ЛЮДИНА І СВІТ. 11 клас.
РОЗРОБКИ УРОКІВ

Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ


Урок 46. Політична демократія


Мета: сформувати поняття «політика», «політична демократія»; розкрити зміст політичної демократії у країнах світу і в Україні; виховувати самостійність; розвивати вміння захищати проекти.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Форма проведення: захист електронних проектів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент


ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Розбудова незалежної України потребує від учнів розуміння таких понять, як демократія, політика, політична демократія.

Запитання учням:

1. Що таке політика?

2. Назвати основні напрями внутрішньої політики держави.

3. назвати основні напрями зовнішньої політики держави.

4. Що таке демократія?

5. Назвати ознаки демократичного суспільства.

— Отже, політична демократія — це влада народу за умов виборів президента, депутатів всіх рівнів, під час розв’язання нагальних проблем суспільства.

Механізми політичної демократії:

1. Вибори президента і депутатів всіх рівнів.

2. Проведення референдумів та інших опитувань населення.


ІІІ. Захист електронних проектів

Теми

1. «Розвиток політичної демократії в країнах Європи».

2. « Розвиток політичної демократії в Україні».

3. «Механізми захисту політичних демократичних традицій в Україні».

4. «Вибори президента України в 2004 р.».

5. «Чергові та позачергові вибори депутатів 2002, 2006, 2007 рр.».

Учні захищають електронні проекти та відповідають на запитання.


IV. Підсумок уроку


V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про традиції українського народу.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.