Усі уроки хімії 10 клас - 2018
ТЕМА 3. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ
УРОК 35. ЖИРИ ЯК ПРЕДСТАВНИКИ ЕСТЕРІВ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИРІВ, ЇХНІ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Цілі:
формування ключових компетентностей:
· спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
· уміння вчитися впродовж життя;
· екологічна грамотність і здорове життя;
· інформаційно-цифрова компетентність;
формування предметних компетентностей:
· дати поняття жирам, вивчити склад молекул жирів, їх утворення, відмінність будови твердих і рідких жирів, фізичні властивості жирів, поширення жирів у природі, біологічну роль жирів; знати біологічне значення жирів для харчування людини, раціональне співвідношення вживання рослинних і тваринних жирів; знати поняття про естери, їх загальну та структурну формули, систематичну номенклатуру, фізичні властивості, хімічні властивості — гідроліз;
· розвивати хімічну мову, екологічне мислення;
· виховувати інтерес до вивчення хімії.
Обладнання: мультимедійна презентація.
Тип уроку: ВНМ (Д).
Форми роботи: лекція, бесіда, «Мозкова атака», «Чомучка», проект учнів № 18 «Біодизельне пальне», демонстрації 8 «Розчинність жирів у воді та органічних розчинниках», 9 «Доведення ненасиченого характеру рідких жирів» (віртуально).
ХІД УРОКУ
Формування ключових компетентностей |
Діяльність учителя |
Діяльність учнів |
Спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами; уміння вчитися впродовж життя; екологічна грамотність і здорове життя; інформаційно-цифрова компетентність |
Організовує лекцію, бесіду, актуалізує знання прийомами «Мозкова атака» та «Відстрочена відгадка», ставить проблемне питання; робота з підручником та інтернет-джерелами, демонстраційний експеримент, підбиває підсумки уроку прийомом «чомучка», проектами учнів |
Вивчають основні поняття теми, відповідають на питання, складають конспект, рівняння реакцій, уважно слухають, відповідають на питання, аналізують демонстраційний експеримент, думають над проблемним питанням, презентують проекти |
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
— Мозкова атака
Пропонуємо учням сформулювати питання з теми «Естери».
Орієнтовні відповіді учнів
(Одні учні формулюють питання, інші на них відповідають.)
· Що таке естери?
· Які вищі жирні кислоти?
· Як утворюються назви естерів?
· Які види ізомерії естерів?
· Як одержують естери?
· Яка основна хімічна властивість естерів?
· Що таке гідроліз?
· Дайте назву естеру CH3 - CH2 - COO - C3H7. Складіть рівняння реакції його утворення. Якій речовині він ізомерний?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
— «Відстрочена відгадка»
Вивченням жирів займалися два французьких учених. 1817 р. М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. У результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.
1857 р. П. Бертло виконав зворотну реакцію: він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами й отримав жир.
Давайте проаналізуємо роботу цих учених та висловимо припущення: чим є жири з хімічної точки зору?
На попередніх уроках ми з’ясували, як називається реакція між карбоновими кислотами і спиртами? (Естерифікації) Ми знаємо, що в результаті реакції естерифікації утворюються естери. А чи може гліцерол утворювати естери? Так, ми вивчали реакцію гліцеролу з нітратною кислотою з утворенням тринітрогліцеролу. З якими речовинами він ще може утворювати естери? Правильно, з карбоновими кислотами. Гліцерол утворює естери з вищими карбоновими кислотами. Хто згадає, як називаються естери гліцеролу та вищих жирних кислот? Це і буде тема нашого уроку. Жири.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Даємо визначення жирам.
2. Складаємо рівняння реакції утворення жирів.

3. З підручника пропонуємо виписати вдома фізичні властивості жирів.
4. Демонстрації
№ 8. Розчинність жирів у воді та органічних розчинниках.
№ 9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).
5. Даємо класифікацію жирів, їх поділ на рослинні та тваринні, наводимо приклади.
6. Пояснюємо відмінність у складі рослинних і тваринних жирів.

6. Вивчаємо хімічні властивості жирів:
а) Гідроліз кислотний. Утворюються гліцерол та вищі жирні кислоти.

б) Гідроліз лужний, або омилення. Утворюються гліцерол та натрієві або калієві солі жирних кислот — мило.

в) Згадуємо поняття «мило». Мило — це натрієві чи калієві солі вищих насичених карбонових кислот. Натрієві солі — тверде мило, калієві — рідке.
г) Гідрування рідких жирів (олій), його значення, поняття маргарин.

7. Біологічна роль жирів. (Проекти, реферати)
Навчальний проект 18. Біодизельне пальне.
8. Функції жирів, енергетична, харчова цінність жирів, уміст у продуктах харчування і т. д.
VI. УСВІДОМЛЕННЯ і ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ
— «Чомучка»
1. Чому жири можна віднести до естерів?
2. Чому рослинні жири, як правило, рідкі, а тваринні — тверді?
3. Чому мило за хімічною природою належить до солей?
4. Чому маргарин не можна назвати маслом?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.