УСІ УРОКИ ГЕОГРАФІЇ
7 клас
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 21
Тема. СПЕЦИФІЧНІСТЬ ҐРУНТОВО-РОСЛИННОГО ПОКРИВУ АФРИКИ. ТВАРИННИЙ СВІТ. ПРИРОДНІ ЗОНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ
Мета: дати учням знання про ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Африки, показати їх специфічність, поглибити знання про природні зони, закономірності їх розміщення на території Африки, розвивати навички роботи з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань, виховувати в учнів бережливе ставлення до навколишнього природного середовища.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта Африки, карта природних зон Африки, географічні атласи, електронний атлас ІПТ, слайди рослинного та тваринного світу материка.
Опорні та базові поняття: гілея, фералітні ґрунти, типи пустель, природна зона, ґрунт, гумус.
Географічна номенклатура: острів Мадаґаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я: Ефіопське, Тібесті; Східно-Африканське плоскогір’я; річки: Ніл, Конґо (Заїр), Ніґер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; напівпустеля Калахарі.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Прийом «Мікрофон»
✵ Що таке ґрунт?
✵ Назвіть найбільш поширені типи ґрунтів.
✵ Назвіть природні зони світу.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Визначення мети та завдань уроку, основних етапів роботи.
Прийом «Проблемне питання»
✵ Зв’язок між ґрунтом та рослинністю.
✵ Зв’язок між кліматом, рослинним та тваринним світом.
✵ Вплив господарської діяльності людини на ґрунти, рослинний та тваринний світ території.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Ґрунт — природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери під спільною дією води, повітря, живих організмів, енергії Сонця.
Умови утворення ґрунтів Африки. Чітке виділення широтної зональності в Африці, яка повторюється по обидві сторони екватора.
2. Робота учнів з картою природних зон в атласі
✵ Назвати природні зони материка.
✵ Знайти відмінність видового складу тварин та рослин по природних зонах.
3. Прийом «Творча лабораторія»
Характеристика природних зон (робота по групах).
1 група — вологі екваторіальні ліси.
2 група — перемінно-вологі ліси.
3 група — савани і рідколісся.
4 група — пустелі і напівпустелі.
5 група — вічнозелені твердолисті ліси та чагарники.
4. Робота з підручником
Виписати в зошит представників тваринного та рослинного світу, поширені ґрунти кожної зони (результати роботи можна подати у вигляді таблиці).
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Прийом «Прес-конференція»
Перевірка роботи в зошиті, визначення того наскільки повно та правильно вона виконана.
2. Прийом «Мікрофон»
✵ Визначте причини багатства рослинного і тваринного світу вологих екваторіальних і перемінно-вологих лісів.
✵ Чому савани та рідколісся займають найбільшу за площею територію з-поміж природних зон?
✵ Назвіть причини утворення червоно-жовтих фералітних ґрунтів.
VI. Підсумок уроку
Прийом «Власні приклади»
Учні розповідають про тварин та рослини материка (випереджувальне домашнє завдання).
VII. Домашнє завдання
✵ Опрацювати текст підручника.
✵ Зробити малюнки ґрунтових розрізів, рослин та тварин материка.
✵ Підготувати матеріал про національні парки материка, стихійні природні явища, екологічні проблеми.
Урок № 22
Практична робота № 9. Складання порівняльної' характеристики двох природних зон Африки (за вибором)
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.