УСІ УРОКИ ЕКОНОМІКИ
11 клас
УРОК 97
Прямі та портфельні іноземні інвестиції. Міжнародні компанії в іноземному інвестуванні. Діяльність міжнародних організацій — МВФ, Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку тощо — у забезпеченні міжнародного руху капіталів
Мета уроку: ознайомити учнів із сутністю іноземних інвестицій, їх структурою, сучасними тенденціями; формувати чітке розуміння понять «концесія», «консорціум», «альянс», «вільні економічні зони» тощо.
Основні поняття: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, міжнародні альянси, концесії, консорціуми, вільні економічні зони, міжнародний лізинг, факторинг, франчайзинг.
Тип уроку: вивчення й первинного закріплення знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Доповіді учнів про динаміку зовнішнього боргу України, причини його виникнення, структуру.
IV. Вивчення нового матеріалу
Іноземні інвестиції — це спосіб розміщення капіталу (активів) однієї країни в іншій країні. Причинами, що стимулюють іноземні інвестиції, є:
♦ посилення диференціації між рівнями економічного розвитку та його структурами в різних країнах, що впливає на темпи міжнародної торгівлі та інвестицій;
♦ поширення інновацій та високих технологій;
♦ розвиток інтеграційних союзів;
♦ багатосторонні угоди.
Структура міжнародних (іноземних) інвестицій
Форми інвестицій: ✵ державні; ✵ приватні; ✵ міжнародних організацій; ✵ змішані |
Види інвестицій: ✵ прямі; ✵ міжнародні альянси; ✵ портфельні |
Види інвестиційних активів: ✵ іноземна валюта; ✵ національна валюта; ✵ рухоме та нерухоме майно; ✵ акції; ✵ фінансові інструменти; ✵ права інтелектуальної власності; ✵ права на господарську діяльність; ✵ послуги; ✵ реінвестиція прибутку |
Організаційні форми: ✵ компанія зі 100 %-вою власністю інвестора; ✵ участь в акціонерному капіталі компанії; ✵ майнові та немайнові права; ✵ концесії; ✵ консорціуми; ✵ альянси; ✵ міжнародний лізинг |
Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в іноземні цінні папери. Прямі іноземні інвестиції — придбання власності в закордонному підприємстві, що значною мірою перебуває у власності резидентів країни-інвестора або під їх контролем.
Конкретна цифра частки закордонного інвестора у володінні підприємством, що дозволяє класифікувати капіталовкладення як прямі або як портфельні, визначається кожною країною самостійно. У Данії й Туреччині до прямих інвестицій зараховують не менш як 10%-ву участь у статутному фонді підприємства, у Фінляндії, Франції, Іспанії — не менш ніж 20 %-ву, у Німеччині й Австрії — не менше від 25 %-ї, в Україні — 10 %-ву.
Міжнародні альянси — це міжнародні міжкорпоративні форми здійснення спільної діяльності на базі багатосторонніх контрактів.
Характер участі іноземних партнерів в інвестиційному проекті поділяється на дві групи: активні форми партнерства (філії, відділення, акціонерні товариства) та пасивні форми співпраці — міжнародні альянси.
Форми транснаціональних альянсів:
♦ будівельні роботи за підрядними угодами;
♦ видобування сировини за підрядними угодами;
♦ субконтракти;
♦ інжиніринг;
♦ ліцензійні угоди;
♦ контракти про управлінську допомогу та експорт гудвіла;
♦ лізинг;
♦ франчайзинг;
♦ факторинг.
Лізинг — це договір на право користування обладнанням і майном на ґрунті орендних відносин.
Інжинірингові контракти зазвичай передбачають надання послуг двох видів: інженерно-консультаційних та інженерно-будівельних.
Експорт гудвіла — це передача невидимих активів: досвіду управління та організації виробництва, управління фінансовими активами, товарного знаку.
Франчайзинг — це угода компаній, за якою відбувається передача прав на використання торговельної марки та способів ведення торгівлі або послуг.
Факторинг — зобов’язання боржника, строк виконання якого не настав, реалізується кредитором шляхом продажу зобов’язань форфейтеру, який купує зобов’язання за умови забезпечення угоди третьою особою.
Концесія — отримання прав на будівництво та експлуатацію об’єктів інфраструктури, розробку природних ресурсів на підставі розподілу продукції між державою та інвестором.
