Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік
ЗВУКИ І БУКВИ. АЛФАВІТ
Урок 18. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ ЗВУКИ [е], [и]
Мета: ознайомити учнів з літературною вимовою ненаголошених голосних звуків; формувати навички правильної вимови голосних е, и, о в коренях слів; виховувати інтерес до усної народної творчості.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с.28, вправа 72)
— Прочитайте виділені слова і назвіть наголошені склади. Поставте до них питання.
— Прочитайте загадку. У якому реченні сховалася відгадка до неї?
2. Робота в зошиті
— Запишіть слова, поділяючи їх для переносу.
Зебра, мавпа, листок, дерево, лев, коза, слон, лісок, сиджу.
— У яких словах є розбіжність між вимовою голосних звуків і букв? (Листок, дерево, сиджу)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за словами з ненаголошеними голосними, у яких вимова не повністю відповідає написанню.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 28-30)
Вправа 73
Учні читають вірш, виписують виділені слова, позначають наголос. (Небо, рибам, озерце, серце)
— Вимовте наголошені звуки.
— Уважно прочитайте правило на с. 29 і запам’ятайте його.
Вправа 74
Учні читають слова, правильно вимовляючи голосні звуки в ненаголошених складах.
Роблять висновок про правила вимови ненаголошених голосних [е] та [и].
Вправа 75
— Правильно вимовте голосні звуки в ненаголошених складах у словах.
— Якою буквою позначено наголошений і ненаголошений звук [е]? (Літерою «е»)
— Якою літерою позначено наголошений і ненаголошений звук [и]? (Буквою «и»)
— Як же дізнатися, коли яку букву писати?
Вправа 76
Учні записують у стовпчик назви предметів, зображених на перших двох малюнках.
— Якщо не знаєте, яку букву писати,— пропустіть її. (Серпи, гриби)
— У другий стовпчик запишіть назви предметів з третього і четвертого малюнків. (Серп, гриб)
— Зробіть висновок, які букви треба писати у словах першого стовпчика? (Яку букву пишемо в назві одного предмета, таку — і в назві багатьох таких предметів.)
— Складіть зі словами серпи, гриби речення і запишіть їх. (Косарі нагострили серпи. Ми ходили в ліс по гриби.)
— Уважно прочитайте правило на с. 29 і запам’ятайте його.
Вправа 77
Учні читають слова, правильно вимовляючи голосні звуки в ненаголошених складах.
Називають слова з правого стовпчика, які допомогли вибрати потрібну букву.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота над скоромовками
— Прочитайте вголос скоромовки, правильно вимовляючи голосні звуки.
— Які голосні у ненаголошених складах вимовляються чітко? Які — нечітко?
• Босий хлопець
Сіно косить,
Роса росить
Ноги босі.
• От Кіндрат, так Кіндрат!
Зуб зламав об мармелад!
(Народна творчість)
2. Робота в парах
— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Перший місяць осені за календарем — вересень. Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі, наче літні. Та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає, розсіюється. Піднімається сонечко і обігріває землю.
А. Волкова
— Випишіть з тексту три слова з наголошеним голосним у першому складі та три слова — у другому складі. Позначте наголос.
3. Гра «Обери та запиши»
— Прослухайте уважно скоромовку.
Тигренятко з тигром-татом Тренувалися стрибати.
— Запишіть слова, в яких голосні у ненаголошених складах вимовляються нечітко. (Тигренятко, тренувалися, стрибати)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах? Наведіть приклади.
— Як вимовляються ненаголошені [е], [и]? Наведіть приклади.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 30,вправа 78.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.