УСІ УРОКИ ХІМІЇ
9 клас
Тема 1
РОЗЧИНИ
Урок 7
Тема уроку. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів
Цілі уроку: ознайомити учнів зі способами вираження складу розчинів, поняттями «масова частка розчиненої речовини», «концентрація»; формувати навички використання цих понять для обчислень і приготування розчинів.
Тип уроку: формування нових знань, умінь і навичок.
Форми роботи: фронтальна бесіда, розв’язання задач.
Обладнання: таблиця розчинності, таблиці із завданнями.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Перевірка домашнього завдання.
Мотивація навчальної діяльності
Фронтальна бесіда
✵ Чим відрізняється розчин від механічної суміші?
✵ Чим відрізняється розчин від хімічної сполуки?
✵ Чи є склад розчину постійним?
✵ Які розчини називаються насиченими?
✵ Які розчини називаються ненасиченими?
✵ Які розчини називаються концентрованими?
✵ Які розчини називаються розведеними?
✵ Запропонуйте способи перетворення насиченого розчину на ненасичений.
✵ Запропонуйте способи перетворення ненасиченого розчину на насичений.
✵ Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в ненасичений розчин?
✵ Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в насичений розчин?
✵ Що станеться, якщо помістити кристалик твердої речовини в пересичений розчин?
✵ Скільки кристалізаційної води міститься в 1 кг мідного купоросу CuSO4 · 7H2O?
Розв’язання
![]()

✵ Як приготувати розчин?
✵ Як визначити склад розчину?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Способи вираження складу розчинів
Склад розчину кількісно виражається концентрацією, співвідношенням кількості розчиненої речовини й розчинника.
Найчастіше використовується масова частка розчиненої речовини (відсоткова концентрація), яку можна обчислити за формулою:
![]()
де m(речовини) — маса розчиненої речовини, г;
m(розчину) = m(речовини) + m(розчинника) — маса розчину, г.
Використовуючи цю формулу, можна обчислити масу речовини й розчину:

Масова частка розчиненої речовини — безрозмірна величина, виражається в частках від одиниці або відсотках.
IV. Керована практика (виконання тренувальних вправ)
Задача 1
Обчисліть масову частку розчиненої речовини в розчині, одержаному в результаті змішування 20 г цукру і 130 г води.

Відповідь: 13,3 %.
Задача 2
(Самостійно за варіантами заповнюємо таблицю для самоперевірки.)
Обчисліть масову частку речовини в розчині, одержаному в результаті змішування:
Варіант |
m(реч.), г |
m(води), г |
m(розч.), г |
ω, % |
1 |
30 |
170 |
|
|
2 |
50 |
100 |
|
|
3 |
5 |
95 |
|
|
4 |
100 |
100 |
|
|
5 |
70 |
130 |
|
|
6 |
25 |
175 |
|
|
Задача 3
Обчисліть, яку масу натрій хлориду й води необхідно взяти для приготування 200 г розчину з масовою часткою розчиненої речовини 10 %.

Відповідь: 20 г NaCl, 180 г H2O.
Задача 4
(Самостійно за варіантами)
Варіант |
m(реч.), г |
m(води), г |
m(розч.), г |
ω, % |
1 |
|
|
120 |
5 |
2 |
|
|
200 |
12 |
3 |
|
|
300 |
7 |
4 |
|
|
150 |
15 |
5 |
|
|
400 |
25 |
6 |
|
|
200 |
18 |
V. Самостійна робота за варіантами
Варіант І |
Варіант ІІ |
Задача 1 |
|
Обчисліть масову частку розчиненої речовини, якщо для приготування розчину взяли |
|
20 г калій нітрату і 140 г води. |
70 г сульфатної кислоти та 110 г води. |
Задача 2 |
|
Обчисліть масу солі й води, необхідні для приготування розчину |
|
масою 400 г з масовою часткою розчиненої речовини — 15 %. |
масою 500 г з масовою часткою роз чиненої речовини — 17 %. |
VI. Підбиття підсумків уроку
Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів, проводить обговорення результатів самостійної роботи.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, заповнити таблицю:
Речовина |
m(реч.), г |
m(води), г |
m(розч.), г |
ω, % |
K2SO4 |
75 |
|
|
15 |
NaNO3 |
20 |
70 |
|
|
NaOH |
50 |
|
200 |
|
H2SO4 |
|
70 |
|
98 |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.