розумієте значення слів галявини, полонини.
— Як пасуться вівці на полонинах? (Отарами)
— Хто їх випасає? (Пастухи).
— Доберіть слова, близькі за значенням до слова пастухи. (Вівчарі, чабани)
— Зачитайте прикметники. Утворіть словосполучення.
Дерева (які?)..., дуби (які?)..., ялини (які?)..., берези (які?)...
(Дерева високі, дуби могутні, ялини вічнозелені, берези білокорі)
— Зачитайте дієслова.
— Які тварини видніються на галявині?
— Які птахи літають у горах?
— Які гніздяться на деревах?
Фізкультхвилинка
5. Доповнення речень
Карпати — це ... гори. У них ростуть могутні.... ... ялини, ... берези. На галявинах бігають..., ... У лісах літають ... На деревах сидять ..., а у горах гніздяться ... Пастухи виганяють … … на полонини.
Зразок відповіді
Карпати — це високі гори. У них ростуть могутні дуби, вічнозелені ялини, білокорі берези. На галявинах бігають олені, козулі. У лісах літають глухарі. На деревах сидять дятли, а у горах гніздяться беркути. Пастухи виганяють отари овець на полонини.
V. САМОСТІЙНА РОБОТА
1. Усне складання розповіді учнями
2. Вибір заголовка
3. Запис доповненого тексту в зошити
4. Перевірка написаного.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Де ми мандрували?
— Чим сподобалися вам Карпати?
— Що цікавого ви запам’ятали?
Заучування віршованих рядків напам'ять
Знов зелені стали гори навесні, з полонини чути співи голосні, і трембіти десь над горами гудуть, то вівчарики з отарами ідуть.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Розкажіть легенду про Карпати своїм батькам.
— Запитайте, хто із ваших рідних відпочивав у горах.
— Що їм там найбільше сподобалося?
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.