Консорціум — тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети (спільне розміщення позики або здійснення єдиного промислового проекту) (наприклад, консорціум «АСТЕК», який створено з метою реалізації в Україні державних, міських і регіональних програм, а також інвестиційних проектів побудови автоматизованих систем оплати та обліку товарів та послуг, що надаються на території України з урахуванням соціальних пільг, у тому числі й на транспорті).
З метою активізації міжнародного співробітництва, залучення іноземного капіталу, техніки, технології, сучасних методів господарювання в практиці міжнародних взаємозв’язків використовують інститут вільних економічних зон (ВЕЗ). Зоною зазвичай оголошується певна територія, на якій вводиться преференційний (пільговий) режим діяльності для розташованих там підприємств і яка внаслідок цього є економічно відокремленою від решти території країни.
Транснаціональні корпорації (ТНК) — головний суб’єкт закордонного капіталовкладення в сучасному світі. ТНК — це компанія, що включає одиниці у двох або більше країнах, незалежно від їх юридичної форми та сфери діяльності. Її система прийняття рішень дозволяє провадити узгоджену політику і здійснювати загальну стратегію через єдиний керівний центр. Окремі одиниці зв’язані власністю так, що одна з них може мати значний вплив на діяльність інших, зокрема, ділити знання, ресурси й відповідальність з іншими.
ТНК належить 90 % прямих зарубіжних капіталовкладень. На них же припадає понад половину обсягів світової торгівлі. Міжнародна торгівля сировиною майже цілком перебуває під їхнім контролем. ТНК контролюють 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, джутом і залізною рудою; 85 — міддю та бокситами; 80 — чаєм та оловом; 75 % — торгівлі бананами, натуральним каучуком та сирою нафтою. Переважна частина всіх платежів, пов’язаних із трансфертом новітніх технологій, здійснюється в межах ТНК (80 % — у США та Великій Британії, до 90 % — у Німеччині).
Українська статистика. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2011 р. становив 44708,0 млн. дол. США, що в розрахунку на одну особу дорівнює 978,5 дол. США. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки головних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% від загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр — 9914,6 млн дол. США; Німеччина — 7076,9; Нідерланди — 4707,8 млн. дол., Російська Федерація — 3402,8 млн. дол. США та ін. Найбільша частка іноземних інвестицій припадає на фінансовий сектор — 31 %; на металургійну галузь — 13; на торгівлю — 10; на виробництво харчових та тютюнових товарів — 5 %.
Прямі інвестиції з України здійснено до 46 країн світу, переважна їхня частка спрямована в Кіпр (92,3 %).
Міжнародні організації відіграють усе більш помітну роль у світовій економіці. їхня діяльність дозволяє внести необхідний регулювальний початок і певну стабільність у функціонування валютно-розрахункових відносин. Вони мають налагодити валютно-розрахункові відносини між країнами, причому ця їхня функція незмінно посилюється. Зростає значення міжнародних валютно- фінансових і кредитних організацій у сфері вивчення, аналізу й узагальнення інформації про тенденції розвитку і формулювання рекомендацій із найважливіших проблем світового господарства.
Найбільш впливові міжнародні організації
Міжнародний валютний фонд (МВФ) був створений 1944 р. Його штаб-квартира розташована у Вашингтоні. До нього входять 182 країни. Його функції:
♦ підтримання загальної системи розрахунків і системи розрахунків за спеціальними правами кредитування;
♦ спостереження за станом міжнародної валютної системи;
♦ сприяння стабільності обмінних курсів валют і впорядкування валютних взаємин;
♦ надання короткострокових і середньострокових кредитів;
♦ поповнення валютних резервів країн-членів шляхом розподілу спеціальних прав кредитування;
♦ надання консультацій і участь у співробітництві.
Всесвітній банк (181 країна) — багатостороння кредитна установа, складається з п’яти тісно пов’язаних між собою інститутів, загальна мета яких — підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених країн.
1. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 p.: надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР — головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.
2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 p.: надання особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, які не можуть брати кредити у Всесвітнього банку.
3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 p.: сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки приватному сектору.
4. Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (МАІГ) засноване в 1988 p.: заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій іноземним інвесторам від збитків, зумовлених некомерційними ризиками.
