Розробки уроків - Математика 4 клас II семестр за підручником М. В. Богдановича - 2018
МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ БАГАTOЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ НА ОДНОЦИФРОВЕ ЧИСЛО
УРОК 89. ЗНАХОДЖЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ВИРАЗІВ НА ВСІ АРИФМЕТИЧНІ ДІЇ. ЗАДАЧІ НА ЗУСТРІЧНИЙ РУХ
Мета:
✵ формування предметних компетентностей: вправляти учнів у розв'язуванні задач на зустрічний рух; вдосконалювати обчислювальні навички; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне;
✵ формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу та діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес;
комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;
соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;
інформаційної: розширити знання учнів про чарівність краєвидів та дивовижність куточків України (7 природних чудес Слобожанщини —ландшафтний парк «Велико-бурлуцький степ»);
громадянської: привернути увагу учнів до проблем охорони навколишнього середовища та сприяти його збереженню.
Тип уроку: комбінований.
Основні терміни і поняття: сумісні дії, зустрічний рух.
Міжпредметні зв'язки: українська мова, природознавство, літературне читання, мистецтво.
Обладнання: обчислювальні таблиці; картки для самостійної роботи; картки контролю; мультимедійне обладнання.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організація класу
Звучить музика-релакс.
СТЕП
Степ весною — наче килим,
сонце кидає нитки,
вишиває візерунки,
то розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
з кожним днем пишніш стає,
то обсиплеться росою,
то враз пахощі поллє.
Степ у літі — наче море,
розіслався навкруги,
хто його обійме зором,
хто угледить береги?!
Ось подув південний вітер,
захиталось море трав.
Справді, гляньте: степ широкий
буйним сизим морем став!
Мов пустеля неоглядна,
степ пожовклий восени.
Мов пісок, рудіють трави,
не шумлять уже вони.
Не почуєте вже співу
голосних дзвінких пташок,
не побачите ніде вже
ні розводів, ні квіток.
Степ зимою — мов перина,
біла, рівна і м’яка.
Спить на ній зима холодна —
баба люта і лиха.
Мертвий сон старої баби
злі морози стережуть,
доки їх вітри південні
у яри не заметуть.
Олександр Олесь
2. Мотивація навчальної діяльності
— Прочитайте, як поет описує степ у різні пори року.
— Знайдіть порівняння.
— Чому степ виглядає по-різному: наче килим, море, пустеля, перина?
— Попрацюйте разом!
✵ Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?
✵ Які образні вислови виявились для вас новими, несподіваними?
— Чи знаємо ми все про степ?
— Які степи знаєте? А на Харківщині?
— Які у вас припущення?
— Чудеса природи нас чекають...
— Ми продовжуємо подорож Слобожанщиною...
— Назву степу дізнаємось після математичної розминки.
3. Актуалізація опорних знань
1) Математична розминка (з використанням прийому «Мозковий штурм»).
а) Усна лічба.
— Обчисліть «ланцюжок». Полічіть десятками від 10 до 1000.
330 |
340 |
350 |
360 |
370 |
380 |
390 |
640 |
650 |
660 |
320 |
210 |
200 |
190 |
180 |
170 |
400 |
630 |
680 |
670 |
310 |
220 |
230 |
240 |
250 |
160 |
410 |
620 |
690 |
700 |
300 |
290 |
280 |
270 |
260 |
150 |
420 |
610 |
720 |
710 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
140 |
430 |
600 |
730 |
740 |
960 |
950 |
80 |
70 |
60 |
130 |
440 |
590 |
760 |
750 |
970 |
940 |
90 |
100 |
110 |
120 |
450 |
580 |
770 |
780 |
980 |
930 |
500 |
490 |
480 |
470 |
460 |
570 |
800 |
790 |
990 |
920 |
510 |
520 |
530 |
540 |
550 |
560 |
810 |
820 |
1000 |
910 |
900 |
890 |
880 |
870 |
860 |
850 |
840 |
830 |
б) Заповніть таблиці.
Помножити |
2 |
5 |
10 |
30 |
50 |
200 |
|||||
300 |
Відповіді: 400; 1000; 2000; 6000; 10 000; 600; 1500; 3000; 9000; 15 000.
в) Каліграфічна хвилинка.
— Випишіть чотирицифрові числа із попереднього завдання.
1000; 2000; 6000; 1500; 3000; 9000.
Варіант 1
Записати числа в порядку зростання, збільшуючи на 1500.
2500; 3000; 3500; 4500; 7500; 10 500.
Варіант 2
Записати числа в порядку спадання, збільшуючи на 1500.
10 500; 7500; 4500; 3500; 3000; 2500.
г) Порівняння іменованих чисел.

