Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ, ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

УРОК 136. ВИГУКИ, ЇХ ОЗНАКИ ТА РОЗРЯДИ. ПРАВОПИС ВИГУКІВ І ОСОБЛИВОСТІ ЇХ УЖИВАННЯ. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА. ВИГУКИ ЯК ЗАСІБ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНОГО МОВЛЕННЯ. НАЦІОНАЛЬНІ ЕТИКЕТНІ ВИГУКИ

Мета: поглибити знання десятикласників про вигук, навчити аналізувати тексти щодо ролі в них вигуків, доречно використовувати вигуки у власному мовленні; виховувати інтерес до вивчення мови, ввічливість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Загальна характеристика вигуку», пам'ятка «Правопис і розділові знаки при вигуках».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте гіпотези про походження мови. Чи погоджуєтесь ви з думками вчених щодо ролі вигуків та звуконаслідувальних слів у цьому процесі? Які інші гіпотези про походження мови вам відомі?

1. Мова народжується в діяльності, у справжній людській діяльності, пов’язаній у першу чергу з виробництвом. Бо мислення та дія первісно нерозривні. Трудову гіпотезу розвивав у своїх працях німецький учений К. Бюхер, який бачив джерела мови в трудових вигуках, що супроводжували колективну працю. Цю гіпотезу було названо пізніше yo-he-ho. Із цією системою поглядів погодилися й інші вчені (Х. Штейнталь, В. Вундт, Л. Гейгер та ін.), а перший, хто висловив припущення про трудове походження мови, був середньовічний релігійний мислитель Григорій Нісський. 2. П. Л. Мопертюї вважав, що мова пройшла три етапи у своєму розвитку: жести і крики, умовні крики, висловлювання, які не залежали від тону та жестикуляції. 3. Російський антрополог В. Головін пояснював походження мови тим, що первісна людина наслідувала своїми звуками удари, вчилася утворювати членоподільні звуки, наслідуючи удари у природі. Ці звуки поєднувались між собою, утворюючи слова — дієслова ударів, решта слів з’явилася згодом. Це такі звуки: [в] — [п], [м] — [н], [д] — [т], [р] — [л], [к] — [г] — [х], [з] — [с] — [ц] — [ч]. 4. Найпопулярнішими гіпотезами є такі: bow-wow (бау-вау) — за цією гіпотезою, людська мова постала від наслідування тих звуків, що їх видають тварини, насамперед собаки (звуконаслідувальна теорія); pooh-pooh (пух-пух) — за цією гіпотезою, мова народилася з рефлекторних виражень емоцій, що збурюють людську душу (вигукова, або рефлекторна, гіпотеза); ding-ding (дінь-дінь) — перші слова, вимовлені прадавньою людиною, ця гіпотеза пов’язує з відтворенням нашими далекими пращурами звуків природи (дзюркотіння струмка, гуркіт каміння, крапіж, шелест листя та под.) (звуковідтворювальна гіпотеза). Цікаво, що всі ці гіпотези пов’язують походження мови не з вродженою здатністю людини вести балачку, а з набутими вміннями, з впливом на первісну людину сил природи та умов існування. Критики цих гіпотез вказують як на найбільш слабке місце цих теоретичних побудов на неможливість пояснити з таких позицій відсутність мови у представників тваринного світу, які теж чують звуки природи, реагують на них, мають емоційну сферу, але не створили мови, не набули здатності говорити та розуміти мовлення інших (З посібника).

2. Бесіда з учнями

· Пригадайте, що таке вигук.

· Як ви гадаєте, чому І. Вихованець назвав вигуки «крикливими словами»?

· Чим вигуки відрізняються від звуконаслідувальних слів?

· Чому вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови?

· Які функції виконують в реченні вигуки та звуконаслідувальні слова?

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Прочитайте речення. Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова. Що вони виражають? Яка їхня стилістична роль? Поясніть розділові знаки при вигуках.

1. Прощай, Гаральде! Хай тебе Господь Хранить в путі, а я молитись буду, Щоб він тобі отчизну повернув (І. Кочерга). 2. Ой, пустіть мене, пустіть (Марко Вовчок). 3. Хм! — гірко муркнув дід і помовчав.— Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний). 4. О, знов дзвінок!.. Макар Іванович аж кинувся, так той дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах. Яке там лихо дзвонить та дзвонить? (М. Коцюбинський). 5. Пху на вас! Піду краще в хату (І. Нечуй-Левицький). 6. А-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: — Бу-у-у! (Остап Вишня). 7. Ой, як хороше навколо, як радісно! (Г. Тютюнник)

2. Розгляньте таблицю. На основі отриманих даних підготуйте усне лінгвістичне повідомлення про вигук.

Загальна характеристика вигуку

3. З наведених вигуків випишіть в окремі колонки емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні, слова мовного етикету.

Ох! Геть! Ба! Їй-бо! Отакої! Ф’ю-ф’ю! Спасибі! Цур! Гай-гай! Нумо! Матінко! Тю! Вибачте! Брись! Фіть-фіть! Няв-няв. Нумо! Хрусь! Цок- цок! Бувай! Брр! Ич! Овва! Гей! Ат! Агов! На все добре. Гм-м...