5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС) заснований у 1966 p.: сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг з арбітражного розгляду і врегулювання суперечок між урядами та іноземними інвесторами; консультування, наукові дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (близько 60 країн) був створений у 1990, місцеперебування — Лондон.
Функції: підтримка країн-членів — одержувачів фінансової допомоги в проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з метою цілковитої інтеграції їхніх економік у світову економіку шляхом:
♦ сприяння організації, модернізації та розширенню виробничої, конкурентоспроможної та приватнопідприємницької діяльності, насамперед малих і середніх підприємств;
♦ мобілізації національного та іноземного капіталу;
♦ інвестиції у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя і умов праці;
♦ надання технічної допомоги у фінансуванні й реалізації проектів;
♦ стимулювання і заохочення розвитку ринків капіталу;
♦ реалізації солідних і економічно обґрунтованих проектів, що включають більш ніж одну країну-реципієнта;
♦ сприяння екологічно сталому розвитку.
V. Закріплення нових знань, умінь і навичок учнів
1. Розв'яжіть задачі.
Задача 1
Які з наведених прикладів інвестицій вважаються прямими, а які — портфельними?
а) Український банк купив акції російської компанії «Лукойл» на 20 млн. грн. Загальна сума випуску акцій становить 600 млн. дол. США.
б) Польський банк купив будинок у Львові, у якому відкрив свою філію в Україні.
в) Харківський тракторний завод збільшив свою частку в статутному капіталі спільного підприємства, зареєстрованого в Росії, від 51 до 75%.
г) Українська фірма за дорученням клієнта з ФРН купила 11 % поточного випуску акцій «Укртрансавто».
д) Канадська фірма «МакДональдс» відкрила ще один ресторан у Києві.
е) Українсько-американський інвестиційний фонд розмістив 100 млн. дол. США в українських державних короткострокових зобов’язаннях та облігаціях державної позики.
Відповіді: а — портфельні; б — прямі; в — прямі; г — портфельні; д — прямі; е — портфельні.
Задача 2
IBM продає комплектуючі для складання і готові комп’ютери в Україні. Україна запроваджує високе імпортне мито на ввезення зібраних комп’ютерів IBM, щоб захистити українських виробників, і різко збільшує податок на прибуток іноземних компаній. Що може зробити IBM:
а) щоб не віддавати частку українського ринку місцевим конкурентам;
б) скоротити обсяг податків на прибуток, які виплачуються в Україні;
в) гарантувати цілісність своїх активів в Україні?
Відповідь: створити в Україні свою філію і застосувати завищені трансфертні ціни на поставку комплектуючих до цієї філії; отримати урядові гарантії.
2. Розв'яжіть тестові завдання
1. Для уряду найбільш вигідним є залучення інвестицій в економіку у формі інвестицій:
а) прямих;
б) портфельний;
в) усіх перелічених форм;
г) відкритість економіки не є вигідною.
2. Позитивна роль інвестицій для країни, що їх приймає, полягає в тому, що вони:
а) зменшують надмірно завищений курс національної валюти;
б) скорочують інфляцію;
в) поліпшують стан платіжного балансу;
г) збільшують ВНП.
3. Причина, що спонукає країну А здійснювати прямі закордонні інвестиції в країну Б:
а) високий рівень оплати праці в країні Б;
б) високий рівень митного оподаткування в країні Б;
в) висока ставка відсотка в країні Б;
г) усе разом.
3. Розв'яжіть криптограму

1. Індекс цін, що використовується для перерахування вартісних показників у цінах базового року.
2. Фінансові активи, що виникають унаслідок прямого позичання коштів кредитором позичальнику, у результаті якого кредитор або не отримує жодного письмового гарантійного зобов’язання, або отримує борговий цінний папір.
3. Фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти, надає їх у тимчасове користування у формі кредитів, стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами або окремим особами.
4. Керівна фінансова установа в Україні.
5. Грошовий документ, що обертається на ринку і засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка випустила цей документ.
6. Початкова сума коштів, призначених для заняття підприємницькою діяльністю.
7. Підприємство, яке повністю належить прямому інвестору.
Відповіді: 1 — дефлятор; 2 — кредит; 3 — банк; 4 — НБУ; 5 — акція; 6 — капітал; 7 — філія.
Зашифроване слово означає велику країну-кредитора — Францію.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Підготувати доповіді про іноземні інвестиції в Україну та з України.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.