Розробки уроків - Математика 4 клас I семестр за підручником М. В. Богдановича - 2018
АРИФМЕТИЧНІ ДІЇ З БАГАТОЦИФРОВИМИ ЧИСЛАМИ. ПИСЬМОВЕ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ БАГАТОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ
УРОК 58. ПРОСТІ ТА СКЛАДЕНІ ЗАДАЧІ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ШВИДКІСТЮ, ЧАСОМ І ШЛЯХОМ ПРИ РІВНОМІРНОМУ ПРЯМОЛІНІЙНОМУ РУСІ. ДІЇ З ІМЕНОВАНИМИ ЧИСЛАМИ
Мета:
✵ формування предметних компетентностей: ознайомити учнів зі способом визначення часу за відомими швидкістю і відстанню; вдосконалювати вміння додавати і віднімати іменовані числа; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне;
✵ формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу та діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес;
комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;
соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;
інформаційної: розширити знання учнів про винаходи людства.
Тип уроку: комбінований.
Основні терміни і поняття: величини, іменовані числа.
Міжпредметні зв'язки: українська мова, літературне читання, «Я у світі».
Обладнання: обчислювальні таблиці; картки для самостійної роботи; картки контролю; мультимедійне обладнання.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організація класу
2. Актуалізація опорних знань
1) Інформаційна хвилинка (фронтально з використанням прийому «Мозковий штурм»).
а) Гра «Калейдоскоп ілюстрацій».
— Що спільного в цих ілюстраціях? (На малюнках зображено гвинт кріпильний; повітряний гвинт, пропелер; турбіну — лопатковий двигун.)
б) Повідомлення учнів.
Гвинт — деталь циліндричної, рідше конічної, форми з гвинтовою поверхнею або деталлю з гвинтовими лопатями.
Гвинт призначений для утворення нарізевого з’єднання або фіксації. Шуруп — це різновид гвинта, який має конічне звуження на кінці і створює нарізи при вкручуванні.
2) Усні обчислення (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).
а) Математичний ланцюжок.
— Знайдіть закономірності та допишіть числа.
1; 2; 5; 6; 9; 10; 13;...
1; 90; 2; 89; 4; 85; 6;...
9; 11; 15; 21; 29;...
б) Виконайте віднімання (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).
Гра «Хто швидше?»
Хід гри
Грають по одному учню від команди (клас об’єднано у три команди). Виграє команда, яка швидше впорається із завданням, не припускаючись помилок.
3) Каліграфічна хвилинка (з використанням прийому «Мозковий штурм»).
Діти виписують каліграфічно відповіді своєї команди.
1-ша команда. 122; 343; 444; 533; 303; 130; 414; 212; 521.
2-га команда. 216; 126; 114; 228; 315; 212; 257; 309; 429
3-тя команда. 188; 482; 63; 54; 174; 265; 124; 294; 32.
4) Робота за картками індивідуального контролю.
1. Обчисліть приклади.
2. Порівняйте.
50 м 60 см [ ] 50 м 06 см
20 м 07 см [ ] 20 м 7 дм
3. Додаткове завдання.
За 15 хвилин Оленка ліпить 25 вареників. Скільки вареників зліпить дівчинка за півтори години?
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Повідомлення теми та мети уроку (з використанням прийому «Мозковий штурм»)
— Поясніть розв’язання задачі.
Рухомий об’єкт |
Швидкість |
Час |
Відстань |
Нулик |
7 см/хв |
? |
28 см |
Сімка |
4 см/хв |
? |
28 см |
— Яка тема уроку?
2. Мотивація навчальної діяльності (з використанням ділової гри «За і проти»)
— Чи потрібно вміти визначати час за відомими швидкістю і відстанню? (Відповіді учнів.)
3. Опрацювання навчального матеріалу
1) Пояснення (вчителем або сильними учнями).
Задача
Турист пройшов 20 км зі швидкістю 5 км/год. Скільки часу перебував у дорозі турист?
— За одну годину турист проходив 5 км. Скільки разів число 5 міститься в числі 20?
20 км : 5 км/год = 4 год
Висновок: щоб визначити час, потрібно відстань розділити на швидкість.
