Математика 4 клас - Розробки уроків - за підручником С.О. Скворцова - 2015 рік

Розділ ІІ

Урок №30 ( с. 62 — 63)

Мета: формувати навички письмового ділення на двоцифрове число

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу

Дидактичні задачі. Вдосконалювати навички усних обчислень (№9; РЗ ч. 1 с. 30, №1) . Актуалізувати прийом письмового ділення на двоцифрове число у випадку, коли значення частки записується однією цифрою; раціональний спосіб добору значення частки ( №1). Актуалізувати прийом письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове у випадках, коли значення частки містить три та дві цифри; спосіб визначення найвищого розряду та кількості цифр у частці ( №2). Формувати вміння зіставляти випадки письмового ділення на двоцифрове число, коли частка записується однією цифрою та коли частка записується двома цифрами; переносити раціональний спосіб добору частки на знаходження цифри десятків та цифри одиниць значення частки ( №3). Ознайомити з виконанням письмового ділення на двоцифрове число у випадку, коли значення частки записується двома цифрами у матеріалізованій формі (РЗ ч. 1 с. 30, №2); у формі мовлення вголос (РЗ ч. 1 с. 30, №3; №4). Розвивати вміння досліджувати задачі шляхом зіставлення задач на спільну роботу та на подвійне зведення до одиниці, що мають схожий сюжет; вплив відмінностей у математичній структурі задач на план розв’язування ( № 5). Формувати уміння розв’язувати складені задачі, що містять знаходження частини від невідомого числа ( №6). Формувати навички письмового множення на двоцифрове число ( №7).

Розвивальна задача: розвивати логічне мислення учнів (№8).

Очікувані результати:

Учень (учениця):

Розуміє суть прийому письмового ділення на двоцифрове число, у випадку коли значення частки записується двома цифрами. Застосовує прийом письмового ділення на двоцифрове число, у випадку коли значення частки записується однією цифрою; Розуміє суть раціонального способу добору пробних цифр частки. застосовує алгоритм письмового множення на двоцифрове число; розпізнає задачу на подвійне зведення до одиниці та на спільну роботу за її істотними ознаками (без уживання назви типу задачі), застосовує відповідний спосіб її розв’язування.