Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 19. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ

Центральний економічний район


План

Характеристика

Склад, площа

Черкаська, Кіровоградська області; 45,5 тис. км2

Географічне положення

Розташований в центральній частині України, межує з Північно-Східним, Придніпровським, Причорноморським, Подільським, Столичним районами

Природні умови і ресурси

Природні умови сприятливі, рельєф рівнинний: Придніпровська височина і Придніпровська низовина. Добра забезпеченість водними ресурсами (річки Дніпро, Південний Буг, Інгулець, Рось тощо; Кременчуцьке, Канівське водосховища). Ґрунти: родючі опідзолені та типові чорноземи. Буре вугілля (Дніпровський басейн), родовища торфу; в Черкаській області; великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каміння

Населення

2,8 млн. осіб, густота 60 осіб/км2, урбанізація 50 %

Промисловість

Машинобудування (сільськогосподарські машини, устаткування для харчової та цукрової промисловості, верстати, електротехнічні прилади, локомотиви), хімічна (азотні добрива, хімічні волокна, реактиви), харчова, легка

Сільське господарство

Рослинництво: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, соняшник. Тваринництво: скотарство і свинарство, (як допоміжні вівчарство, птахівництво), бджільництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво

Транспорт

Провідними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Важливу роль відіграє водний

Найбільші центри

Черкаси, Умань, Кіровоград, Олександрія

Проблеми розвитку

Низький рівень промислового розвитку, обмеженість енергетичної бази, нереалізований потенціал географічного положення, хімічне забруднення, ерозія ґрунтів





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.