2) Гра «Моментальне фото» (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).
— Переглянути формули, запам’ятати, відтворити з пам’яті.
Відстань — S
Час — t
Швидкість — v
Для того, щоб знайти час, треба відстань поділити на швидкість: t = S : v.
3) Робота за підручником (с. 82-83).
а) Самостійне розв’язування задачі № 511 (робота в міні-групах з використанням прийому «Навчаючи — вчусь»).
✵ Аналіз умови задачі
— Які компоненти відомі?
— Розв’яжіть задачу.
Коментування дітей (корекція вчителя).
— Виконайте ланцюжком, повторюючи правило знаходження часу. (Лижник 26 : 13 = 2 (год)); потяг 240 : 60 = 4 (год); автомобіль 240 : 80 = 3 (год).)
б) Розв’язування задачі № 512 (з використанням прийому «Я — вчитель»).
✵ Аналіз умови задачі
— Які компоненти відомі?
Рухомий об’єкт |
Швидкість |
Час |
Відстань |
Асфальтованою дорогою |
70 км/год |
? |
210 км |
Ґрунтовою дорогою |
45 км/год |
? |
90 км |
1) 210 : 70 = 3 (год) — рухався автомобіль асфальтованою дорогою;
2) 90 : 45 = 2 (год) — рухався автомобіль ґрунтовою дорогою;
3) 3 + 2 = 5 (год)
210 : 70 + 90 : 45 = 5 (год)
Відповідь: автомобіль проїхав усю відстань за 5 годин.
в) Колективне розв’язування задачі № 513.
✵ Аналіз умови задачі
— Які компоненти відомі?
Колективно розглядаються різні випадки руху човнів (за течією і проти течії).
17 250 + 15 000 + 19 885 = 52 км 135 м
19 885 + (17 250 - 15 000) = 22 км 135 м
г) Самостійне розв’язування задачі № 514.
✵ Аналіз умови задачі
— Які компоненти відомі?
Рухомий об’єкт |
Швидкість |
Час |
Відстань |
Човен |
100 м/хв |
? |
1 км |
Плавець |
? |
? |
400 м |
1) 1000 : 100 = 10 (хв) — час руху;
2) 400 : 10 = 40 (м/хв).
Відповідь: швидкість, з якою рухався плавець, дорівнює 40 м/хв.
ґ) Обчислення прикладів з іменованими числами № 516 (з використанням прийому «Коментування»).
4) Фізкультхвилинка.
5) Робота в «Мультиплікаційній» студії.
— А тепер — мультфільм повчальний! Для малят усіх — навчальний!
Назва серії |
Короткий опис |
Посилання на YouTube |
Гвинтики |
Дім Дімич вирішує написати твір про фіксиків, постійно запитуючи, хто вони такі і що роблять, але потім відмовляється і вирішує написати твір про кого-небудь іншого |
https://www.youtube.com/watch?v=zSQi.JrgwpCo&t=2s |
Інформаційна хвилинка (фронтально з використанням прийому «Мозковий штурм»)
Гвинтовий механізм був відомий ще у Стародавній Греції (як Архімедів гвинт). Пізніше його описав грецький математик Архіт Тарентський. У І столітті до н. е. дерев’яні гвинтові передачі вже широко застосовувалися у країнах Середземномор’я, у складі олійних і винних пресів. У Європі XV століття металеві гвинти як кріпильні вироби були дуже рідкісними, якщо взагалі були відомі.
Широке поширення металевих гвинтів почалося після появи в 1760-1770 роках машин для їх масового потокового виготовлення.
Хвилинка питань
— Яка історія розвитку гвинтика?
— Чи треба берегти таємниці?
— Чого вас навчила ця серія?
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Домашнє завдання
С. 83, № 518; 519.
2. Рефлексія
✵ Яке завдання викликало у вас найбільшу зацікавленість? Чому?
✵ Як визначити час за відомими швидкістю і відстанню?
✵ Що слід пам’ятати при додаванні і відніманні іменованих чисел?
✵ Де можна використати ці знання?
✵ Чим зацікавила вас інформація про гвинтики?