ЛЮДИНА І СВІТ. 11 клас.
РОЗРОБКИ УРОКІВ
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ДО КУРСУ «ЛЮДИНА І СВІТ».
11 клас (68 год.)
№ уроку |
Тема уроку |
Зміст уроку |
Основні поняття |
|
1 |
Вступ до курсу «Людина і світ» |
Гуманізація і демократизація освіти. Методологічна основа курсу. Зміст і методи вивчення курсу |
Світоглядний вибір, світогляд, життєва позиція, гуманізація |
|
Розділ І. Феномен людського життя (6 год.) |
||||
2 |
Феномен людини та основні тлумачення її походження |
Основні тлумачення походження людини у міфологічному світогляді. Релігійне пояснення. Космічна та еволюційні гіпотези. Філософське розуміння цього питання |
Людина, феномен людини, тотемізм, божественне творіння, еволюція |
|
3 |
Роль природно-історичного середовища у формуванні та розвитку людини. Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя |
Поняття середовища. Вплив природного середовища на людину. Вплив спадковості на походження та життя людини. Природне начало в людині. Соціальна сутність людини. Духовність людини. Єдність біологічного, психологічного, соціального в людині |
Природне, історичне середовище, спадковість, мінливість, задатки, здібності, душа, індивід, особистість, соціалізація |
|
4 |
Сутність людини та сенс людського життя |
Поняття сутності людини. Міфологічний, релігійний, філософський, науковий вимір сутності людського життя. Сенс людського життя як питання про призначення людини |
Соціоцентризм, сутність, сенс життя, мета життя, життєва позиція, спосіб життя |
|
5 |
Ціннісні виміри людського життя. Смерть і безсмертя |
Поняття і структура цінності. Людина як найвища цінність. Смерть та безсмертя в різних концепціях. Чи можливе життя після смерті? |
Цінність, потреба, орієнтація, смерть, безсмертя |
|
6 |
Поняття творчості, свободи, відповідальності. Повнота життя та щастя |
Феноменальність і сутність творчості. Творчість — соціальний феномен. Різновиди творчої діяльності. Творчість та волюнтаризм та фаталізм. Рівень життя та наповненість життя. Міфологічне, релігійне. Наукове, філософське бачення щастя. Щастя як найвищий рівень наповненості життя |
Творчість, свобода, свобода волі, діяльність, практика, відповідальність, доля. Волюнтаризм, фаталізм, обов'язок, повнота життя, рівень життя. Щастя, нещастя, радість |
|
7 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ ІІ. Світ та особливості його існування (6 год.) |
||||
8-9 |
Поняття «світ». Людина і Космос. Всесвіт і Земля |
Історичний розвиток уявлень про світ. Багатоманітність поняття про світ. Проблема впорядкованості світу. Космос як прояв світу. Світ як Всесвіт. Особливість Землі як частини світу |
Світ, об'єктивна реальність, Бог, світ речей, світ понять, внутрішній світ, Космос, космос душі, Земля, Всесвіт, макрокосм, мікрокосм, світ Біблії, Сонячна система, Галактика, зовнішній світ |
|
10 |
Поняття матеріального та ідеального |
Проблема визначення матеріального та ідеального. Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Поняття матерії у філософії. Взаємодія матеріального та ідеального |
Ідея, матерія, субстанція, апейрон, атом, ідеальне, матеріальне, первинність, вторинність |
|
11-12 |
Рух, простір, час. Проблема єдності світу |
Способи і форми існування матерії та світу. Форми руху. Основні властивості простору і часу, їх єдність. Єдність світу як найважливіше питання самовизначення людського існування. Історичний розвиток проблеми єдності світу. Матеріальність та ідеальність світу. Особливе місце людини у світі |
Рух, спокій, простір, час, прогрес, регрес, розвиток. Цілісність, єдність, відмінність, тотожність, дуалізм, еволюція |
|
13 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ ІІІ. Духовне життя і духовність людини (7 год.) |
||||
14 |
Співвідношення духовного і тілесного. Поняття «дух», «духовність», «душа» |
Взаємозв'язок духу, душі, духовності. Співвідношення духовного і тілесного. Уявлення про дух, душу, духовність у світоглядній історії. Духовне і тілесне в людині |
Дух, душа, духовність, тіло, духовне, тілесне, бездуховність, духовна діяльність, тілесна діяльність |
|
15 |
Почуття, інтелект, воля. Ідеали в житті людини |
Що таке почуття? Етапи розвитку почуттів. Психічні стани людини. Поняття інтелекту й волі. Властивості та різновиди ідеалів |
Відчуття, чуттєва діяльність, почуття, інтелект, воля, ідеал, соціальний ідеал, етичний ідеал, естетичний ідеал, етика |
|
16 |
Честь, совість, гідність людини. Інтелігентність і порядність |