2) Інформаційна хвилинка. Робота зі словником (або інформація з Інтернету: матеріал з Вікіпедїї — вільної енциклопедії).
Регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ» був створений 2000 року на межі степової та лісостепової зони біля сіл Катеринівка, Андріївна, Горяне, Плоске, Червона Хвиля, Шипувате. Метою створення цієї природоохоронної території є збереження в природному стані лісостепових ландшафтів та типів місцевостей Східно-Європейської лісостепової провінції, охорона та раціональне використання природних ресурсів Великобурлуцького району, відтворення біологічного різноманіття, наукові дослідження та організація умов для відпочинку населення.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Повідомлення теми та мети уроку (робота в міні-групах з використанням прийому «Навчаючи — вчусь»)
— Поясніть способи розв’язання виразів № 723 (с. 116).
Варіант 1
![]()
Варіант 2
![]()
— Яка тема уроку?
2. Мотивація навчальної діяльності (з використанням методу «Мікрофон»)
— А для чого потрібно вміти здійснювати арифметичні дії за вивченими правилами?
— Де в житті нам знадобляться ці знання?
3. Опрацювання навчального матеріалу
1) Робота за підручником (с. 116-117).
а) Обчислення виразів № 727 (з використанням прийому «Коментування»).

б) Самостійне обчислення прикладів № 728.
— Розгляньте записи та поясніть обчислення — № 728 (1 — усно) (з використанням прийому «Коментування»).
— Виконайте обчислення № 728 (2) (з використанням прийому «Взаємопервірка»).
16 000 : 2 = 8000
4800 : 3 = 1600
150 000 : 5 = 30 000
90 000 : 6 = 15 000
в) Самостійна робота над задачею № 724 (робота в міні-групах з використанням прийому «Навчаючи — вчусь»).
— Які компоненти відомі?
Розв’язання:
1) 7 ∙ 3 = 21 (км) — плив перший човен;
2) 8 ∙ 3 = 24 (км) — плив другий човен;
3) 21 + 24 = 45 (км) — відстань.
Відповідь: 45 км — відстань між протилежними берегами озера. Коментування дітей (корекція вчителя).
2) Фізкультхвилинка.
3) Практична робота з геометричним матеріалом — № 729 (з використанням прийому «Коло ідей»).
Розв’язання:
1) 2 ∙ (5 ∙ 3) = 30 (см2) — площа двох прямокутників з розмірами 3 см і 5 см;
2) 2 ∙ (2 ∙ 5) = 20 (см2) — площа двох прямокутників з розмірами 2 см і 5 см;
3) 2 ∙ (2 ∙ 3) = 12 (см2) — площа двох прямокутників з розмірами 2 см і 3 см;
4) 30 + 20 + 12 = 62 (см2) — площа розгортки.
Відповідь: 62 см2 площа поверхні розгортки прямокутного паралелепіпеда.
4) Робота в «Ггографічно-літературній» студії.
а) Гра «Моментальне фото».
Запам'ятай та перекажи (робота в парах)
У мальовничому куточку Слобожанщини у 80 км від Харкова розташований ландшафтний парк «Великобурлуцький степ». Парк створений у 2000 році на площі 2000 гектарів, щоб зберегти рідкісні та зникаючі види тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, Червоного списку Харківської області та Європейського Червоного списку. Тут можна побачити степових бабаків.
Раніше популяція бабаків в Україні була разів у 10 більше, ніж зараз.
У цьому мальовничому місці можна зустріти птахів незвичайного забарвлення — золотавих щурок. Ви не повірите своїм очам! Ні, це не папуги і не колібрі. Так, вони дійсно живуть у Харківській області!
б) Гімнастика для очей «Неповторність Великобурлуцького степу».
Поетапне малювання олівцем бабака

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Домашнє завдання
С. 118, № 730; 731.
2. Рефлексія (з використанням методу «Мікрофон»)
✵ Яке завдання вас найбільше зацікавило? Чому?
✵ Де можна використати отримані на уроці знання?
✵ Передайте зміст своєї діяльності на уроці за допомогою трьох дієслів.
✵ Передайте свій емоційний стан після уроку за допомогою трьох прикметників.
✵ Чи мали вплив інші люди на досягнення успіху на уроці? Кому ви хочете подякувати?
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.