ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 9 КЛАС
РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО
УРОК 23. ПРОМИСЛОВІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Очікувані результати: учень називає галузі, що входять до складу промисловості будівельних матеріалів; пояснює фактори розміщення підприємств галузі, значення галузі для задоволення життєвих потреб людей; характеризує сировинну базу; показує на карті найбільші центри галузі; аналізує сучасні тенденції розвитку, технологічні й економічні перспективи галузі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта «Промисловість будівельних матеріалів», контурні карти, статистичні дані про розвиток галузей промисловість будівельних матеріалів.
Опорні поняття: промисловість будівельних матеріалів, в’яжучі, стінові, покрівельні матеріали.
Географічна номенклатура: великі міста.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація начальної діяльності
На цьому уроці мі розглянемо промисловість будівельних матеріалів. Рівень її розвитку, з одного боку, залежить від загальної економічної ситуації в країні, з іншого — суттєво впливає на її стан. Промисловість будівельних матеріалів тісно пов’язана з іншими галузями господарства, насамперед із будівництвом.
II. Актуалізація знань
— Які види будівельних матеріалів ви знаєте?
— Які з них використовувалися під час зведення будинку, у якому ви живете?
— Де вони могли вироблятися?
— Які матеріали використовуються для ремонту квартири?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Галузева структура, фактори розміщення та сировинна база промисловості будівельних матеріалів
Видобування й первинна обробка мінеральної сировини (нерудні корисні копалини, природний камінь), виробництво різних видів будівельних матеріалів.
Виробництва: у групі в’яжучих матеріалів найбільше значення має виготовлення цементу, вапна та будівельного гіпсу; серед стінових матеріалів — цегли, блоків, збірного залізобетону; серед покрівельних матеріалів — черепиці, руберойду, шиферу.
Розміщення більшості підприємств галузі залежить від двох факторів: сировинного і споживчого.
2. Географія промисловості будівельних матеріалів. перспективи розвитку галузі
На всій території країни здійснюється видобування й первинна обробка мінеральної будівельної сировини (промисловість нерудних матеріалів).
Серед в’яжучих матеріалів найважливіше значення має цемент. Орієнтуючись на сировину, цементні заводі розміщуються в різних
районах з найбільшою концентрацією на сході. У Донбасі, де залягає високоякісна цементна сировини (в основному вапняки), працюють Амвросіївський комбінат, Єнакіївський та Краматорський цементні заводі.
Виготовлення стінових матеріалів тяжіє до споживача — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ.
Виробництво цегли також орієнтується на споживача — великі міста.
Найбільші заводі листового (віконне, армоване, вітринне) скла: Костянтинівський, Лисичанський, Запорізький, Львівський.
IV. Закріплення матеріалу
— Які галузі (виробництва) входять до складу промисловості будівельних матеріалів? Яке значення має галузь для господарства й задоволення життєвих потреб людей? Яку сировину використовують підприємства галузі?
— Використовуючи карту «Промисловість будівельних матеріалів», визначте центри галузі. Позначте й підпишіть їх на контурній карті.
— Доповніть таблицю, указавши виробництва промисловості будівельних матеріалів, орієнтованих переважно на сировину або споживача. Наведіть приклади підприємств, на яких виробляють цю продукцію.
переважно сировинна орієнтація |
переважно споживча орієнтація |
Виробництво цементу (Амвросіївський комбінат, Єнакіївський та Краматорський цементні заводи) |
Виробництво бетону (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя) |
V. Домашнє завдання
Для записів:
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.