Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
МАТЕРИКИ
Тема 9. ПІВДЕННА АМЕРИКА, ПІВНІЧНА АМЕРИКА
ПІВДЕННА АМЕРИКА
Природні зони
У розміщенні природних зон на рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна зональність, а в горах — висотна поясність.
По обидва боки від екватора в Амазонії простягаються вологі вічнозелені ліси, які змінюються в напрямках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссями та саванами. На півдні материка розташовані степи та напівпустелі. Вузькою смугою в межах тропічного кліматичного поясу на заході простяглася пустеля Атакама.
Зона вологих екваторіальних лісів займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв, і північну частину тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської означає «ліс».
У сельві на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть найцінніші породи дерев: гевея, бальзове, сейба, хінне дерево, молочне дерево, какао.
Тварини пристосувалися до життя на деревах. Багато мавп, лінивців, ягуари та оцелоти. Поблизу води живуть капібари — найбільші у світі гризуни. Чимало черепах, крокодилів і змій, із яких найвідомішим є водяний удав анаконда, що досягає десятиметрової довжини. Дуже багатий світ птахів і комах. Одних тільки крихітних колібрі тут налічують близько 500 видів. Багато видів папуг, туканів та інших птахів, метеликів із розмахом крил до 18 см, жуків, серед яких є справжні велетні — до 12 см у довжину, гігантських (до 3 см) мурах.
Вологі екваторіальні ліси поступово змінюються перемінно-вологими лісами субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих латеритних ґрунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону.
На Орінокській низовині, більшій частині Гвіанського і Бразильського плоскогір’їв розташовані савани і рідколісся. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації.
Тут немає великих травоїдних тварин. Із копитних живуть олені й дикі свині — пекарі, водяться броненосці, ягуари, пуми, мурахоїди, із птахів — папуги, колібрі, страуси нанду. Багато змій та ящірок, часто зустрічаються термітники.
На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). В умовах вологого субтропічного клімату на родючих червонясто-чорних ґрунтах переважає трав’яниста рослинність — ковила, дике просо та інші види злаків. Багато гризунів, броненосців і птахів. У передгір’ях Анд пасуться лама, гуанако, а серед кам’янистих розсипів живе невеликий гризун шиншила. На захід від пампи в міру зменшення опадів з’являється рослинність сухих субтропічних степів, а на південь і південний схід — напівпустель на сіро-коричневих ґрунтах і сіроземах із плямами солончаків.
На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні мішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.
Особливо виділяються на території Південної Америки берегова пустеля й напівпустеля, які розташовані на західному узбережжі між 5° і 30° пд. ш. Ділянки Анд, що лежать у різних широтах, відрізняються за кількістю і складом висотних поясів.
Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами. По всій гірській області Анд поширені лама, очковий ведмідь, зустрічається шиншила, із хижих птахів-ендеміків — кондори.