УСІ УРОКИ ГЕОГРАФІЇ
7 клас

Розділ II

МАТЕРИКИ

Урок № 42

Тема. ПІВНІЧНА АМЕРИКА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. СВОЄРІДНІСТЬ ПРИРОДИ МАТЕРИКА, ПОВ’ЯЗАНА З ЙОГО ГЕОГРАФІЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ.

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ТА ОСВОЄННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

Мета: сприяти засвоєнню знань про основні риси географічного положення Північної Америки, удосконалювати роботу учнів з картами, вчити аналізувати, робити висновки, розширювати кругозір дітей щодо історії відкриття та освоєння материка, зацікавити темою, розвивати вміння працювати в колективі, працювати з тематичними картами; розвивати пізнавальний інтерес, творче мислення, виховувати культуру спілкування, самостійність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, контурні карти, набір картин з курсу «Географія материків та океанів», портрети дослідників, підручник, слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

Опорні та базові поняття: материк, географічні координати, особливості природи, пов’язані з ФГП материка.

Географічна номенклатура: миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз; затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан, течії: Ґольфстрім, Каліфорнійська, Північно-Тихоокеанська, Лабрадорська.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Об’єднання учнів у групи по 4-5 чоловік.

Прийом «Шукай асоціації»

Роздаються картки. На відповідь відводиться 2 хв.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Гра «Пляшкова пошта»

Дати можливість учням самостійно визначити назву материка, який буде вивчатися.

Чотири групи отримують пошту, яку дістають з пляшок.

2. Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Отже, ми починаємо вивчати материк — Північна Америка.

Саме тут можна зустріти географічні дива та парадокси. Острів Ґренландія — «зелена земля», а насправді вкрита шаром льоду до 3400 м, океан з обманливою назвою Тихий, Алеутські о-ви, назва яких перекладається «в чому справа?» Тут можуть дно залишкових озер використовувати як аеродром для надзвукових літаків.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Географічна лабораторія»

План характеристики материка і його ФГП (робота з довідником учня). Учні дають самостійно оцінку ФГП Північної Америки (робота з атласами).

2. Прийом «Шпаргалка»

Вчитель на дошці складає картосхему. Учні на контурних картах наводять основні лінії, що характеризують географічне положення: екватор, нульовий меридіан, тропік, полярне коло. Підписують назви океанів, морів, течій, крайні точки, острови, дають характеристику берегової лінії. Таким чином, особливості ФГП материка проговорюються двічі. В кінці цього етапу робиться висновок, що на відміну від материків тропічних широт Північна Америка розташована у Північній півкулі.

3. Прийом «Проблемне питання»

1) Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72° пн. ш до 7° пн. ш.) Висновок — перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального.

2) У яких широтах має більшу протяжність із заходу на схід?

3) Роль холодних і теплих течій. (Розповідь про течії: Аляскінська, Каліфорнійська, Лабрадор, Ґольфстрім.)

4. Прийом «Творча лабораторія»

Робота з таблицею «Відкриття та дослідження Північної Америки».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мозковий штурм»

Чим відрізняється фізико-географічне положення Північної Америки від фізико-географічного положення інших, уже вивчених нами материків?

2. Гра «Продовж речення»

✵ Першими дослідниками Північної Америки були  ___________________________________________.    

✵ Північна Америка розташована у ___________________ півкулі.

✵ Площа материка становить ________________________        і за розмірами він займає _________________________ місце.

✵ Має велику протяжність з _________________________, що впливає на _____________________ материка. Омивається ______________________________ океанами.

✵ Межує з материками ______________________________________________.

✵ Берегова лінія материка _______________________________________.

VI. Підсумок уроку

Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання

✵ Опрацювати відповідний матеріал підручника.

✵ Закінчити роботу в контурних картах.

✵ Скласти картки-листки з топонімічними помилками «Неуважний мандрівник».

Додатковий матеріал до уроку

Можна використати книгу «Сага о ґренландцах» — М.: Художественная литература, 1973.

Судна вікінгів. Вищим технічним досягненням вікінгів були їх бойові кораблі. Ця тура, що містилася в зразковому порядку, часто з великою любов’ю описувалася в поезії вікінгів і складала предмет їх гордості. Вузький каркас такого судна був дуже зручний для підходу до берега і швидкого проходження по річках і озерах. Легші судна особливо підходили для раптового нападу; їх можна було переносити волоком з однієї річки в іншу, щоб обійти пороги, водопади, дамби і зміцнення. Недолік цих суден полягав в тому, що вони були недостатньо пристосовані для тривалих плавань у відкритому морі, що компенсувалося навігаційним мистецтвом вікінгів.

Тура вікінгів розрізнялася по числу пар грібних весел, крупні судна — по числу грібних лав. 13 пар весел визначали мінімальний розмір бойового судна. Найперші судна були розраховані на 40-80 чоловік кожне, а велике кильове судно ХІ ст. вміщало декілька сотень чоловік. Такі крупні бойові одиниці перевищували в довжину 46 м.

Судна нерідко будували з дощок, укладених рядами з перекриттям, що скріплювалося зігнутими шпангоутами. Вище за ватерлінію більшість бойових кораблів були яскраво розфарбовані. Різьблені голови драконів, іноді позолочені, прикрашали носи суден. Така ж прикраса могла бути на кормі, а в деяких випадках там красувався хвіст дракона, що звивається. При плаванні у водах Скандинавії ці прикраси звичайно знімалися, щоб не налякати добрих духів. Часто при підході до порту з боків судів вивішувалися в ряд щити, але у відкритому морі цього не допускалося.

Судна вікінгів рухалися за допомогою вітрил і весел. Просте вітрило квадратної форми, зроблене з грубого полотна, часто розмальовувалося в смуги і клітинки. Щоглу можна було укорочувати і навіть взагалі

знімати. За допомогою майстерних пристосувань капітан міг вести корабель проти вітру. Судна управлялися кермом лопатевої форми, встановленим на кормі з правого борту.

Декілька суден вікінгів, що збереглися, експонуються в музеях скандінавських країн. Одне з найвідоміших, виявлене в 1880 р. в Гокстаді (Норвегія), відноситься приблизно до 900 р. н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і в ширину 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси.