Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік
ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД
УРОК 45. АНТОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПОНЯТТЯМ АНТОНІМІЇ (АНТИТЕЗА, ОКСИМОРОН)
Мета: поглибити знання про антонімію в українській мові, подати відомості про стилістичні функції антонімів; розвивати вміння добирати до слова антоніми, визначати їх види та доцільно використовувати в мовленні; виховувати любов до рідного слова.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Антонімія різних частин мови», таблиця «види антонімів», «Словник антонімів».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
► Пригадайте, які слова називаються антонімами. Прочитайте текст. Замініть виділені слова антонімами. Що змінилося?
Десь далеко, за темною смугою, обізвався грім. Легко й радісно зітхнули в густому парку столітні дуби. Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хатці. Потемніло (С. Васильченко).
► Заповніть таблицю «Антиномія різних частин мови» (по 5 прикладів).
Частина мови |
Антоніми |
Іменники |
|
Прикметники |
|
Дієслова |
|
Прислівники |
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Прочитайте. Випишіть антоніми. Поміркуйте, яке загальне значення об'єднує кожну пару антонімів (якість, кількість, простір, час чи дія).
1. За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів (А. Давидов). 2. її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі (І. Нечуй-Левицький). 3. То ліворуч, то праворуч із заметів несподівано постають привиди (Л. Михайловський). 4. Він ненавидів, бо умів любити (М. Рильський). 5. Усякі люди трапляються на містку: і щедрі, і скупі, і веселі, і сумні, і мовчазні, і говіркі (М. Стельмах).
2. Розгляньте таблицю «Види антонімів». Розкажіть про їх класифікацію.
Види антонімів |
Характеристика |
Приклад |
Градуальні |
Означають два різко протилежні видові поняття в межах родового. Між ними може бути проміжний елемент (молодий — (середніх літ, літній) — старий) |
Холод — тепло, всі — ніхто, близький — далекий |
Комплементарні |
Позначають два взаємодоповнювальні поняття. За характером є граничними (не мають проміжного елементу). Заперечення одного з них дає значення іншого |
Чоловік — жінка, брат — сестра, живий — мертвий, істинний — хибний |
Векторні |
Позначають дві протилежно спрямовані дії, явища, ознаки, напрями |
Туди — звідти, одружуватися — розлучатися, вперед — назад, відчиняти — зачиняти |
Контрадикторні |
Один із членів утворюється за допомогою префікса «не» і не має точної визначеності |
Дорогий — недорогий, старий — нестарий |
3. Прочитайте прислів'я. Знайдіть антоніми, визначте, якою частиною мови вони є. З'ясуйте їх тип та види протиставлення.
1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 2. Маленька праця краща за велике безділля. 3. Що ранком не зробиш, то вечором не доженеш. 4. Вчення — світ, а невчення — тьма. 5. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 6. Правда та кривда — як вогонь та вода (З народної творчості).
4. З'ясуйте, на що вказують антоніми (якість, кількість, простір, час, дію). Визначте види антонімів. Укажіть однокореневі та різнокореневі антоніми.
Чорний — білий, небо — земля, широкий — вузький, купувати — продавати, гарний — негарний, недооцінювати — переоцінювати, початок — кінець, повний — неповний, щастя — нещастя, сумний — веселий, вверх — вниз, півень — курка, високий — низький, будувати — руйнувати, щедрий — скупий, винний — невинний.
5. Прочитайте текст. Визначте особливості антитези та оксиморону. З'ясуйте, у чому полягає відмінність між цими фігурами.
Антитеза (від гр. antithesis — «протиставлення», «суперечність») — риторична фігура, що полягає в зумисне підкресленому зіставленні двох протилежних, але пов’язаних між собою понять, явищ, речей, ідей та образів для підсилення вражень, для більшої переконливості.
Антитеза може використовуватися у порівняннях, підсилюючи ефект несподіваності.
В основі риторичної фігури антитези — філософське розуміння світу як єдності протилежностей.
Оксюморон (від гр. oxymoron — «дотепно-безглузде») — це риторична фігура, яка є сполученням двох непоєднувальних понять, що мали б виключати одне одне. В такий спосіб виникає ефект несподіваності і від того свіжість образу. При подальшому вдумуванні в такі сполуки можна помітити, що в цьому поєднанні дві його частини є двома ознаками одного явища. Як правило, оксюморон — це атрибутивне словосполучення іменника з прикметником (сумна радість, солодкий біль, гірке щастя, куці заробітки), проте можливими є й іменникові та іменниково-дієслівні сполучення (За Л. Мацько).
6. Знайдіть у поданих реченнях оксиморони та антитези, поясніть їх стилістичні функції.
1. Єпископ: «Тягар мій легкий. Ярмо солодке» (Леся Українка). 2. Звідтіль ми пішли, звідтіль, Де тісно — самому, а двом — просторо, Навшпиньках за нами, навшпиньках Йшло на озирці щасливе горе (І. Драч). 3. І вільні, бач, і кріпаки (Панас Мирний). 4. Звалилася тиша на мене, як грім з ясного неба (І. Калинець). 5. Упаде на нас кара, страшніша від божого суду, і на рідній землі запанує навік чужина (П. Гірник). 6. Такий близький ти, краю мій, і безнадійно так далекий (В. Стус). 7. Мало лишилося в серці святої любові, Мало чеснот у свавільній своїй чужині (П. Гірник). 8. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилося несказанним (Л. Костенко).
7. Пригадайте назви художніх і публіцистичних творів, кінофільмів, що побудовані на антонімії та у яких влучно використано оксиморон.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► З творів художньої літератури випишіть 5 речень з парами антонімів. Укажіть вид та тип протиставлення.
Законспектуйте статтю І. Вихованця «На тому боці...» за книгою Вихованець І. Р. Таїна слова/І. Р. Вихованець.— К.: Рад. школа, 1990.— С. 135-141.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.