Географія 8 клас - Розробки уроків до підручника Г. Д. Довгань - 2016

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ (37 годин)

ТЕМА 8. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Урок № 52 Підсумковий урок за темами «Ландшафти України», «Природокористування».

Мета уроку: навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів за вивченими темами; вдосконалити навички та вміння працювати з картами атласу, виконувати тестові завдання різних типів; визначити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, ступінь оволодіння відповідними уміннями, формування навичок; розвивальна: розвивати уміння контролювати свій час, самостійно оцінювати правильність виконання завдань, вносити корективи за необхідністю; виховна: виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень. Обладнання: аркуші із завданнями контрольної роботи.

Тип уроку: контролю та корекції знань, умінь і навичок (письмова контрольна робота).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ü Вступне слово вчителя

Теми «Ландшафти України» та «Природокористування» завершують вивчення розділу «Природні умови і ресурси України» та курсу фізичної географії України. Тепер ви знаєте особливості як природних компонентів, так і природних комплексів України, вмієте визначати та аналізувати їх характеристики за картами атласу. Особливо важливою частиною розділу було опрацювання проблем, пов'язаних із раціональним природокористуванням та охороною навколишнього середовища в Україні.

Пригадаємо основні питання, що були розглянуті під час вивчення названих тем.

ü Бліцопитування

1. Що таке ландшафт? Які класи та типи ландшафтів поширені в Україні?

2. Які природні ресурси морів використовують в Україні?

3. Що таке природокористування?

4. Чому для України є дуже важливим запровадження заходів раціонального природокористування?

III. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

ü Завдання з вибором однієї правильної відповіді (по 7 балу)

1. Укажіть провідний чинник, що зумовлює формування зональних ландшафтів.

А клімат

Б рельєф

В склад гірських порід

Г склад рослинності

2. Переважання низовин, наявність льодовикових форм рельєфу, заболоченість є ознаками:

А лісостепової зони

Б зони мішаних лісів

В Українських Карпат

Г степової зони

3. Укажіть головну причину, що обумовлює невисоку солоність поверхневих вод Чорного моря.

А віддаленість від Світового океану

Б велика кількість атмосферних опадів

В незначний річковий стік

Г значний річковий стік

4. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря міст є:

А автозаправні станції

Б автотранспорт

В житлове будівництво

Г сміттєзвалища

5. До території екологічного лиха в Україні зараховують:

А Дніпропетровську та Запорізьку області

Б узбережжя Чорного та Азовського морів

В 30-кілометрову зону навколо ЧАЕС

Г всі великі міста

ü Завдання на встановлення відповідності (2 бали, по 0,5 балу за кошу правильну відповідність)

6. Установіть відповідність між об'єктами природно-заповідного фонду та областями, в яких вони розташовані.

1

Шацький національний природний парк

А

Одеська

2

природний заповідник «Медобори»

Б

Тернопільська

3

Дунайський біосферний заповідник

В

Рівненська

4

Поліський природний заповідник

Г

Волинська



Д

Житомирська

ü Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих (3 бали)

7. Укажіть три фізико-географічні області Карпатської гірської країни.

1 Волинське Полісся

2 Передкарпатська височина

3 Головне гірсько-лучно-лісове пасмо

4 Рахівсько-Чивчинська

5 Полонинсько-Чорногірська

6 Західноукраїнська

7 Східноукраїнська

ü Логічна задача (2 бали)

8. Побудуйте логічний ланцюжок перетворень природних ландшафтів у західній частині Полісся після проведення робіт з осушення боліт.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть матеріал тем 7—8.





Перша публікація: 01/01/2016

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.