СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ 10 КЛАС
УРОК 47. АВСТРАЛІЯ
Навчальна мета: охарактеризувати загальні ознаки ЕГП, населення, природно-ресурсного потенціалу, визначити особливості галузевої структури та територіальної організації господарства Австралії; вдосконалювати уміння самостійно опановувати навчальний матеріал.
Обладнання: політична карта світу, економічна карта Австралії, атласи, підручники, дидактичні матеріали.
Основні поняття: історико-географічний регіон, ЕГП, природні ресурси, аборигени, колонізація, густота населення, діаспора, аграрно-сировинна спеціалізація, експорт, імпорт.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
✵ Особливості яких історико-географічних регіонів було досліджено протягом вивчення курсу?
✵ Які регіони характеризуються найвищим рівнем соціально-економічного розвитку? найнижчим?
✵ Чим, на вашу думку, пояснюється нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів та країн світу?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Австралія та Океанія є найбільш віддаленими від інших регіонами світу.
Іноді говорять, що вони розташовані на «околиці» людської цивілізації. Деякі автори історико-географічного поділу об’єднують Австралію та Океанію в один регіон. Але це не зовсім правильно, оскільки, незважаючи на колоніальне минуле, Австралія та країни Океанії значно різняться за рівнем соціально-економічного розвитку.
Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка входить до двадцятки найбільш розвинених країн світу. Ізольованість Австралії від інших частин світу й економічних центрів, віддаленість від головних морських шляхів тривалий час гальмували економічний розвиток країни. Однак науково-технічна революція, що вплинула на розвиток засобів пов’язку й транспорту у ХХ ст., «наблизила» Австралію до інших частин світу й сприяла її активній участі у всесвітніх економічних відносинах.
Давайте докладніше дізнаємося, у чому полягають особливості цієї далекої й маловідомої нам країни.
IV. Вивчення нового матеріалу
Економіко-географічна характеристика Австралії
Завдання 1. У зошитах зробіть дві колонки та у першій, дотримуючись типового плану економіко-географічної характеристики країни й не користуючись жодними джерелами, коротко сформулюйте, що вам відомо про Австралію.
Завдання 2. Прочитайте текст (підручника, або роздрукований кожному учню) та олівцем на полях зробіть позначки: « + » — мені це відомо, «-» — я про це не знав.
Завдання 3. Порівняйте ваші записи з текстом та, якщо у вас були помилкові твердження, виправіть їх.
Завдання 4. У другій колонці в зошитах поряд із відомими фактами допишіть ті, що були вам раніше невідомі.
Матеріали для самостійного опрацювання
Офіційна назва — Австралійський Союз. Площа — 7, 7 млн. км2. Населення — 21,3 млн. осіб. (2009 р.). Столиця — Канберра. Економічно високорозвинена країна. Країна у складі Співдружності, федеративна держава.
Єдина у світі держава, що займає цілий материк, кордони тільки морські. Головні ознаки економіко-географічного положення Австралії — ізольованість, відокремленість від інших материків, велика площа та протяжність берегової лінії, положення в тропічних широтах Південної півкулі.
Переважно рівнинна територія, 3/4 площі — пустелі й напівпустелі. Головні природні багатства материка — унікальний органічний світ та великі запаси корисних копалин.
Понад 80 % австралійців — нащадки британських переселенців. Характерний перший тип відтворення. Нерівномірність розселення. Урбанізація — 93 %. Найбільші міста Австралії: Сідней, Мельбурн, Брісбен. Українська діаспора близько 36 тис. осіб.
Економічно високорозвинена держава, яка входить до двадцятки найбільш розвинених країн світу.
Посідає 1-е місце у світі за видобутком бокситів, свинцю, цинку, опалів. Залізна та уранова руда (14 % світового видобутку), золото (13 % світового видобутку), алмази (30 % світового виробництва), кам’яне та буре вугілля (5-те 4-те місця у світі відповідно), сапфіри, топази. Один з головних світових експортерів корисних копалин.
Продукція обробної промисловості переважно використовується для власних потреб. Металургія і машинобудування, хімічна промисловість. Харчова промисловість базується на власній сировині й значною мірою орієнтується на експорт м’ясопереробної, зокрема м’ясоконсервної, та цукрової продукції.
Сільське господарство повністю забезпечує основні потреби країни і направляє на зовнішній ринок близько 3/4 обсягу своєї продукції. Провідною галуззю є пасовищне тваринництво м’ясного напрямку, зокрема вівчарство (12 % світової кількості овець). Пшениця та інші сільськогосподарські культури. Інтенсивне землеробство.
Австралія є найбільшим світовим виробником вовни (30 % світового обсягу). Провідне значення морського і повітряного транспорту.
Експорт: сільськогосподарська (пшениця, м’ясо, масло, сир) продукція, сировина (залізна руда, кольорові метали і сплави, кам’яне вугілля, боксити, алмази, золото), машини, хімічна продукція.
Імпорт: машини й устаткування, промислові вироби, хімічна продукція, радіоелектроніка.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
Завдання 5. Складіть схему зовнішніх економічних зв’язків Австралії.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
· Опрацювати § .
· Позначити на контурній карті найбільші міста Австралії та їх промислову спеціалізацію.
· Скласти порівняльну характеристику Австралії і Канади за типовим планом.
· Випереджальне (окремим учням). Підготувати короткі повідомлення за темами: «Економіко-географічна характеристика Нової Зеландії», «Економіко-географічна характеристика Науру», «Економіко-географічна характеристика Федеративних Штатів Мікронезії»,
· Продовжити підготовку до уроку — «круглого столу» за темою «Всесвітні економічні відносини» (інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація, глобалізація, сучасні тенденції розвитку світового господарства, наслідки економічних відносин між країнами).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.