Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015
Вступ
ТВАРИНИ - ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ
Цілі: розглянути основні відмінності тварин від рослин і грибів; розвивати поняття про особливості живлення тварин.
Очікувані результати: учні:
• називають середовища існування тварин, прояви життєдіяльності тварин;
• описують відмінності тварин від рослин і грибів;
• порівнюють типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;
• висловлюють судження про значення зоологічних знань.
Основні поняття й терміни: зоологія, автотрофи, гетеротрофи, процеси життєдіяльності.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: фото, малюнки, муляжі тварин, рослини кабінету.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. «Асоціативний кущ»
• Біологія. Які асоціації викликає це слово в учнів?
(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)
2. Доповніть речення
1) Біологія — це наука про___________________ .
2) Ботаніка вивчає_________________________ .
3) Мікологія вивчає_________________________ .
4) Мікробіологія вивчає______________________ .
5) Анатомія вивчає_________________________ .
6) Фізіологія вивчає_________________________ .
3. «Мозковий штурм»
• Назвіть ознаки живих організмів?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тварина — живий організм (пояснення з елементами бесіди)
Ознаки життя |
Рослини |
Гриби |
Тварини |
1. Обмін речовин: |
|||
• живлення |
Автотрофне |
Гетеротрофне |
Гетеротрофне |
• дихання |
O2 |
O2 |
O2 |
• виділення |
+ |
+ |
+ |
2. Ріст |
Необмежений |
Необмежений |
Обмежений |
3. Рух |
Пасивний |
Пасивний |
У більшості активний |
4. Подразливість |
Тропізми, настії |
Таксиси, рефлекси (нервова система) |
|
5. Розвиток |
Прямий |
Прямий |
Прямий, непрямий |
6. Розмноження |
Нестатеве, вегетативне, статеве |
Нестатеве, вегетативне, статеве |
Вегетативне, статеве |
1. У чому подібність між рослинами, грибами та тваринами?
2. Чим тварини відрізняються від рослин, грибів?
Висновок. Тварини — це царство багатоклітинних еукаріотичних гетеротрофних організмів, здатних активно рухатися, і різноманітної нервової системи в багатоклітинних.
2. Різноманітність тваринного світу
Сучасні вчені нараховують понад 1,5 млн видів тварин, які поділяються на два підцарства: паразої (тип Губки) (відсутні справжні тканини й органи) та справжні багатоклітинні, які поділяються на 32 типи (у шкільному курсі розглядають 7 типів).
3. Середовища існування тварин «Мозковий штурм»
(Використання досвіду учнів.)
Середовища існування |
Тварини |
1. Наземне |
Вовк, олені, лисиця, миші |
2. Водне |
Риби, молюски, кити, дельфіни, раки |
3. Водно-наземне |
Жаби |
4. Повітряно-наземне |
Птахи, комахи |
5. Інші організми |
Паразитичні черви |
6. Ґрунт |
Кроти, дощові черви |
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1.Самостійна робота з текстом підручника, доповнення конспекту в разі необхідності
2.«Вільний мікрофон»
Особливості процесів життєдіяльності тварин.
3.Кросворд «Процеси життєдіяльності тварин»
По вертикалі:
1. Розмноження з допомогою гамет. (Статеве)
2. Дихання. (Аеробне)
3. Рух. (Активний)
4. Ріст. (Обмежений)
По горизонталі:
5. Тип живлення. (Гетеротрофний)
6.Розмноження з допомогою частин тіла. (Вегетативне)

4. Кросворд «Середовища існування тварин»
1. Птахи. (Наземно-повітряне)
2. Риби. (Водне)
3. Жаби. (Водно-наземне)
4. Кроти. (Ґрунт)
5. Гельмінти. (Інші організми)
6. Вовки. (Наземне)

5. «Я — тобі, ти — мені»
1- ша група — рослини.
2- га група — гриби.
3- тя група — тварини.
1. Подібність певного царства живих організмів до інших.
2. Відмінність певного царства від інших.
(Залежно від рівня підготовки учнів можлива робота без використання конспекту).
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.