Географія 8 клас - Розробки уроків до підручника Г. Д. Довгань - 2016
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ (37 годин)
ТЕМА 8. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Урок № 52 Підсумковий урок за темами «Ландшафти України», «Природокористування».
Мета уроку: навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими темами; вдосконалити навички та вміння працювати з картами атласу, виконувати тестові завдання різних типів; визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, ступінь оволодіння відповідними уміннями, формування навичок; розвивальна: розвивати уміння контролювати свій час, самостійно оцінювати правильність виконання завдань, вносити корективи за необхідністю; виховна: виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень. Обладнання: аркуші із завданнями контрольної роботи.
Тип уроку: контролю та корекції знань, умінь і навичок (письмова контрольна робота).
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
ü Вступне слово вчителя
Теми «Ландшафти України» та «Природокористування» завершують вивчення розділу «Природні умови і ресурси України» та курсу фізичної географії України. Тепер ви знаєте особливості як природних компонентів, так і природних комплексів України, вмієте визначати та аналізувати їх характеристики за картами атласу. Особливо важливою частиною розділу було опрацювання проблем, пов'язаних із раціональним природокористуванням та охороною навколишнього середовища в Україні.
Пригадаємо основні питання, що були розглянуті під час вивчення названих тем.
ü Бліцопитування
1. Що таке ландшафт? Які класи та типи ландшафтів поширені в Україні?
2. Які природні ресурси морів використовують в Україні?
3. Що таке природокористування?
4. Чому для України є дуже важливим запровадження заходів раціонального природокористування?
III. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
ü Завдання з вибором однієї правильної відповіді (по 7 балу)
1. Укажіть провідний чинник, що зумовлює формування зональних ландшафтів.
А клімат
Б рельєф
В склад гірських порід
Г склад рослинності
2. Переважання низовин, наявність льодовикових форм рельєфу, заболоченість є ознаками:
А лісостепової зони
Б зони мішаних лісів
В Українських Карпат
Г степової зони
3. Укажіть головну причину, що обумовлює невисоку солоність поверхневих вод Чорного моря.
А віддаленість від Світового океану
Б велика кількість атмосферних опадів
В незначний річковий стік
Г значний річковий стік
4. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря міст є:
А автозаправні станції
Б автотранспорт
В житлове будівництво
Г сміттєзвалища
5. До території екологічного лиха в Україні зараховують:
А Дніпропетровську та Запорізьку області
Б узбережжя Чорного та Азовського морів
В 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС
Г всі великі міста
ü Завдання на встановлення відповідності (2 бали, по 0,5 балу за кошу правильну відповідність)
6. Установіть відповідність між об'єктами природно-заповідного фонду та областями, в яких вони розташовані.
1 |
Шацький національний природний парк |
А |
Одеська |
2 |
природний заповідник «Медобори» |
Б |
Тернопільська |
3 |
Дунайський біосферний заповідник |
В |
Рівненська |
4 |
Поліський природний заповідник |
Г |
Волинська |
Д |
Житомирська |
ü Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих (3 бали)
7. Укажіть три фізико-географічні області Карпатської гірської країни.
1 Волинське Полісся
2 Передкарпатська височина
3 Головне гірсько-лучно-лісове пасмо
4 Рахівсько-Чивчинська
5 Полонинсько-Чорногірська
6 Західноукраїнська
7 Східноукраїнська
ü Логічна задача (2 бали)
8. Побудуйте логічний ланцюжок перетворень природних ландшафтів у західній частині Полісся після проведення робіт з осушення боліт.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторіть матеріал тем 7—8.
Перша публікація: 01/01/2016
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.