4. Розкрийте дужки, правильно записавши вигуки. Поставте розділові знаки.

1. (На) добраніч вам ниви (М. Коцюбинський). 2. Ех що на них — на руїнах — думалось!.. (А. Головко). 3. Ов (ва) Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (М. Коцюбинський). 4. Не жартуй наді мною (будь) ласка і говорячи не мовчи (В. Симоненко). 5. Людей і долю проклинать не варт їй Богу (Т. Шевченко). 6. Ов (ов) ов — одзиваються збуджені гори ... га (га) га — повторюють в тривозі далекі верхи (М. Коцюбинський). 7. О сонце ласкаве, о сонце ясне! У нашій країні життя весняне! (П. Тичина). 8. Він стояв на ґанку в хромових офіцерських чоботях та новій, либонь, недільній рясі, сипав курям пшеницю з коряка і рокотав басом: — Ціпоньки (ціпоньки), путь (путь) путь... (Г. Тютюнник).

► Випишіть із поданих речень вигуки і зробіть їх морфологічний аналіз за схемою: 1) вигук; 2) розряд за значенням; 3) група за походженням.

5. Прочитайте висловлювання. Чи підтримуєте ви думку вченого? Обґрунтуйте свою позицію.

Щоб не здаватися в мовленні непомітними і не загубитися серед інших (кількаслівних!) речень, вигуки вимушені постійно вимовлятися з видільною інтонацією. Це єдиний і найпереконливіший сигнал усім, що вони — повноправні речення. Інтонація — це та внутрішня життєдайна пружина, яка робить вигук вигуком. Без неї неможливе вираження тим самим вигуком широкого спектра значень (І. Вихованець).

6. Робота в групах. Складіть речення з однаковими вигуками так, щоб вигуки виражали різні емоційні відтінки.

Група 1

З вигуком ох! — 1) сум; 2) незадоволення; 3) небажання; 4) біль.

Група 2

З вигуком ой! — 1) захоплення; 2) біль; 3) здивування; 4) переляк.

Група 3

З вигуком о! — 1) радість; 2) жаль; 3) обурення; 4) захоплення.

7. Прокоментуйте думку В. Скуратівського.

Вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми питань- звертань повсякденного спілкування — не звичайна людська забаганка і, тим паче, не пусте фразерство. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров’я не тільки в буквальному, але й у переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя (В. Скуратівський).

8. Яку функцію відіграють вислови мовленнєвого етикету в поданих текстах?

1. Здорові були, бабусю! Здоров, земляче! (Народна казка). 2. Любив я, коли хтось на дорозі вночі, незнайомий, проходячи повз, кликав до нас: «Здрастуйте». І любив, коли дід одказував: «Дай бог здрастувати» (О. Довженко). 3. Добривечір, луги і береги, добридень, вода Уляно, і ти, земле Тетяно» (Народна творчість).

9. Як ви гадаєте, чи у всіх народів вигуки однакові? Наведіть приклади на підтвердження своєї думки. Які вигуки можна вважати суто слов'янськими?

10. Прочитайте текст та порівняйте, як сприймаються звуки, що їх видають тварини, різними народами.

Кожен народ ті звуки, що їх видають тварини, чує по-різному. Наприклад, крик качки українці чують як «кря-кря», англійці — як «квак-квак», французи — як «кан-кан», данійці — як «рап-рап». А собаче дзявкотіння англійці сприймають як «бау-вау», французи — як «ау-ау», німці — як «вау-вау», шведи — «вув-вув», японці — «ван-ван», а українці — «гав-гав».

► Доповніть цей перелік власними прикладами.

► Порівняйте, як кличуть тварин у різних народах.

11. Творче моделювання. Складіть речення з використанням поданих висловів. Поясніть, на що вказують ці вислови. Чи часто ви вживаєте їх та за яких обставин?

На все добре! Бувай! Бувайте здорові! Привіт! Салют! Добрий день! Щасливо! Будь ласка!

12. Уявіть ситуацію, що ви вперше зустрілися зі своїм однокласником. Складіть діалог, використовуючи національні етикетні вигуки. Розіграйте складений діалог. Оцініть поведінку співрозмовника, вкажіть недоліки та шляхи їх подолання.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► За опорними словами напишіть твір-опис «Травнева гроза», використовуючи в тексті вигуки і звуконаслідувальні слова для передачі різних почуттів, звуків.

Вітер — шалений, навісний, колючий, гострий, рвучкий, свавільний, скажений. Він ... бунтує в кронах, скавчить, як поранений пес, свистить, стогне, шаленіє, як злочинець, жбурляє дощем.

Небо — потемніле, чорне, похмуре, захмарене, прозоре, чисте, голубе.

Блискавка — сліпуча, яскрава, вогняна, страшна.

Грім — перший, молодий, гучний, розкотистий, несподіваний.

Хмари — чорні, густі, важкі, грізні, свинцеві.