Поняття честі, гідності, совісті в різні історичні часи. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності |
Гідність, честь, совість, порядність, непорядність, інтелігентність, моральність |
|
17 |
Правда, хиба, істина |
Істина, правда, хиба як поняття , які визначають взаємозв'язки між людськими уявленнями і дійсністю. Хиба як прояв духовності. Види й ознаки прихильності |
Істина, правда, хиба, прихильність |
|
18 |
Віра, надія, любов як духовні виміри людини |
Міфологічний, релігійний, науковий, філософський вимір віри. Надія і любов як вияв духовності. Єдність віри, надії, любові |
Віра, вірування, сподівання, надія, любов, необхідність, ненависть, байдужість, кохання |
|
19 |
Прекрасне й потворне. Добро й зло |
Уявлення про прекрасне й потворне у світоглядній історії. Прекрасне та естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Взаємозв'язок добра і зла в житті людини і суспільства. Добро і зло як вінець духовності |
Естетичне, прекрасне, потворне, насолода, відраза, естетика, добро, зло, благо, шкода, аморальність |
|
20 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ ІV. Свідомість і пізнання (8 год.) |
||||
21 |
Розуміння свідомості |
Сутність і походження свідомості. Основні ознаки свідомості. Основні функції свідомості |
Свідомість, подразливість, чутливість, активність, відображення, рефлексія, самосвідомість |
|
22-23 |
Структура свідомості. Суспільний характер свідомості |
Багатовимірність структури свідомості. Структура індивідуальної та суспільної свідомості. Буденна й теоретична свідомість. Свідоме й несвідоме. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості |
Емоції, мислення, пам'ять, воля, надсвідомість, підсвідомість, несвідоме, усвідомлення, інтуїція. Суспільне життя, суспільна свідомість, ідеологія, суспільна психологія, політична свідомість, правова свідомість, естетична свідомість, етична свідомість, екологічна свідомість |
|
24 |
Свідомість і праця. Спілкування і мова |
Фізична і розумова праця. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості |
Праця, спілкування, мова, природна і штучна мова |
|
25 |
Пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання |
Пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Поняття пізнання і знання. Принципи пізнання. Основні види пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання, характер їх взаємодії |
Гносеологія, пізнання, форма пізнання, рівень пізнання. Знання, уява, відчуття, сприйняття, міра. Можливості, поняття, судження, умовивід, суб'єкт, об'єкт, практика |
|
26 |
Істина та її критерії |
Об'єктивність істини. Уявлення про істину у світоглядній історії. Основні ознаки істини. Критерії істини. Практика як основа, мета пізнання та критерій істини |
Істина, об'єктивність, суб'єктивність, конкретність, абсолютність, відносність, догматизм, релятивізм, помилка, критерій, герменевтика |
|
27 |
Розуміння методу пізнання та закону |
Класифікація методів пізнання. Методи теоретичного пізнання. Філософські методи пізнання. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики й анти-діалектики |
Метод, діалектика, метафізика, софістика, еклектика, аналіз, синтез, індукція, дедукція, закон, закономірність, принцип |
|
28 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ V. Людина і природа (7 год.) |
||||
29 |
Сутність природи |
Що таке природа? Природа як довкілля. Природне і штучне середовище. Природа і духовне життя |
Природа, культура, довкілля, географічне середовище, природне й штучне середовище, біомаса, техномаса |
|
30 |
Історичний розвиток уявлень про природу |
Міфологічні погляди на природу. Релігійні тлумачення природи. Наука і природа. Філософське тлумачення природи |
Божественне творіння, мікрокосм, пристосування |
|
31 |
Розуміння біосфери і ноосфери |
Еволюція біосфери. Основні компоненти структури біосфери. Особливості біосфери за В. Вернадським. Сутність ноосфери |
Біосфера, ноосфера, біомаса, антропосфера, глобальна етика |
|
32 |
Природа як сукупність об'єктивних умов існування людства |
Ідея визначальної ролі природних умов у житті суспільства. Що таке географічний детермінізм? Роль природи в розвитку соціальної сфери суспільства. Характерні ознаки впливу суспільства на природу |
Географічний детермінізм, географічне середовище, еволюція, об'єкт, суб'єкт, неолітична революція, промислова революція, науково-технічна революція |
|
33 |
Природа як об'єкт знання і пізнання |
