Усі уроки біології 8 клас - Задорожний К.М. 2016
Зв'язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи
ПРОБЛЕМИ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
Цілі уроку:
- освітня: ознайомити учнів з найбільш поширеними проблемами сенсорних систем, розглянути причини виникнення таких проблем та заходи їх профілактики;
- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі органів сенсорних систем;
- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування сенсорних систем для збереження здоров'я людини.
Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами структури сенсорних систем, схема розміщення нервових центрів у корі головного мозку людини.
Базові поняття й терміни: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, нервові центри, короткозорість, далекозорість, дальтонізм, глухота, хвороба руху, розлади смаку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди
Проблеми зору, запобігання його порушенням
У випадках, коли промені світла, пройшовши через оптичні середовища ока, фокусуються не на сітківці, виникають аномалії зору: якщо попереду неї — короткозорість, якщо позаду — далекозорість. Для вирівнювання короткозорості використовують двояковгнуті, а далекозорості — двоякоопуклі лінзи окулярів.
Бувають випадки, коли людина не розрізняє деяких кольорів — кольорова сліпота, дальтонізм. Це пов’язано з порушенням функцій колбочок певного роду.
Щоб зберегти нормальний зір, потрібно насамперед нормально харчуватися, частіше перебувати на свіжому повітрі, робити фізичні вправи. Денне світло має вільно потрапляти в кімнату через чисте віконне скло. У сонячну літню погоду необхідно користуватися темними окулярами.
Слід користуватися захисними окулярами під час робіт, де утворюється стружка, осколки матеріалів. протирати очі чистою серветкою, спрямовуючи рухи від зовнішнього кутка ока до внутрішнього, тобто до носа. Під час читання та письма слід забезпечити рівномірне достатнє освітлення, яке не сприяє швидкому розвитку втоми. Відстань від очей до предмета читання, писання чи дрібних предметів має бути 30-35 см.
Перегляд телепередач слід проводити з відстані не менше 1,5 м з обов’язковим доосвітленням приміщення. Не читати в транспорті, лежачи. Не дивитися телевізор більше двох годин на день. Дотримуватися правил під час роботи з комп’ютером.
Дуже важливим для нормального зору є вітамінізоване харчування взагалі й особливо вітамін А, на який багаті тваринні продукти, морква, диня. Слід виключити шкідливі навички (тютюнопаління, спиртних напоїв), вести врівноважений спосіб життя.
Проблеми слуху
У зовнішньому слуховому проході накопичується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водою; ні в якому разі не можна видаляти сірку твердими предметами.
Великої шкоди завдають слуху надмірно сильні звуки і тривалий шум, особливо шкідливо діє останній, що призводить до глухуватості й навіть глухоти. Максимальний рівень гучності звуку, що вже викликає болючі відчуття, становить у середньому 135 Дб (децибел). Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) викликають запалення середнього вуха. Симптоми захворювання виявляються по-різному: може з’явитися біль у вухах, збільшиться виділення сірки, тобто з’являється «теча», знижується рівень чутності тощо. У такому випадку необхідно звернутися до лікаря. Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху й перевтоми нервової системи.
Хвороба руху
Хвороба руху являє собою стан, що характеризується загальним нездужанням, відчуттям дискомфорту в ділянці шлунка, втратою апетиту, блідим і холодним потом, запамороченням, нудотою, іноді блювотою. У разі важких форм захитування людина зазнає жорстоких страждань і стає зовсім безпомічною.
Хвороба руху також включає такі поняття, як кинетоз, захитування, автомобільна, морська, повітряна, залізнична хвороба.
Розлади, що нагадують захитування, можуть виникати в деяких осіб під час хитання на гойдалці, на різних розважальних атракціонах, каруселях, під час вальсування, навіть під час підйому й спуску в ліфті.
За визначенням англійського дослідника Бенсона, хвороба руху «є нормальною реакцією здорової людини, що не має яких-небудь органічних або функціональних порушень, на вплив незвичного виду рухів певної інтенсивності й тривалості». При цьому термін «хвороба» не несе патологічного змісту, а використовується лише для характеристики синдрому вестибуловегетативних і вестибулосенсорних порушень, спричинених різними видами реального або гаданого руху.
Незважаючи на різноманіття форм хвороби руху, основні характеристики факторів, що є причиною цих розладів, та їхні клінічні прояви є практично однаковими, що дозволяє використовувати універсальний термін «хвороба руху» в разі всіх видів захитування. Провідним симптомом хвороби руху є нудота, а основними ознаками — блідість, потовідділення й блювота (іноді багаторазова).
Розлади смаку
Утрата смаку спостерігається в разі різних захворювань; найчастіше трапляється зниження смакової чутливості — гіпогевзія. Описано випадок, коли всі смакові речовини викликають тільки одне смакове відчуття — солоне. Нерідко спостерігаються випадки збудженості смаку (парагевзія), коли хворі їдять різні речовини, які викликають у здорових людей відразу. У разі захворювання скроневої частки головного мозку можуть розвиватися смакові галюцинації.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Питання до учнів
1. Які існують порушення зору?
2. Які причини можуть викликати погіршення слуху?
3. У чому проявляється хвороба руху?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити відповідний матеріал з підручника.