Знання і конструктивний характер природи. Новітні технології освоєння природи як результат пізнання |
Знання, пізнання, конструктивність, деструктивність, технологія, результат, біотехнологія, біоніка |
|
34 |
Виживання людства і людини — нагальна проблема сучасності |
Поняття виживання. Глобальні проблеми сучасності. Передумови подолання глобальних кризових явищ. «Тактичні» ідеї збереження природи і виживання людства |
Виживання. Глобальні проблеми, явище, криза, стратегія, інформаційна революція, тактика, урбанізація, деурбанізація |
|
35 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ VІ. Суспільне життя людини (8 год.) |
||||
36 |
Суспільство як самоорганізована система |
Особливості формування поняття «суспільство». Сучасні визначення суспільства. Історичний розвиток уявлень про суспільство. Соціум як особливий прояв суспільства |
Суспільство, суспільне, соціум, самоорганізованість, соціальне, соціальний характер, діяльність, самодостатність |
|
37 |
Соціальна структура суспільства |
Поняття соціальної структури. Елементи соціальної структури. Класи як особлива соціальна група. Види великих соціальних груп |
Соціальна структура, соціальна спільність, соціальні відносини, соціальна група, особистість, колектив, сім'я, клас, каста, верства |
|
38 |
Сім'я в соціальній структурі суспільства |
Сім'я як мала соціальна група. Історичність сім'ї. Історичні форми сім'ї. Історичні форми шлюбу. Суспільні функції сім'ї. Сучасна сім'я: проблеми формування і розвитку |
Сім'я, шлюб, кровна спорідненість, обов'язок |
|
39 |
Поняття етносу |
Що таке етнос? Ознаки етносу. Поняття «рід», «плем'я», «народність», «нація». Сучасне тлумачення поняття «нація» |
Етнос, рід, плем'я, народність, нація, національна ідея |
|
40 |
Роль ментальності в житті суспільства |
Що таке ментальність? Особливості української ментальності |
Менталітет, ментальність, національна ментальність, архетип |
|
41 |
Особливості історичного розвитку українського етносу та нації |
Виникнення українського етносу. Основні теорії формування й розвитку української нації. Основні етапи етноісторичного розвитку України. Формування й розвиток української нації |
Предки, пращури, скіфи, сармати, етносоціальність, праслов'яни, самобутність |
|
42 |
Процес і періодизація суспільного розвитку |
Поняття суспільного прогресу. Критерії суспільного прогресу. Ідея заперечення суспільного прогресу. Формаційна і цивілізаційна концепція суспільного прогресу |
Прогрес, регрес, період, епоха, ера, періодизація, суспільно-економічна формація, локальна цивілізація |
|
43 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ VІІ. Політичні засади людського існування (8 год.) |
||||
44 |
Поняття політики. Політика і влада |
Походження поняття «політика». Політика як явище суспільного життя. Рівні здійснення влади. Основні структурні елементи. Функція політики в житті суспільства. Поняття влади. Визначальні ознаки політичної влади. Структура політичної влади |
Влада, політична влада, поліс, політика, політичність, аполітичність, локальність, регіональність, політичне панування, авторитет, суверенітет, моноцентричність, авторитарність, насильство |
|
45 |
Політична система |
Поняття «політична система». Структура політичної системи. Закономірності розвитку політичної системи. Функції політичної системи у житті суспільства. Що таке політичний режим? Ознаки тоталітарного, авторитарного, демократичного режимів |
Система, політична система, держава, політичний режим, політична влада, демократія, тоталітаризм |
|
46 |
Політична демократія |
Поняття «політична демократія». Демократія як форма устрою. Демократія як форма правління. Демократичний ідеал |
Демос, демократія, держава, форма устрою, форма правління, право, права, свобода, необхідність |
|
47 |
Особливості правової, соціально справедливої держави та громадянського суспільства |
Поняття «держава». Функції держави. Ознаки, які відрізняють державу від інших суспільних інститутів. Що таке громадянське суспільство? Особливості громадянського суспільства. Основні принципи правової держави. Ознаки соціально справедливої держави |
Держава, суспільство, громадянське суспільство, соціальність, справедливість, право, правова держава, добробут, рівність |
|
48 |
Громадські рухи та організації |
Поняття «громадські рухи» та «громадські організації». Феномен політичної партії. Критерії класифікації політичних партій. Політичні партії і влада |
Громадські рухи, громадська організація, громадянське суспільство, політична партія, влада, опозиція, вето, імпічмент, стабільність |
|
49 |
Політика і ідеологія |
Феномен ідеології. Характерні ознаки політичної ідеології. Ідеологізація та деідеологізація |
Політика, еліта, ідеологізація, деідеологізація |
|
50 |
Політична еліта і народ |
Що таке еліта? Визначення політичної еліти в сучасній науці. Структура політичної еліти. Взаємодія політичної еліти і народу |
Еліта, народ, незалежність, справедливість, суверенність, політична еліта |
|
51 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ VІІІ. Людина і культура (8 год.) |
||||
52 |
Поняття «культура» |
Виникнення поняття культура. Підсистеми культури як цілісної системи. Культура — ціннісний вимір самодостатності людини. Особливості масової культури. Функції культури |
Культура, антикультура, надбання, цінність, смак, поведінка, масова культура, соціальна пам'ять |
|
53 |
Матеріальна і духовна культура |
Ознаки матеріальної і духовної культури. Структура матеріальної і духовної культури |
Матеріальна культура, духовна культура, здібності, навички, символи, матеріально-технічна база, ідея, обряди |
|
54 |
Культура і цивілізація |
Основні значення сучасного вживання поняття «цивілізація». Стадії розвитку цивілізації і культури. Підходи до розуміння співвідношення понять «культура» і «цивілізація» |
Цивілізація, цивілізаційність, цивілізованість, локальність, циклічність |
|
55 |
Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі |
Прояви історичності культури. Спадковість і традиції в культурі |
Історичність, спадкоємність, традиції, традиційність, новаторство |
|
56 |
Національне та загальнолюдське в культурі. Багатоманітність та взаємодія культур |
Змістові елементи національної культури. Взаємодія національного та загальнолюдського в культурі |
Національна культура, загальнолюдське, взаємодія, багатоманітність, особливість, характерність |
|
57 |
Культура особистості |
Що визначає культуру особистості? Основні складові культури особистості. Особливості формування культури особистості |
Особистість, співчуття, освіченість, поведінка, дисциплінованість, сумління, національне почуття, національна святиня |
|
58 |
Культура, гуманізм, прогрес |
Характерні ознаки гуманізму. Взаємозв'язок культури, гуманізму, соціального прогресу |
Гуманізм, прогрес, людяне, людське насильство, ненасильство, гармонійність |
|
59 |
Урок узагальнення |
|||
Розділ ІХ. Світогляд як найвища форма самоусвідомлення людини (9 год.) |
||||
60 |
Поняття світогляду |
Проблема визначення поняття світогляду. Типологія структури світогляду. Буденний і теоретичний світогляд. Принципи формування й розвитку світогляду |
Світогляд, світобачення, погляди, переконання, догматизм, скептицизм, монізм, плюралізм, досвід, мудрість |
|
61 |
Мораль як світогляд |
Поняття моралі. Ознаки моралі. Історичність моралі. Ознаки морального ідеалу |
Мораль, моральність, моральний ідеал, моральна норма, конфронтація, співробітництво, моральний вибір |
|
62 |
Мистецтво і світогляд |
Поняття «мистецтво». Види мистецтва. Жанри мистецтва. Світоглядний характер мистецтва |
Вид, жанр, мистецтво, живопис, архітектура, скульптура, фольклор, музика, театр, кіно, телебачення, радіо, дизайн, балет, література |
|
63 |
Історичність світогляду |
Поняття історії. Явище історичності. Взаємозв'язок історичних типів світогляду |
Істрія, минуле, сучасне, історичність |
|
64 |
Міфологія як світогляд |
Міф і міфологія. Історичність міфології. Характерні ознаки міфологічного світогляду |
Міф, міфологія, надприродне, герой, епос, сюжет, міфотворчість |
|
65 |
Загальна характеристика релігійного світогляду |
Поняття «релігія». Характерні ознаки релігійного світогляду. Ранні форми релігії. Світові та національні релігії |
Релігія, релігійність, побожність, благочестя, магія, тотемізм, фетишизм, церква, храм, буддизм, християнство, іслам |
|
66 |
Особливості наукового світогляду |
Характерні ознаки наукового світогляду. Класифікація наук. Життєвий сенс науки |
Наука, теорія, практика, передбачення, прагматизм, доктрина, оригінальність |
|
67 |
Філософія і світогляд |
Особливості філософського світогляду. Історичний шлях філософії. Філософія — теоретична основа світогляду |
Філософія, онтологія, гносеологія, антропологія, філософія історії, філософія політики, філософія права, філософія культури |
|
68 |
Урок узагальнення |
|||